Рішення № 34126653, 08.10.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/1523/13-ц

№ 2/269/933/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2013 року Совєтський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Слабкіної О.А.

при секретарі Савоськіній О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) 28 березня 2013 року звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі МОРЕМ неправомірними щодо припинення постачання у його квартиру електричної енергії та зобов'язання відповідача відновити енергопостачання у його квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є власником зазначеної вище квартири на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2000 року. Проте у цій квартирі він не зареєстрований і не мешкав, оскільки проживає разом із дружиною за іншою адресою, а саме АДРЕСА_2, де і зареєстрований. Після розірвання шлюбу із своєю дружиною у нього виникла необхідність проживати у своїй квартирі, проте це виявилося неможливим, оскільки відповідач відключив квартиру від енергопостачання без будь-яких попереджень та пояснень, не дивлячись на те, що з його боку ніяких порушень Правил користування електричною енергією не було і збитків відповідачу він не завдавав. Вважає дії відповідача протиправними та незаконними і тому був вимушений звернутися до суду із даним позовом за захистом свого порушеного права.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що припинення енергопостачання в його квартиру припинено на законних підставах, оскільки є заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 8325,44 грн. за період з 01.01.1998 року по 22.02.2013 року, а також заборгованість по електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН на загальну суму 3691,56 грн., яку у добровільному порядку не погашає і за таких підстав вони вимушені звернутися до суду із зустрічним позовом. Просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію, а також вартість електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно поданій ним через канцелярію суду заяві просить відкласти розгляд справи через погане самопочуття. Ухвалою суду від 18.09.2013 року причини неприбуття позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) були визнані неповажними і за таких підстав позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишений без розгляду через повторну неявку у судове засідання.

Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) в судове засідання з'явилася, позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Відповідач за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У разі неявки відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виниклі між сторонами правовідносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (зі змінами та доповненнями).

Приписами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідач є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено копією договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2000 року, тобто є споживачем електричної енергії, яка подається енергопостачальником у зазначену квартиру.

Згідно п.п. 19, 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до наданого розрахунку позивача, відповідачем не своєчасно оплачується електрична енергія за період з 01.01.1998 року по 22.12.2009 року, у зв"язку з чим утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 8325,44 грн.

Проте, суд не може погодитись з такими висновками, оскільки судом достовірно встановлено, що власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідач став 02 жовтня 2000 року, уклавши договір про купівлю-продажу квартири, і саме з цього час він став споживачем електричної енергії, що подавалася у цю квартиру . Тому у частині позову про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.1998 року по 02.10.2000 року необхідно відмовити через необгрунтованість.

Крім того, за період з 02.10.2000 року по 01.01.2004 рік норми ст. 71 ЦК Українсьої РСР передбачали трирічний строк позовної давності. Відповідно до ст. 80 цього ж Кодексу визначено, що закінчення строку позовної давності є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, в цьому разі порушене право підлягає захистові. Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, не просив поновити пропущений строк та не посилався на поважність причин, з яких він пропустив строк позовної давності. Тому, в задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 02.10.2000 року по 01.01.2004 рік у розмірі 991,33 грн. з відповідача необхідно відмовити.

Щодо заборгованості, яка склалася у відповідача перед позивачем за період з 01.01.2004 року по 22.02.2013 року, суд вважає за наступне. Строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, складає три роки. Наслідки спливу позовної давності, передбачені ст.. 267 ЦК України. Зокрема згідно з частинами 3, 4, 5 цієї ж статті позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності - порушене право підлягає захисту. Відповідач у поданій ним 17.04.2013 року заяві наполягає на застосуванні до виниклих правовідносин строку позовної давності.

Із позовом про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію представник позивача звернувся 10 квітня 2013 року. За таких обставин, виходячи із закріпленого в статті 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, на думку суду, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача в межах строку позовної давності заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 10 квітня 2010 року по 22 лютого 2013 року згідно довідки-розрахунку в сумі 6063 грн. 64 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 3691,56 грн., суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.26 Закону України від 16.10.1997 року „Про електроенергетику", споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Нормами статті 27 цього ж Закону передбачена відповідальність споживача енергії за порушення в електроенергетиці.

Відповідно наданим у справі копіям акту про порушення ПКЕЕН, 07.12.2007 року в результаті перевірки дотримання відповідачем правил користування електроенергією, представниками енергопостачальника було встановлено порушення ПКЕЕН, що виразилося у відсутності пломби ЕСО, про що було складено акт за № 052214 від 07.12.2007р. Зазначений акт складений у відповідності з п.53 „Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року.

Крім того, 07.06.2005 року в результаті перевірки дотримання відповідачем правил користування електроенергією, представниками енергопостачальника було встановлено порушення ПКЕЕН, що виразилося у без обліковому споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, відсутності прибору обліку електричної енергії, про що було складено акт за № 145757 від 07.06.2005р. Зазначений акт складений у відповідності з п.53 „Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року та підписаний без зауважень споживачем.

Крім того, 17.03.2005 року в результаті перевірки дотримання відповідачем правил користування електроенергією, представниками енергопостачальника було встановлено порушення ПКЕЕН, що виразилося у без обліковому споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, відсутності прибору обліку електричної енергії, про що було складено акт за № 145351 від 17.03.2005р. Зазначений акт складений у відповідності з п.53 „Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року та підписаний без зауважень споживачем.

Згідно наданому розрахунку, складеному у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженою Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року, сума збитків за актами складає 3691,56 грн., яка повністю підтверджена зібраними у справі письмовими доказами.

Проте згідно ст.. 257 ЦК України загальний строк позовної давності, впродовж якого особа може звернутися до суду за захистом порушеного права, встановлений три роки. Наслідки спливу позовної давності передбачені ст. 267 ЦК України, зокрема згідно з частинами 3, 4, 5 цієї статті позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Заявлені позивачем вимоги знаходяться поза межами строку позовної давності, передбаченої даною нормою ЦК України, позивач при зверненні до суду із даними позовними вимогами питання про поновлення строку звернення до суду не ставив, а відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Зазначені вище акти про порушення відповідачем ПКЕЕН були складені 07.12.2007 року, 07.06.2005 року та 17.03.2005 року. Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення заборгованості з відповідача 10 квітня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, встановленого чинним цивільним законодавством, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН в розмірі 3691,56 грн. у повному обсязі.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення сума судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.1166 ЦК України, ст.ст. 26, 27 ЗУ „Про електроенергетику", п.п.19, 20, 21, 42, 48, 53 „Правил користування електричною енергією для населення", затверджених Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999 року, на підставі ст. 60, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Відокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго" на р/рахунок 260333011564 в філії Донецьке обласне управління ПАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 35151993, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, що надавалась в квартиру за адресою: 86141 АДРЕСА_1, за період з 10 квітня 2010 року по 22 лютого 2013 року в сумі 6063 грн. 64 коп.

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.1998 року по 02.10.2000 року у розмірі 991,33 грн. - відмовити через необґрунтованість.

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію за період з 02.10.2000 року по 10.04.2010 року у розмірі 2261,80 грн., а також про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН в розмірі 3691,56 грн. - відмовити через сплив строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О. А. Слабкіна