Ухвала суду № 34119149, 19.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/34760/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-3504/08/0970

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лукор»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

треті особи Калуська міська рада,

Відділ Держкомзему у м. Калуші,

Івано-Франківська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Лукор» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Лукор») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.04.2008 № 0000892302/0.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ЗАТ «Лукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, відповідачем складено акт від 01.04.2008 № 425/23-02/31256759, яким встановлено порушення позивачем ст. 2, ст. 5, ст. 7, ст. 13, ст. 14 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено суму орендної плати за земельну ділянку в сумі 303 706,73 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2008 № 0000892302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 455 560,00 грн.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 встановлено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також повнолення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.03.2007 Калуською міською радою прийнято рішення № 246 «Про затвердження матеріалів коригування грошової оцінки землі м. Калуша», яким затверджено матеріали коригування грошової оцінки землі м. Калуша та встановлено, що земельний податок та орендна плата за змелю нараховується з 01.04.2007, згідно затверджених матеріалів коригування грошової оцінки землі м. Калуша. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видається Калузьким міським відділом земельних ресурсів Держкомзему.

Судами встановлено, що на виконання рішення Калуської міської ради № 246, позивачем отримані додатки до договорів оренди земельних ділянок. Вказані додатки підписано і листом від 14.06.2007 направлено до Калуського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» для проведення їх державної реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наведені вище додатки Калуським районним відділом Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєстровані не були.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки вказані додатки не пройшли державну реєстрацію, а відтак зазначені договори оренди землі, в редакції додатків, не набрали чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що обов'язку у ЗАТ «Лукор» сплачувати орендну плату за вищенаведеними договором оренди землі, в розмірах вставлених додатками до цих договорів не виникло, а тому дії відповідача щодо нарахування орендної плати за землю та застосування штрафних санкцій є неправомірними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Отже, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 та залишення в силі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лукор» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 скасувати та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров