ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 жовтня 2013 року
Справа № 902/657/13
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Білошкап О.В.,
судді Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Військової частини А 0215 Міністерства оборони України
на рішення господарського суду Вінницької області від
28.05.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного
господарського суду від 05.07.2013 р.
у справі № 902/657/13 господарського суду Вінницької області
за позовом Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт"
до Військової частини А 0215 Міністерства оборони України
третя особа Головне управління Державної казначейської служби
України у Вінницькій області
про стягнення 469 711,60 грн.
в с т а н о в и л а :
Військова частина А 0215 Міністерства оборони України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 р., які прийняті у справі № 902/657/13 господарського суду Вінницької області.
Одночасно подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню скаржнику, з таких підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова апеляційного господарського суду, в силу ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття.
Оспорювана скаржником постанова Рівненського апеляційного господарського суду набрала законної сили 05.07.2013 р., отже, останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, – 25.07.2013 р.
Як вбачається, касаційна скарга здана відділенню зв'язку для направлення до Рівненського апеляційного господарського суду лише 07.08.2013 р., тобто з порушенням встановленого строку.
Згідно ст. 53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що згідно з повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 24.07.2013 р., у зв'язку з надходженням наказу господарського суду Вінницької області від 16.05.2013 р. у справі № 902/238/13-г щодо стягнення з військової частини А 0215 коштів, проведення платежів згідно з платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених, було зупинено. У зв'язку з чим здійснювати будь-які платежі, у т.ч. з оплати судового збору для подачі касаційної скарги у відповідача не було можливості.
Разом з тим, вказана обставина не може бути взята до уваги судом з наступних підстав.
Відсутні належні докази неможливості вчасної сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Так, запит Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 24.07.2013 р. № 09.1-08/717-5205, на який посилається скаржник, не є таким доказом, оскільки датований 24.07.2013 р. (тобто передостаннім днем строку, встановленого для подачі касаційної скарги), а також не містить відмови Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій в перерахуванні судового збору за подачу касаційної скарги по даній справі, що не є поважною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку і його відновлення, у розумінні ст. 53 ГПК України.
Таким чином, встановлений строк пропущено внаслідок недотримання визначених чинним законодавством вимог, що не може бути визнано поважною причиною пропущення такого строку.
З огляду на наведене, відсутні підстави для відновлення пропущеного строку.
Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
Сплачений судовий збір у сумі 4697,50 грн. відповідно до платіжного доручення № 441 від 05.08.2013 р. підлягає поверненню з державного бюджету на підставі ст. 7 Закону України від 08 липня 2011 р. № 3674-VІ "Про судовий збір".
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
1. У задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку, відмовити.
2. Касаційну скаргу Військової частини А 0215 Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 р., прийняті у справі № 902/657/13 господарського суду Вінницької області, та додані до неї документи повернути.
3. Повернути Військовій частині А 0215 Міністерства оборони України з державного бюджету 4697,50 грн. судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 441 від 05.08.2013 р.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко Суддя О.В.Білошкап
Суддя В.М.Палій
Судове рішення № 34120001, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 11.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/657/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.