Постанова № 34132568, 23.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И/P> BR>

T class="fs42">

23 вересня 2013 р. Справа № 805/9977/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Комунального виробничого підприємства «Краматорська Тепломережа» (м. Краматорськ)

до

Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області (м. Маріуполь)

про

скасування податкового повідомлення-рішення №0000571502/12765 від 06.06.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року Комунальне виробниче підприємство «Краматорська Тепломережа» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000571502/12765 від 06.06.2013 року.

У судовому засіданні 22.08.2013 року позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000571502/12765 від 06.06.2013 року в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська Тепломережа»штрафу у розмірі 55290,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності сплати до бюджету узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до змісту акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підставою для нарахування штрафу є порушення позивачем терміну сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. При здійсненні нарахування штрафних санкцій відповідач виходив з наступних порушень: прострочення сплати податкового боргу у розмірі 732666,37 грн., з яких борг у розмірі 552900,00 грн., на думку позивача, він сплатив у належний строк. З яких здійснена несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ по уточненому розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту до декларації за березень 2012 року (№9001084568 від 18.01.2013 року) у сумі 153206,00 грн. на 3 календарних дні, уточненому розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту до декларації за травень 2012 року (№90010844767 від 18.01.2013 року) у сумі 199694,00 грн. на 3 календарних дні, уточненому розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту по декларації за лютий 2012 року (№9001083999 від 18.01.2013 року) у сумі 200000,00 грн. на 3 календарних дні. Зазначив, що по зазначеним сумам проведено зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ 18.01.2013 року, тобто до сплата заборгованості була здійснена 18.01.2013 року а не 21.01.2013 року, як стверджує відповідач.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи без його участі. В попередньому судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких пояснив що діяв в рамках чинного законодавства в межах своїх повноважень. Просив у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, чи є інші фактичні обставини, що стосуються розгляду справи, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорська Тепломережа» зареєстрований як юридична особа, про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.02.1999р. за № 12701050004000356, код ЄДРПОУ 00131133 та знаходиться на податковому обліку з 18.05.1998 року у ДПІ у м. Краматорськ за №24.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) є суб’єктом владних повноважень.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорськ Донецькій області Державної податкової служби України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2013р. № 1278/15-2-00131133 (арк. справи 18 – 21). Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, листопад 2012 року та уточнюючи розрахункам за квітень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року, лютий 2012 року. В зв’язку з встановленими порушеннями, керівником податкового органу на підставі ст. 126, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013р. № 0000571502/12765, з яким позивач не погоджується частково, а саме в частині нарахованих штрафних санкцій (арк. справи 22).

Квитанціями від 18.01.2013 року підтверджено прийняття уточнень №9001083999, №9001084568, №9001084767 до податкових декларацій за лютий, березень та травень 2012 року.

Квитанцією від 04.01.2013 року підтверджено прийняття уточнення №900026095 до податкової декларації за квітень 2012 року.

Незважаючи на отримання декларацій до настання граничного строку відповідачем визначена дата фактичної сплати податкового зобов’язання 21.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 1 статті 8 вищевказаного Закону до функцій податкової інспекції відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Таким чином, суд доходить до висновку, що перевірка була проведена з додержанням норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов’язання.

Факт отримання податкових декларацій від 04.01.2013 року та від 18.01.2013 року представником ДПІ не заперечується, про що свідчить квитанція (арк. справи 40-44). Пояснень стосовно того факту в зв’язку з чим декларації отримані 18.01.2013 року проведені датою фактичної сплати податкових зобов’язань 21.01.2013 року (згідно зворотнього боку облікової картки позивача) в судовому засіданні представником ДПІ надано не було (арк. справи 52-59).

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, позивач, фактично сплатив заборгованість у розмірі 552900,00 грн. подавши декларацію у якій проведено зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, погашення податкових зобов’язань відбулось 18.01.2013 року, а ні 21.01.2013 року, як стверджує представник відповідача, а тому не повинен сплачувати штрафні санкції у розмірі 55290,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000571502/12765 від 06.06.2013 року.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального виробничого підприємства «Краматорська Тепломережа» до Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000571502/12765 від 06.06.2013 року – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000571502/12765 від 06.06.2013 року Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська Тепломережа» штрафних санкцій у розмірі 55290,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська Тепломережа» судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн. 67 коп.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.