Ухвала суду № 34120346, 14.10.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3923/13-ц

2/583/1269/13

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

14 жовтня 2013 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Олійник О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

14 жовтня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку спільного майна подружжя.

Позивачка прохає визнати за нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 право власності на ? частину за кожним грошових коштів, що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих ним в банківських установах, визнати спільним сумісним майном подружжя весь товар, що знаходиться в нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою АДРЕСА_1, та товар, що знаходиться на прилеглій території до вищевказаних приміщень, визнати право власності на ? частину за кожним товару, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Судовий розгляд у справі ще не розпочатий.

Разом з позовною заявою позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт з забороною відчуження та користування на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках, а саме на картці Visa Укрсоцбанку рахунок 4274 1000 2166 1890; на картці Visa Укрсоцбанку рахунок 4874 1200 3708 4713 м. Охтирка, вул. Батюка, 9; на картці Visa UniCredit Bank рахунок 4874 1000 1113 6895 м. Охтирка, вул. Батюка, 9; на картці Visa Otpbank рахунок 4067 8883 0009 1311; на картці Visa Otpbank рахунок 4067 8813 0014 3554 м. Охтирка, вул. Батюка, 32; на картці Platinum Укрсиббанку рахунок 5295 7814 0005 0314, на картці Platinum Укрсиббанку рахунок 5295 7814 0003 9721 м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, а також накласти арешт на всі рахунки, що відкриті як на приватного підприємця та фізичну особу ОСОБА_2 у вищевказаних банках та в Охтирському відділенні «ПриватБанку» в Сумській області по вул. Жовтневій, 13 м. Охтирка, «Райффайзен Банку Аваль» Охтирське відділення, вул. Червоноармійська, 4. Крім того здійснити опис товару та накласти арешт на весь товар з забороною відчуження та користування даним майном, що знаходиться в АДРЕСА_1 в нежитлових приміщеннях в прибудовах літер а1, а2, а3, а4, а5 загальною площею 266,0 кв.м; нежитлових приміщеннях № № 4, 5, 14, 15 в будівлі Б, б загальною площею 93,2 кв.м; нежитловій будівлі: гараж «Г» з естакадою площею 91,8 кв.м, прибудова «В» площею 19,7 кв.м; нежитлових приміщеннях № № 6, 12, 13 в будівлях «Б,б» загальною площею 93,7 кв.м; нежитлових приміщеннях № № 7, 11 в будівлях «Б,б» загальною площею 76,5 кв.м; навісом для зберігання будівельних матеріалів площею 254 кв.м,, а також весь товар, що буде знаходитись на прилеглій території до даних приміщень.

Заява про забезпечення позову подана з порушенням вимог ст. 151 ЦПК України і підлягає поверненню заявнику в зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Позивачка просить накласти арешт на майно (товар) та грошові кошти відповідача, що належать йому саме як підприємцю, що може призвести до унеможливлення здійснення ним своєї господарської діяльності та спричинення йому збитків, враховуючи, що відповідач займається оптовою торгівлею непродовольчими товарами.

У позовній заяві позивачка посилається на рішення КСУ від 19.09.2013 року у справі № 1-8/2012, в якому КСУ прийшов до висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, позивачка до заяви про забезпечення позову не додала документів, які б підтверджували, що весь товар, який перебуває у приміщеннях, розташованих за адресою АДРЕСА_1, та на прилеглій території, і на який просить накласти арешт позивачка, станом на день подання до суду заяви закуплений за рахунок коштів, що знаходилися у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2.

Позивачка не надала суду доказів про вид і кількість товару, що зберігається у нежитлових приміщеннях за вказаною адресою.

Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви, нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1, перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Позивачка до заяви про забезпечення позову не додала документів, які б свідчили про те, які саме приміщення використовує у своїй підприємницькій діяльності для зберігання товару ОСОБА_2, і які з цих приміщень виділені у користування позивачці як фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності.

Заявляючи вимогу про накладення арешту на рахунки відповідача в банку, позивачка не надала суду доказів, що відповідачем як фізичною особою відкриті в банку депозитні рахунки, на яких би могли рахуватися кошти подружжя ОСОБА_2.

Накладення арешту на рахунки відповідача, відкриті ним як фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності для здійснення розрахунків у підприємницькій діяльності може призвести до унеможливлення здійснення ним своєї господарської діяльності та спричинення збитків.

Ненадання позивачкою до суду вищевказаних документів унеможливлює прийняття рішення по суті заяви про забезпечення позову, тому суд вважає, що заяву необхідно повернути на підставі ч. 8 ст. 153 ЦПК України.

Статтею 7 ч. 1 п. 2 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151, 152, 153, 293 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Повернути ОСОБА_1 сплачений нею за квитанцією № 2035.254.4 від 09.10.2013 року, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Сумській області, одержувач: Держбюджет Охтирського району 22030001, р\р одержувача: 31213206700013, МФО: 837013, код одержувача: 37981563 судовий збір в розмірі 115 грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Олійник