Ухвала суду № 34118995, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/62951/11

05 вересня 2013 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011

у справі № 2а/2370/1709/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам'янка»

до Державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам'янка» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Чорна Кам'янка») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Маньківському районі Черкаської області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010 № 0000132301/0, від 20.10.2010 № 0000122301/0, від 19.10.2010 № 0000132301/1, від 19.10.2010 № 0000122301/1, від 10.12.2010 № 0000132301/2, від 10.12.2010 № 0000122301/2.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетно відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2208 по 30.06.2010, відповідачем складено акт від 15.09.2010 № 367/23/32837408, яким встановлено, що в порушення абз. 5 пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон) позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 № 000132301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 252 488,00 грн. та від 20.09.2010 № 0000122301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 172 588,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення та відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010 № 0000132301/1, від 19.10.2010 № 0000122301/1, від 10.12.2010 № 0000132301/2, від 10.12.2010 № 0000122301/2.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, що передача активів позивача до ТОВ «Вікторівський елеватор» розглядається як операція поставки та посилаючись на пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону, позивач повинен нарахувати податкові зобов'язання на вартість переданих активів, виходячи з їх звичайної ціни, але не нижче ціни придбання, та як наслідок, не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість сплаченого за товари, які поставлені ТОВ «Вікторівський елеватор».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Чорна Кам'янка» вирішено виділити зі складу позивача ТОВ «Вікторівський елеватор», а також затвердити розподільчий баланс, за яким до ТОВ «Вікторівськй елеватор», в результаті виділу переходить частина майна, прав та обов'язків ТОВ «Чорна Кам'янка», зокрема, передано сою товарну, в кількості 833,051 тон вартістю 2 789 640,05 грн., в тому числі податок на додану вартість 464 940,00 грн., придбану позивачем в липні 2008 року у ДП ЗАТ «Теувес Холдінг Тегра Україна ЛТД».

Передача відбулася на підставі акту прийому-передачі від 29.05.2009.

Судами встановлено, що ТОВ «Вікторівськй елеватор» зареєстроване як юридична особа Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 18.05.2009 та набуло статусу платника податку на додану вартість лише з 11.08.2009, тобто після передачі майна.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Отже, умовою застосування п. 4.1 ст. 4 Закону є поставка товару, яка передбачає здійснення операції за цивільно-правовим договором, який передбачає перехід права власності на товари за компенсацію, безоплатну поставку товарів та здійснення операції за будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо помилкового твердження податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону, оскільки операція по передачі майна не платнику податку на додану вартість за розподільчим балансом в зв'язку реорганізацією підприємства шляхом виділу не може розглядатись як операція з поставки (купівлі-продажу) товарів, робіт, послуг та відповідно такі операції не можуть призводити до зміни податкових зобов'язань та податкового кредиту реорганізованого підприємства.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданої позивачем відповідачу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів складає 172 588,00 грн., при цьому залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 172 588,00 грн. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 172 588,00 грн., отже сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 172 588,00 грн. складається з сум податку на додану вартість, які виникли у липні 2008 року.

Судами встановлено, що ТОВ «Чорна Кам'янка» придбало в липні 2008 року у ДП ЗАТ «Теувес Холдінг Тегра Україна ЛТД» сою товарну, згідно податкових накладних, за який розрахувався повністю.

Відповідно до абз. 4 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, оскільки сума, заявлена позивачем до відшкодування, дорівнює сумі податку, фактично сплаченого позивачем за товари у попередніх податкових періодах постачальником такого товару.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова