Ухвала суду № 34137472, 16.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/1806/13-ц Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/4058/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 56 16.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ "Фастівка" та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод", ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2013 року у справі за позовом ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод", ОСОБА_2 до ТОВ "Фастівка", треті особи - фермерське господарство "Берегиня", ОСОБА_3 про визнання загальних зборів частково недійсними, -

в с т а н о в и л а :

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є власниками свідоцтв про право власності на майновий пай (майнові сертифікати) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога», яке на даний час реорганізоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівка». Вказували на те, що 15.06.2012 року звернулися до Комісії по розпаюванню майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» з заявою про виділення майна в натурі у спільну власність, оскільки відповідно до п. 10 Наказу Міністерства аграрної політики України N62 від 14.03.2001 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.04.2001 р. за № 305/5496 «Про порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» комісія приймає від власників майна заяви на ім'я керівника підприємства-правонаступника про способи використання належних їм майнових паїв у відповідності до вищезазначеного п. 8 цього Наказу. Комісія по розпаюванню майна відповідно до протоколу зборів комісії від 25.06.2012 року відмовила позивачам у виділенні майна в натурі, оскільки правове становище його вже було вирішене відповідно до акту прийому-передачі №1 від 03.10.2003 р, акту прийому-передачі б/н від 03.10.2003 p., рішення загальних зборів співвласників майна оформлено протоколом № 4 від 03.10.2003 р.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивачі просили визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП "Перемога" від 03.10.2003 року в частині затвердження актів прийому-передачі майна 38 особам по списку.

Представник відповідача ТОВ "Фастівка" Олійник І.С. позов визнала та надала до суду заяву про визнання позову.

13.03.2013 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем ТОВ "Фастівка" позову і було продовжено судовий розгляд, оскільки визнання відповідачем позову могло порушити права, свободи чи інтереси інших осіб, яких стосувалося рішення загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП "Перемога" від 03.10.2003 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2013 року у позові було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Фастівка" та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод", ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, у якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено та визнається сторонами, що ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" відповідно до копії свідоцтва Серії КИ-ІІ за №173466 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога", виданого Фастівською сільською радою 16.03.2011 року, має право на пайовий фонд майна КСП "Перемога" с.Фастівка Білоцерківського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 03.10.2003 року, і частка ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" визначена в розмірі 75 932 гривні, або 2,98 %.

Також встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до копії свідоцтва Серії КИ-ІІ за №173121 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (майновий сертифікат) виданого Фастівською сільською радою 29.03.2004 року має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" с.Фастівка Білоцерківського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 03.10.2003 року і частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 5 917 грн., або 0,23 %. Крім вказаного, ОСОБА_2 відповідно до копії свідоцтва Серії КИ-ІІ КИ-ІІ за №173051/3, №173052/3 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (майновий сертифікат) виданого Фастівською сільською радою 01.03.2011 року має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" с.Фастівка Білоцерківського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 03.10.2003 року і частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 5 068 грн., або 0,20 %.

Також судом встановлено, що ТОВ "Фастівка" являється правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога".

Так, згідно до п.1.1. Статуту ТОВ "Фастівка", затвердженого загальними зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівка" ( протокол № 6 від 15.04.2011р.) та зареєстрованого 19.04.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастівка" створене за рішенням Загальних зборів Засновників (протокол №1 від 16.04.2001 року). Відповідно до п. 1.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівка" /нова редакція/, Товариство є правонаступником створеним в результаті реорганізації шляхом перетворення Колгоспу "Перемога", зареєстрованого виконавчим комітетом Білоцерківської районної Ради народних депутатів 04.04.1989 року, перереєстрованого в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» Розпорядженням Представника Президента України в Білоцерківському районі №38 від 28.02.1994 року, реєстраційний №204-403-П, перереєстрованого в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога» Білоцерківською районною державною адміністрацією 03.03.2000 року, реєстраційний №19425498Ю0020048, перереєстрованого в товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівка» Білоцерківською районною державною адміністрацією 15.05.2001 року, реєстраційний №19425498Ю0020190.

Із Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівка" вбачається, що його учасником є Публічне акціонерне товариство «Городище-Пустоварівський цукровий завод».

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено правовідносини сторін та при вирішенні спору правильно застосовано до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до частини 1,2,3 ст. 8 цього ж Закону України підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

В ст. 22 вищевказаного Закону вказано, що самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

У ст. 23 цього ж Закону зазначено, що вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства управляє правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства.

В ч. 7 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

На виконання Указу Президента України від 29.01.2001 року №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки Міністерством аграрної політики України було прийнято Наказ за №16 від 07.02.2011 року, яким були затверджені Рекомендації щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства.

В п. 1 вказаних Рекомендацій зазначено, що метою проведення загальних зборів

колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, які є співвласниками його майна (надалі - Збори Співвласників), є організація процесу

врегулювання майнових відносин між користувачами майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та співвласниками цього майна, оформлення майна пайового фонду у спільну часткову власність.

Також судом було встановлено, що 15.06.2012 року голова правління ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" та ОСОБА_2 звернулися із заявою до комісії по розпаюванню майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога", правонаступником якого є ТОВ "Фастівка", в особі директора ТОВ "Фастівка" Панченка Б.М.. У заяві вказували, що вони є власниками майнових сертифікатів на загальну суму 86 917 гривень реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога", яке перетворене в ТОВ "Фастівка", та на підставі ч.3 ст.9 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Наказу Міністерства аграрної політики України N62 від 14.03.2001 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.04.2001 р. за № 305/5496 «Про порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» просили виділити їм у власність з пайового фонду підприємства майно в натурі.

Комісією (протокол №1 від 25.06.2012 року) було вирішено відмовити заявникам у виділенні майна на суму 86 917 гривень та надати заявникам копію акту прийому-передачі основних засобів №1 від 03.10.2003 року та акту прийому-передачі оборотних засобів б/н від 03.10.2003 року, копію протоколу зборів №4 від 03.10.2003 року та копію цього протоколу комісії.

10.09.2010 року Білоцерківським міськрайонним судом було прийняте рішення по цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Берегиня» до ОСОБА_7 та інших про визнання договору купівлі-продажу дійсним, поділ майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності, яке Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2010 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 05.12.2011 року було відмовлено у задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівка", ОСОБА_8 та інших про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.04.2011 року по зазначеній вище справі.

Таким чином, зазначене рішення суду першої інстанції є чинним і відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені цим судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України, ст. З ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачі не надали суду належних, допустимих доказів щодо порушення їхніх прав, за захистом яких вони звернулись до суду із зазначеним вище позовом.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду про те, що з урахуванням положень п.13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 p. N 177, майновий пай членів КСП "Перемога" с.Фастівка, Білоцерківського району ОСОБА_2 та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" було підтверджено свідоцтвами, виданими Фастівською сільською радою ОСОБА_2 відповідно 29.03.2004 року та 01.03.2011 року, ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" відповідно 16.03.2011 року, а рішення вищевказаних зборів співвласників було прийняте 03.10.2003 року, тобто на час прийняття рішення, яке частково оспорюється позивачами, права на майнові паї не було підтверджено у встановленому законом порядку і, відтак, не могли бути порушеними.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального, а підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у позові немає, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ТОВ "Фастівка" та ПАТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод", ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: