Ухвала суду № 34123435, 10.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаренець Д.Є.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2013 р. Справа № 817/574/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Зарудяної Л.О.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

від відповідача: Наконечного Ю.М., представника за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" липня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_5 до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з позовом до Гощанської міжрайонної Державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 11 жовтня 2012р. №0016321742, згідно з яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62 719,93 грн. штрафної санкції);

від 11 жовтня 2012р. №0016311742, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції);

від 11 жовтня 2012р. №0016331742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі штрафної санкції в розмірі 510 грн.

від 11 жовтня 2012р. №0016341742, згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф за незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством в сумі 510 грн..

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 11.10.2012 р. №0016311742, №00116321742, №0016331742, №0016341742.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.жовтня 2013 року визнано нечинною постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" липня 2013 р. у справі № 817/574/13-а в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2012р. №0016331742, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі штрафної санкції в розмірі 510 грн. та від 11 жовтня 2012р. №0016341742, згідно з яким до позивача застосовано адміністративний штраф за незабезпечення збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством в сумі 510 грн.. Провадження у справі № 817/574/13-а в цій частині закрито.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №78 від 15.02.2012 року та направлення від 12 березня 2012 року №7 виданого Гощанською МДПІ Рівненської області ДПС, наказу № 28 від 15.03.2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримань податкового валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.09.2012 року №348/1742/НОМЕР_1. Згідно висновків до даного акту встановлено порушення позивачем :

ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.98р. (із змінами та доповненнями), а саме: перевищення обсягу виручки за 4 кв. 2010р.

пп.49.18.2, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп. 177.5.2, п. 177.5, п. 177.11 ст.177 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне подання декларацій про доходи до Гощанської МДПІ.

пп. п.7.1. ст.7, пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями та "б" ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992р. зі змінами і доповненнями, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 4460,02 грн.

пп.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.5 пп.139.1.9, 139.1.12 п.139.1 ст.139, 177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу (зі змінами та доповненнями), п.6 ст.128 "Господарського кодексу України" №436-іV від 16.01.2003р., із змінами та доповненнями, донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснених підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 249519,71грн.

пп. 180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ, п.2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88: встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 453188 грн., в тому числі за лютий 2011р. - 98522,84 гри., за березень 2011р. - 99167,12 грн., за квітень 2011 р. - 33718,36 грн., за травень 2011р. - 16321,67грн., за червень 2011 р. - 23481,67 грн., за липень 2011 р. - 2839 грн., за серпень 2011 р. - 91148,67 грн., за вересень 2011р. - 2093,67грн., за жовтень 2011 р. - 2045,66 грн., за листопад 2011 р.-17678,33грн., за грудень 2011 р.-33171 грн.;

встановлено не подання декларації по ПДВ за лютий, березень, квітень 2011р.

п.44.1 ст.44, п.177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України , п.6 ст.128 "Господарського кодексу України" №436-ІУ від 16.01.2003р. із змінами та доповненнями, абз."а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-111 від 22.05.2003 року, а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат.

п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України N 2755-УІ від 02.12.2010 та п. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, а саме: подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ за 2,3,4 кв.2011р. не у повному обсязі, в результаті чого не повідомлено державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходів 157 "Дохід виплачений самозайнятій особі" суми доходу нарахованих (сплаченого) на користь платників податку.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012р. №0016311742, №0016321742, №0016331742, №0016341742 та донараховано податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62719,93 грн. штрафної санкції), податку на додану вартість в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції), податку з доходів фізичних осіб в сумі 510 грн. та адміністративного штрафу за незабезпечення збереження первинних бухгалтерських документів в сумі 510 грн..

Вказані повідомлення-рішення оскаржувались позивачем до ДПС в Рівненській області та ДПС України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012р. не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Щодо податкового повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 11 жовтня 2012р. №0016321742, яким визначено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб судом першої інстанції встановлено та стверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж інжиніринг" та Приватним підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу від 01 вересня 2010 року. Предметом вказаного договору є купівля-продаж щебеневої продукції.

Листом від 14.09.2010 приватний підприємець ОСОБА_6 звертається до ПП ОСОБА_5 з проханням про повернення 46 000 грн., як помилково перерахованих останньому замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудреммонтаж інжиніринг" .

Згідно копії виписки з банківського рахунку, прибуткового касового ордеру №172 від 16.09.2010 року кошти у розмірі 46 000 грн. були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_5 і повернуті в тому ж розрахунковому періоді.

Вищезазначені кошти були враховані відповідачем при розрахунку обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) за 2010 рік, внаслідок чого відповідачем і було встановлено перевищення граничного обсягу виручки 500 тис. грн..

Пунктом 1 статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надано фізичним особам право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням п. 4 ст. 1 цього Указу під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» визначено, що в разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Тобто, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» розмір виручки, платник повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Таким чином, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу платника єдиного податку фізичної особи у звітному податковому періоді.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні кошти не можуть бути зараховані до складу виручки у 2010 році, оскільки вони були зараховані на рахунок позивача помилково та повернуті платнику в тому ж самому податковому періоді. Крім того, відповідачем не доведено, що в спірному періоді позивач мав господарські відносини з ПП ОСОБА_5, на виконання яких на розрахунковий рахунок позивач могла надійти вказана сума коштів.

Відтак, висновок податкового органу про обов'язок позивача перейти на загальну систему оподаткування з 01 січня 2011 року не відповідає вимогам податкового законодавства.

За урахуванням вказани обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що, коригування відповідачем валових доходів, а саме збільшення валових доходів на 1 218 971,37 грн. та не взяття до уваги валових витрат на суму 259 930,73 грн. не відповідає вимогам закону.

Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідачем при перевірці валових витрат та валових доходів за 2011 рік не вказано по яких господарських операціях останнім визначені валові витрати та валові доходи, як розраховані відповідачем зазначені суми та по яких господарських операціях, в яких звітних податкових періодах - по акту перевірки встановити не можливо.

Стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з підстав віднесення позивачем до складу валових витрат здійснених на користь платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7, судом встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наданого позивачем акта звіряння розрахунків підписаного між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 по обліку позивача станом на 31.12.2011 року перед ФОП ОСОБА_7 рахується кредиторська заборгованість в сумі 566 805.60 грн. В ході судового розгляду представником позивача було надано пояснення, що валові витрати ФОП ОСОБА_5 формувались зі застосуванням касового методу, а саме після оплати за поставлений товар, роботи, послуги. Тобто, товари або послуги повинні бути не тільки отримані а й оплачені. Відповідно такі документи як видаткова накладна та акт виконаних робіт не підтверджують витрати підприємця. До них треба додати документ, що підтверджує оплату (банківську виписку, платіжне доручення, фіскальний чек і т.д.).

Згідно пункту 138.4 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнається витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З акту перевірки вбачається, що в ньому відсутній перелік платіжних документів (платіжних доручень, касових ордерів) на підтвердження оплати вказаних сум позивачем, Будь-якого посилання на первинні документи при встановленні податковим органом віднесення позивачем до складу валових витрат кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_7 акт від 25.09.2012 року №348/1742/НОМЕР_1 не містить.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що за відсутності факту перерахування вказаних коштів на користь ФОП ОСОБА_7 у позивача не було й обов'язку повідомляти державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, (сплаченого) на користь платників податку за ознакою доходів 157 "Дохід виплачений самозайнятій особі" суми доходу нарахованих (сплаченого) на користь платників податку.

Стосовно висновків відповідача про завищення валових витрат за 2011р. всього в cумі 136 583,33 грн., а саме: віднесення до складу валових витрат ФОП ОСОБА_5 у 2011р. витрат на придбання цукру-піску, отриманого від ТзОВ "Перун" всього на суму 16666,65 грн. (без ПДВ), та витрат на придбання робіт (послуг) , отриманих від ФОП ОСОБА_8 всього на суму 119 916,65 грн. (без ПДВ), чим порушено пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Перун" факт постачання цукру-піску підтверджено видатковою накладною № П-00000890 від 15.07.2011 року та податковою накладною від 15.07.2011 року №127 на суму 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. видатковою накладною № П-00000912 від 10.08.2011 року та податковою накладною від 10.08.2011 року №47 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем були надані під час перевірки первинні документи, копії яких долучені до матеріалів справи та дослідженні судом першої інстанції.

Наданими позивачем копіями первинних документів спростовується факт віднесення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Крім того постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року Справа № 2а/1770/1466/2012 залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року спростовуються висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача та ТОВ "Перун", та відсутності в ТОВ "Перун" основних засобів та трудових ресурсів для здійснення вказаних господарських операцій.

Що стосується взаємовідносин позивача та приватного підприємця ОСОБА_8 податковим органом в акті перевірки зазначено про віднесення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та про віднесення до валових витрат вартості товарів і робіт за нікчемними правочинами.

Матеріалами справи, а саме первинними документами, спростовуються висновки податкового органу про віднесення до валових витрат витрат не підтверджених первинними документами.

Судом також встановлено, що оплата за вказані товари та послуги перерахована в повному обсязі на підставі платіжних доручень № 181 від 09.12.2011 року в сумі 60 300,00 грн., №185 від 22.12.2011 року в сумі 32 200,00 грн., №186 від 23.12.2011 року в сумі 50 000,00 грн., №189 від 27.12.2011 року в сумі 1 400,00 грн.

Використання в господарській діяльності придбаного товару підтверджується копією виписки з 631 рахунку, якою підтверджено факт оприбуткування товару, фактом подальшої реалізації покупцям позивача на підставі наступних документів: видаткова накладна від 30.12.2011 року № 00000034 та податкова накладна №7 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 30.12.2011 року № 00000030 та податкова накладна №3 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 30.12.2011 року № 1-00000031 та податкова накладна №4 від 30.12.2011 року, видаткова накладна від 22.03.2012 року № РН-0000028 та податкова накладна №15 від 22.03.2012 року, видаткова накладна від 09.04.2012 року № РН-0000033 та податкова накладна №4 від 09.07.2012 року.

З матеріалів справи слідує, що висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 податковим органом базуються на інформації, викладеній в листі ДПІ в м. Рівному Рівненської області ДПС №11712/17-227, отриманого Гощанською МДПІ 25.06.2012 року (зокрема : акт від 22.06.2012 року №140/1745/НОМЕР_2 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій СПД ОСОБА_8) Вказані висновки спростовуються актом "Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_8 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012р". чим підтверджується реальність і товарність господарських операцій між ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_8

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку , що Відповідачем неправомірно збільшено суми грошового зобов'язання Позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 360 699,66 грн. (в тому числі 253 979,73 грн. основного зобов'язання та 62 719,93 грн. штрафної санкції);, а відповідно оскаржуване повідомлення-рішення №0016321742 є протиправним.

Крім того, податковим повідомленням рішенням №0016311742 позивачу донараховано податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 481 143,08 грн. (в тому числі 438 167,99 грн. основного зобов'язання та 42 975,09 грн. штрафної санкції. Вказані нарахування зроблені податковим органом на підставі висновків про обов'язок позивача перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2011 року та обов'язку зареєструватись платником ПДВ з 01.01.2011 року, внаслідок чого було визначено суму податкового зобов'язання на підставі банківських виписок та первинних документів в наступних розмірах: за січень-лютий 2011 року - 98 522,84 грн., за березень 2011 року - 99 167,12 грн., за період з 01.04.2011р. по 19.04.2011р. - 33718,36 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив відсутність перевищення обсягу виручки визначеного ст..1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.98р в четвертому кварталі 2010 року, а отже і висновок податкового органу про обов'язок позивача зареєструватись, як платник податку на додану вартість з січня 2011 року є передчасним. Отже передчасним є і визначення податкового зобов'язання за період з 1 січня по 19 квітня 2011 року в розмірі 231 408,32 грн.

Що стосується висновків податкового органу про непідтвердженість первинними документами та нікчемності правочинів позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Перун" та ПП ОСОБА_8 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції, представником позивача було надано суду належним чином завірені копії видаткової накладної № П-00000890 від 15.07.2011 року та податкової накладної від 15.07.2011 року №127 на суму 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. видаткової накладної № П-00000912 від 10.08.2011 року та податкової накладної від 10.08.2011 року №47 на суму 5 000,00 грн. в тому числі ПДВ 833,33 грн.

Також, в акті перевірки по взаємовідносинам ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_8 податковий орган зазначає про віднесення до податкового кредиту сум за нікчемними правочинам в сумі 23 983,33 грн. в тому числі з підстав не підтвердження податковими накладними на суму 13 933,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, реальне виконання зобов'язань, а саме використання отриманих від контрагента ТОВ "Перун" та ПП Демедюка товарно-матеріальних цінностей та робіт у своїй господарській діяльності підтверджено належними та достатніми доказами, що повністю розкривають зміст вчинених господарських операцій з його контрагентом та реальність їх здійснення, а також використання придбаних послуг у власній господарській діяльності.

Що стосується доводів відповідача щодо відсутності товарно-транспортних документів, то якзазначено судом першої інстанції, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 та відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що подорожній лист, товарно-транспортна накладна, залізнична накладна не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг).

Тому, колегія суддів вважає, що виключно відсутність у позивача транспортних накладних за наявності підтвердження іншими належними доказами не може свідчити про безтоварність операції.

В даній справі відповідачем не доведено що контрагенти позивача не мали наміру та можливостей на реальне виконання господарських операцій.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування витрат в податковому обліку за операціями, вказаними в акті перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, а органом державної податкової служби і в акті перевірки, і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ТОВ "Перун" та ФОП ОСОБА_8 були включені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах видали податкові накладні .

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Тобто, на момент виникнення та фактичної реалізації договірних відносин даний контрагент був зареєстрований, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Слід зазначити, що правочини вчинені ТОВ "Перун" та ФОП ОСОБА_8 не відносяться до таких, що порушують публічний порядок, а отже не можуть бути визнаними нікчемними у відповідності до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України. До матеріалів справи органом державної податкової служби не долучено вироків суду, що набрали законної сили та в яких встановлено вину посадових осіб позивача, ТОВ "Перун" в намірі порушити публічний порядок.

Отже, висновок відповідача про нікчемність правочину не підтверджується належними доказами і ґрунтується на суб'єктивних припущеннях посадових осіб податкового органу, які здійснювали перевірку, а також невірному застосуванні положень Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустив правопорушення.

Згідно акту перевірки встановлено порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме, що СПД ОСОБА_5 не включив до податкового зобов'язання суму ПДВ 8 200,00 грн. згідно коштів отриманих на рахунок в Приватбанку, як оплату від ПВКФ "Фіалка" за поставлений товар в сумі 49200,00 грн.. Згідно наданих представником позивача пояснень та бухгалтерської довідки, вказаною сумою було погашено заборгованість 2010 року, а отже у позивача не було обов'язку формувати по вказаній операції податкові зобов'язання.

Відповідно до ст.187 Податкового кодексу України Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так як перша подія сталась в період коли ФОП ОСОБА_5 не був зареєстрований платником ПДВ обов'язку, щодо формування податкових зобов'язань в нього не було.

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_5 не включив до податкового зобов'язання у серпні 2011 року на загальну суму 366,67 грн. за отримані кошти за товар, а саме: 23.08.2011 року на рах.НОМЕР_4 відкритий в Приватбанку надійшли кошти оплата за товар. у сумі 2200,0 грн., у т.ч. ПДВ - 366,67 грн. від ФОП ОСОБА_10 реєстр, номер НОМЕР_3 всього на суму 2200,0 грн., чим порушено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Відсутність поставки за вказаною операцією підтверджується копією листа від 28.08.2011 року, копією виписки з рахунку позивача та копією корінця квитанції від прибуткового касового ордеру від 23.08.2011 року №32 про повернення коштів на суму 2 200,00 грн., а отже й обов'язку щодо формування податкового зобов'язання по вказаній операції у позивача не було.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_5 занизив податкове зобов'язання по ПДВ за серпень 2011р. на загальну суму 57798,33 грн., що СПД ОСОБА_5 занизив податкове зобов'язання по ПДВ за листопад 2011р. на загальну суму 1200 грн., також що ПП ОСОБА_5 занизив податкове зобов'язання по ПДВ у грудні 2011р. на загальну суму 10207,00 грн..

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані доводи податкового органу спростовуються наданими в ході розгляду справи представником позивача копіями первинних документів, а саме: розрахунку коригування №1 від 18.08.2011 року, розрахунку коригування №2 від 31.08.2011 року квитанцій до прибуткових касових ордерів №12 від 18.08.2011 року в сумі 96790,01грн., №13 від 19.08.2011 року в сумі 50000,0 грн., 14 від 22.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №15 від 23.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №16 від 24.08.2011 року в сумі 30000,0 грн., №17 від 25.08.2011 року в сумі 50000,0 грн., №17 від 29.08.2011 року в сумі 60000,0 розрахунку коригування №1 від 02.11.2011 року, квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 03.11.2011 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4 від 29.07.2011 року, прибутковим касовим ордером, №22 від 29.12.2011 року, №23 від 30.12.2011 року.

Вищезазначені акти складені відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є первинними бухгалтерськими документами.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: (підпис) (підпис) (підпис) Л.В. Кузьменко Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400