Постанова № 34132781, 10.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. № 820/5721/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Дрижанові О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними

встановив:

Позивач ТОВ "Іресталь Україна" звернулось з позовом до Харківського окружного адміністративного суду в якому просить суд визнати дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС з проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" незаконними, та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001030153 від 20.03.2013 року та № 0001020153 від 20.03.2013 року.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, зазначивши, що перевірка підприємства проведена за відсутності підстав, передбачених ПК України, а висновки повідкового органу про встановлені порушення не відповідають дійсності, оскільки підприємством протягом березня-грудня 2011 року сплачувало самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають касуванню.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що перевірка проведена із дотриманням положень гл.8 ПК України, розрахунок суми штрафних санкцій проведений із врахування оплат та заборгованості минулих періодів, а отже податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС 25.02.2013 року проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість за березень-листопад 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1240/15.3 - 09/34017064 (а.с.9-11), яким встановлено порушення п.57.1 ст.57 ПК України: у березні 2011 року, сума нарахована згідно рішення Господарського (апеляційного) суду №2а-9304/10 від 22.02.2011 року, граничний термін сплати - 12.03.2011 р., фактично сплачено у обсязі 356200,0 грн. 28.04.2011 року, затримка сплати складає 47 ( сорок сім ) календарних днів, у обсязі 58431,0 грн. 29.06.2011 року затримка сплати складає 109 (сто дев'ять ) календарних днів, у квітні 2011 року сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року № 9002176978 від 19.04.2011р, граничний термін сплати - 30.04.2011 р., фактично сплачено у обсязі 16631,40 грн. 22.08.2011 року, затримка сплати складає 114 (сто чотирнадцять) календарних днів, у обсязі 74249,0 грн. 29.09.2011 року затримка сплати складає 152 (сто п'ятдесят два ) календарних днів, у обсязі 96291,0 грн. 24.10.2011 року, затримка сплати складає 177 (сто сімдесят сім ) календарних днів, у обсязі 100000,0 грн. 24.10.2011 року, затримка сплати складає 177 ( сто сімдесят сім ) календарних днів, у обсязі 69026,60 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 212 (двісті дванадцять ) календарних днів, у червні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року № 9004199359 від 20.06.2011р , граничний термін сплати - 30.06.2011 р., фактично сплачено у обсязі 29168,60 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 151 ( сто п'ятдесят один) календарних днів, У обсязі 37018,40 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 151 (сто п'ятдесят один) календарних днів, у липні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року № 9004667527 від 13.07.2011р , граничний термін сплати - 30.07.2011 р., фактично сплачено у обсязі 14974,90 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 121 (сто двадцять один) календарних днів. У обсязі 131041,10 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 125 (сто двадцять п'ять) календарних днів, у серпні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року №9006593829 від 12.08.2011р, граничний термін сплати - 30.08.2011 р., фактично сплачено у обсязі 74249,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 94 ( дев'яносто чотири) календарних днів, у вересні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року № 9007577666 від 16.09.2011р, граничний термін сплати - 30.09.2011 р., фактично сплачено у обсязі 42719,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 63 ( шістдесят три ) календарних днів, У жовтні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року № 9008758935 від 18.10.2011р, граничний термін сплати-30.10.2011 р., фактично сплачено у обсязі 96291,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 33 (тридцять три) календарних днів, у листопаді 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року № у обсязі 56811,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 2 (два) календарних дні.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 20.03.2013 року № 0001020153, яким підприємству на підставі ст..126 ПК України визначено штраф у сумі 239258,20 грн., від 20.03.2013 року № 0001030153, яким визначено штраф у розмірі 5681,10 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями підприємство скористалося правом адміністративного оскарження, визначеного ст..56 ПК України, за результатами якого скарги залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін.

Перевіряючи оскаржувані рішення та дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 203 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для сплати ПДВ є календарний місяць.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до податкового органу подано декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року № 9002176978 від 19.04.2011 року, за травень 2001 року № 9004199359 від 20.06.2011 року, за червень 2011 року № 9004667527 від 13.07.2011 року, за липень 2011 року № 9006593829 від 12.08.2011 року, за серпень 2011 року № 9007577666 від 16.09.2011 року, за вересень 2011 року № 9008758935 від 18.10.2011 року, якими визначено до сплати відповідні суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно п.203.2 ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підтвердження сплати визначеного у деклараціях суми податкового зобов'язання з ПДВ позивачем надані копії платіжних доручень (а.с.24-29,81-86), у яких визначено призначення платежу - плата за відповідні місяці 2012 року та плата по акту перевірки.

Проте суд не приймає вказаних доказів на підтвердження оплати з наступних підстав. Із досліджених в судовому засіданні облікової картки платника податків, рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року (а.с.92-99) встановлено, що до підприємством рахується заборгованість по сплаті визначених податковим органом зобов'язання з ПДВ по податковому повідомленню рішенню від 12.03.2010 року № 0000182320/0, яким підприємству донараховано основний платіж у сумі 414637,00 грн. та штраф у сумі 207318,50 грн.

Отже на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань по вказаним вище податковим деклараціям, позивач мав борг перед бюджетом, у зв'язку з чим на підставі п. 87.9. ст..87 ПК України перераховані гроші зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань. Оскільки платник податків на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань повністю з бюджетом не розрахувався і мав податковий борг, то цей податковий борг погашений органом ДПІ з урахуванням положень ст.131 ПК України .

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем вимоги ст..203 ПК України не виконані, внаслідок чого до нього з урахуванням положень ст..126 КАС України застосовані штрафні санкції, що підтверджується розрахунком штрафної санкції та карткою особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов'язання перед Державним бюджетом України .

Щодо позовної вимоги про визнання про визнання неправомірними дій з проведення перевірки суд зазначає, що відповідно до п. 61.1 ст. 61, п. 62.1.3 ст. 62 ПК України, перевірки податкового органу є одним із засобів податкового контролю - системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Питання проведення перевірок врегульовані гл.8 ПК України, положеннями якої визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно з положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У судовому засіданні представники позивача як на підставу задоволення позовних вимог посилалися на порушення податковим органом порядку проведення перевірок: не направлення на адресу підприємства наказу про проведення перевірки, використання при проведенні перевірки інших документів окрім податкової звітності.

З цього приводу суд зазначає наступне. Порядок (передумови) проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст..79 ПК України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, передумовою проведення перевірки є 1.наявність рішення керівника податкового органу про проведення документальної невиїзної перевірки, 2.підстави, визначеніст..ст.77,78 ПК України 3. наявність документів, визначених п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України

При цьому суд звертає увагу на те, що положення ст..79 ПК України не містять імперативного припису щодо оформлення рішення керівника податкового органу про проведення перевірки у формі наказу, як то визначено для фактичної, документальної планової (позапланової) та документальної позапланової невиїзної перевірок (п.80.2 ст.80, п.77.4 ст.77, п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України)

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивачів на відсутність наказу на проведення невиїзної документальної перевірки підприємства з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які містять імперативний припис про оформлення рішення про проведення перевірки у вигляді наказу.

Суд також зазначає, що в ході судового розгляду справи не встановлено факту використання в ході документальної невиїзної перевірки інших даних, ніж визначені п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України оскільки рішення суду підпадає під категорію отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд також звертає увагу на те, що сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, такі дії самі по собі не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків.

Платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено що при проведенні перевірки та складанні оскаржуваних рішень він діяв у межах повноважень, у спосіб, визначений діючим законодавством.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України

Керуючись ст.ст.11,160-163,185-186 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 15.10.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.