Ухвала суду № 34119947, 15.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2013 року Справа № 5019/685/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.02.2013 року (складене 26.02.2013 року) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року

у справі № 5019/685/12 господарського суду Рівненської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент"

2. Державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" касаційна скарга на рішення господарського суду Рівненської області від 21.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 5019/685/12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 13.05.2013 року № 1Р1385, у якій у графі "призначення" зазначено: "101; 33675718; 22030004, ВГСУ, 070, символ звітності 254".

Таким чином, графа "Призначення" вказаної квитанцій не містить відомостей про те, подача якого саме документа та по якій саме справі оплачена судовим збором.

З огляду на викладене, додану до касаційної скарги квитанцію від 13.05.2013 року № 1Р1385 не можна вважати належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, частинами першою і другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року у справі № 5019/685/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков