Рішення № 34137664, 20.09.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 622/874/13-ц р.

2/622/449/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області, третя особа реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом, в якому просить в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2, залишивши після себе заповіт, яким усе належне йому майно заповів їй. Спадкове майно складається з житлового будинку, АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю, право власності зареєстровано у виконкомі Золочівської селищної ради Харківської області згідно запису у погосподарський книзі, як того вимагало законодавство, що діяло на момент будівництва. Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, нотаріусом позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з мотивів відсутності правовстановлюючого документу на будинок. В даний час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право власності не визнається, і вона не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач, відповідач та представник третьої особи не з'явилися. Позивач надав заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглядати за її відсутності. Представник Золочівської селищної ради Харківської області Бондаренко Т.А. надала заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила справу розглядати за її відсутності. Представник третьої особи реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області Богач Ю.І. так само надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши що не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. ст. 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

До 19 січня 1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.66 року Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

В ході інвентаризації КП «Архітектурно-інвентаризаційним бюро Золочівського району» встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 40,5 квадратні метри, житловою 13,3 квадратні метри, складається з приміщень: кухні площею 14,8 квадратні метри, житлової кімнати площею 13,3 квадратні метри та господарських будівель веранди літ «а», тамбуру літ «а1», ганку літ «а2», сараю літ «Г», погребу літ «В», літньої кухні літ «Б», вбиральні літ «Е», літнього душу літ «Д» огорожі №1-2, колонки №3, що підтверджується даними наданого суду технічного паспорту на будинок (інвентаризаційна справа №307).

Як вбачається з наданого суду листа КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району Харківської області» від 13.05.2013 р. №128 житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, числиться за померлим ОСОБА_2, згідно запису у по господарській книзі №8.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 володів житловим будинком НОМЕР_1 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності, що підтверджується записом у по господарській книзі (а.с.12-14).

29 січня 1988 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, відповідно до якого заповів усе належне йому майно своїй онуці ОСОБА_1, даний заповіт 29 січня 1988 року посвідчений старшим державним нотаріусом 12 Харківської державної нотаріальної контори Іщенко К.Ю., реєстровий номер 3-511(а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років помер ОСОБА_2, про що у Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблено відповідний запис №1451, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 26 березня 1988 р. Московським о/РАГС м. Харкова(а.с.11).

Відповідно до довідки депутата Золочівської селищної ради Харківської області на момент смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1.

18 червня 2013 року постановою державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Тихонової Н.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на дане нерухоме майно та його державної реєстрації (а.с.6).

Статтями 524,525,526,534 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на момент виникнення правовідносин, обумовлені підстави спадкоємства, місце та час відкриття спадщини. Так зокрема спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно статей 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину в тому числі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином позивач, фактично вступила в управління спадковим майном, як спадкоємець за заповітом, відповідно до наведених положень закону, є такою, що прийняла спадщину. Відповідач проти задоволення позову не заперечував, про що надав суду відповідну письмову заяву.

За таких обставин, суд вважаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, одночасно доходить висновку, що до позивача перейшло право власності на будинок АДРЕСА_1, якими за життя володів його дід ОСОБА_2. Проте у період коли було побудовано будинок існував інший порядок оформлення права власності, що не потребував його державної реєстрації, через що спадкодавцю ОСОБА_2, не було видано правовстановлюючого документу в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV, що в даний час унеможливлює нотаріальне оформлення спадщини.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.