Постанова № 34132516, 10.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. Справа №805/14009/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представника позивача, - не з'явився,

представника відповідача, - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, звернулось до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 23.09.2013 року на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області надійшла постанова Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження ВП № 38371786 від 18.09.2013 року.

Вважає, що зупинення виконавчого провадження порушує інтереси держави, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника позивача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданих суду письмових запереченнях просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення від 09.10.2013 року, згідно до яких заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав його необґрунтованості. Просив відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач,- Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі,- УПФУ в м. Димитрові Донецької області), - є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Відділ державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції (далі,- ВДВС Димитровського МУЮ),- є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що УПФУ в м. Димитрові Донецької області, у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ф-400у від 15.05.2013 року на суму 1193,92 гривень.

Постановою Державного виконавця ВДВС Димитровського МУЮ ВП № 38371786 від 07.06.2013 року відкрито виконавче провадження на виконання вимоги про сплату боргу № Ф-400у від 15.05.2013 року на суму 1193,92 гривень.

29.07.2013 року Державним виконавцем ВДВС Димитровського МУЮ ВП № 38371786 від 18.09.2013 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Державного виконавця ВДВС Димитровського МУЮ від 18.09.2013 року ВП № 38778673 зупинено виконавче провадження на виконання вимоги про сплату боргу № Ф-551У від 10.06.2013 року на суму 86,68 гривень, яка є предметом оскарження у даній справі (далі,- оскаржувана постанова).

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи виконавче провадження на примусове виконання вимоги № Ф-400у від 15.05.2013 року не закінчено.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»,- державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»,- виконавче провадження може бути зупинено, зокрема у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених норм закону зупинення виконавчого провадження є правом але не обов'язком державного виконавця.

Згідно ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»,- протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. З урахуванням зазначеної норми державний виконавець позбавляє себе можливості вчиняти інші виконавчі дії спрямовані на виконання виконавчого документа.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як вбачається з протоколу від 20.09.2013 року складеного за наслідками ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження, щодо виконання вимоги № Ф-400у від 15.05.2013 року на суму на суму 1193,92 гривень, виконавче провадження не виконано, привід боржника через правоохоронні органи не організовано, не вчинено дій щодо тимчасового обмеження боржника у виїзді за кордон, не поновлено запити щодо встановлення майнового стану боржника.

На думку суду, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення виконавчих дій у повному обсязі з виконання вимоги № Ф-400у від 15.05.2013 року.

Таким чином, державним виконавцем до прийняття оскаржуваної постанови не вчинено заходів, які передбачені зокрема п.п. 4,10,11,13,15,16,17,20 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»,- постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки у відповідачем не вичерпано всіх заходів спрямованих на примусове виконання до зупинення виконавчого провадження, що у даному випадку у даному випадку не є обов'язковим, а також враховуючи те, що він має достатньо повноважень для проведення виконавчих дій спрямованих на виконання вимоги про сплату боргу № Ф-400у від 15.05.2013 року, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця в повному обсязі вчинити виконавчі дії направлені на стягнення боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб'єктом владних повноважень вимог законодавства.

Суд зазначає, що встановлення обов'язків на майбутнє, є передчасним і безпідставним, оскільки на час розгляду справи немає підстав вважати, що відповідні дії не будуть вчинені відповідачем добровільно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»,- державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 07.06.2013 року, на час звернення позивача до суду шести місячний строк для здійснення виконавчих дій не сплинув, а тому суд зазначає, що у державного виконавця ще є час для вчинення виконавчих дій, передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження ВП № 38371786 від 18.09.2013 року.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині,- відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 жовтня 2013 року.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.