Постанова № 34122792, 09.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р. Справа № 821/3795/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - позивач, УПФ в м. Херсоні) звернулось до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач, ВДВС), в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона Куриленко Т.А. про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.09.2013 року, винесену в ході примусового виконання вимоги № 86 від 07.02.2011 року; зобов'язати відновити провадження з примусового стягнення заборгованості, відповідно до вимоги УПФУ в м. Херсоні № 86 від 07.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Комсомольського РУЮ м. Херсона вимогу № 86 від 07.02.2011 року про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 632,46 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

24 вересня 2013 року позивачем отримано від ВДВС постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", якою зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу в разі встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника та виключає можливість виконання відповідного рішення.

Позивач вважає, постанову головного державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона неправомірною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства.

Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Сторони надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Херсоні на адресу ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона для примусового виконання направлена вимога № 86 від 07.02.2011 року.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона від 20.09.2013 року повернуто виконавчий документ стягувачу, оскільки відповідно до Закону України "Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм податкового кодексу України від 07.07.2011 року частину п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом другим і третім такого змісту: "Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Таким чином, Законом внесена заборона щодо проведення виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Суд вважає оскаржувану позивачем постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду. Таким чином, УПФУ має право надсилати позивачеві вимогу про сплату недоїмки по єдиному внеску, це відповідає покладеній на нього Законом № 2464 функції щодо обліку та збору єдиного внеску.

Так, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, а згідно ст.1 цього ж Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, примусове повне і неупереджене виконання рішень, передбачених законом.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон №606, на виконання якого, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Крім цього, державний виконавець будучи у розумінні КАС України суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже у своїй діяльності державний виконавець зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом №606 та Інструкцією.

Перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначено ч.2 ст.17 Закону №606. Згідно із п.8 ч.2 ст.17 Закону №606 виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно зі ст. 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки

Згідно з ч.5 ст. 25 Закону №2464 вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону №606 встановлено вимоги до виконавчого документа.

Суд вважає, що державний виконавець прийняв передчасне рішення про повернення виконавчого документу, оскільки матеріали виконавчого провадження не містили доказів фактичного виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 83 Закону № 606-XIV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що підстави, з яких відповідач прийняв оскаржену постанову не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та аналізом законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті тягар доказування перекладено законодавцем на суб'єкта владних повноважень у справах про протиправність його рішення, якщо він заперечує проти позову.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги, тоді як відповідач не довів правомірність своїх рішень.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги УПФ України в м. Херсоні є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління м. Херсона Куриленко Т. А. про повернення виконавчого документа від 20.09.2013 року стягувачу, винесену в ході примусового виконання вимоги № 86 від 07.02.2011 року.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м. Херсона відновити провадження з примусового стягнення заборгованості згідно вимоги № 86 від 07.02.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 11.5