Рішення № 34118306, 10.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 910/12481/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Голубкової Ірини Валеріївни, м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Групп», Київська обл., м. Вишгород про стягнення 34 387,06 грн.,та за зустрічним

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Алекс-Транс Групп», Київська обл., м. Вишгород

до Фізичної особи-підприємця Голубкової Ірини Валеріївни,

м. Київ

про стягнення 14 269,11 грн.

за участю представників:

позивача за первісним позовом: Фурман Т.Л.(дов. №б/н від 09.10.2013 року); відповідача за первісним позовом: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 29 900, 00 грн. основного боргу, 2 052,71 пені, 434, 35 грн. 3% річних та 2 000 грн. витрат на правову допомогу, а загалом 34 387,06 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу від 10.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 16.07.2013 року.

17.07.2013 року справа №910/12481/13 направлена за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області відповідно до ухвали від 16.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2013 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 05.09.2013 року.

19.08.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Групп», про стягнення заборгованості за відшкодування завданої шкоди у розмірі 14 269,11 грн. за договором № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу від 10.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2013 року зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

05.09.2013 року через канцелярію суду позивачем за первісним позовом було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому останній просив стягнути з відповідача за первісним позовом 18 900, 00 грн. основного боргу, 2 185,51 пені, 434, 35 грн. 3% річних та 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а загалом 23 519,86 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу від 10.06.2012 року.

05.09.2013 року через канцелярію суду відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

У судовому засіданні 05.09.2013 року оголошувалася перерва на 19.09.2013 року.

Через канцелярію суду 19.09.2013 року відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

У судовому засіданні 19.09.2013 року оголошувалася перерва на 26.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2013 року розгляд справи відкладено на 10.10.2013 року.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 10.10.20013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача за первісним позовом не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача за первісним позовом, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Групп» (замовником) та Фізичною особою-підприємцем Голубковою Іриною Валеріївною (перевізником) укладено договір №0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу, за умовами якого перевізник зобов'язується за дорученням і за рахунок замовника, від власного імені організувати виконання внутрішніх автомобільних перевезень вантажів замовника, а також надання інших транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. п. 7.1 та 7.3 договору термін дії цього договору - 12 місяців з дня підписання його сторонами. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 5.2 договору оплата послуг здійснюється в розмірі, встановленому в замовленні на перевезення або в акті приймання-передавання наданих послуг.

Пунктом 5.3 договору встановлено строк оплати - протягом 5 календарних днів з моменту одержання замовником належним чином оформлених документів, зазначених у договорі.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом у період з червня 2012 року по грудень 2012 року надав відповідачу за первісним позовом послуг з перевезення за договором №0412 на загальну суму 31 150,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-здачі послуг № 631/2012 від 20.11.2012р. (заявки №11574, 11575, 11576 від 15.11.2012) на суму 2 800,00 грн., акт №689/2012 від 14.12.2012р. (заявки №12352 від 10.12.2012р; №12377 від 11.12.2012р.) на суму 3 150,00 грн., акт №700/2012 від 19.12.2012р. (Заявки №12376 від 11.12.2012р. №12498 12499, 12500 від 17.12.2012р.) на суму 6 300 грн., акт №703/2012 від 20.12.2012р. (заявка №12520 від 17.12.2012р.) на суму 1 400 грн. - з них сплачено 1 250 грн., акт №708/2012 від 22.12.2012р. (заявки №12584, 12593 12594 від 19.12.2012р.) на суму 3 600 грн., акт №709/2012 від 24.12.2012р. (заявки №12606, 12607 від 19 12 2012р. №12608 від 20.12.2012р.) на суму 4 550,00 грн., акт №711/2012 від 25.12.2012р. (заявки №12663, 12664 від 20.12.2012р.) на суму 3 150,00 грн., акт №713/2012 від 26.12.2012р. (заявки №12707, 12709, 12710, 12711 від 24.12.2012р.) на суму 4 450,00 грн., акт №717/2012 від 27.12.2012р. (заявка №12706 від 24.12.2012р.) на суму 1 750,00 грн.

Проте, відповідач за первісним позовом всупереч умов договору за надані позивачем за первісним договором послуги на суму 31 150,00 грн. розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем за первісним позовом у сумі 18 900,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2013 року

Отже, позивач за первісним позовом виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач за первісним позовом не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем за первісним позовом заборгованість у сумі 18 900,00 грн.

Доказів сплати відповідачем за первісним позовом зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом боргу в сумі 18 900,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом прострочив виконання зобов'язання з оплати перевезення вантажу за договором, з нього на користь позивача за первісним позовом на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 434,35 грн. 3% річних, які нараховані позивачем за первісним позовом відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.1.2 договору сторона за несвоєчасне здійснення платежів, зазначених в п. 5.3 договору, сплачує на користь іншої сторони, крім суми заборгованості, ще й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення. Відповідно до п. 6.1.3 договору сторони зобов'язанні оплачувати компенсації, штрафи, пеню, передбаченні договором, протягом 30 календарних днів від дати надання оригіналів підтвердних документів.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем за первісним позовом у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення нараховано 2185, 51 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 2185, 51 грн., які нараховано позивачем за первісним позовом відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем за первісним позовом виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг перевезення за договором № 0412 на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем за первісним позовом до відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 826 від 21 червня 2013 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги наддавались.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі № 1-4/2013.

На підтвердження того, що позивачу за первісним позовом були надані адвокатські послуги, суду належних доказів не надано. З долученого до матеріалів справи договору № 19-06/13-Ю про надання правової допомоги від 19.06.2013 року вбачається, що вказаний договір укладався позивачем за первісним позовом з Фізичною-особою підприємцем Фурман Тетяною Леонідівною, а юридичні послуги позивачу за первісним позовом надавалися не адвокатом.

За таких підстав, витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн., які не є витратами на послуги адвоката, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.

Оскільки позивачем за первісним позовом пред'явлено позовну вимогу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення 23 519,86 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 720,50 грн.

Проте, позивачем за первісним позовом подано платіжне доручення № 824 від 21.06.2013 року та платіжне доручення № 825 від 21.06.2013 року з яких вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 3441, 50 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» в разі зменшення позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, зайво сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір в сумі 1 720,50 грн. підлягає поверненню позивачу за первісним позовом.

Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Предметом зустрічної позовної заяви є стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості за відшкодування спричиненої шкоди у розмірі 14 269,11 грн. за договором № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу від 10.06.2012 року.

В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що під час прийому вантажу за спірним договором (товарно-транспортна накладна №10644_1 від 23.10.2012 року додаток акт прийому-передачі №584/2012, товарно-транспортна накладна №11115_1С від 08.11.2012 року додаток акт прийому-передачі №612/2012, товарно-транспортна накладна №11704_1С від 23.11.2012 року додаток акт прийому-передачі №637/2012, товарно-транспортна накладна №12433_1С від 17.12.2012 року додаток акт прийому-передачі №696/2012, товарно-транспортна накладна №12500_1С від 19.12.2012 року, товарно-транспортна накладна №12433_1С від 17.12.2012 року додаток акт прийому-передачі №696/2012) ним були виявлені та зафіксовані пошкодження вантажу, які сталися з вини відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до п.п. 6.3.2 та 6.3.5 договору перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу, пошкодження вантажу, втрату товарного вигляду вантажу, повне або часткове знищення вантажу в обсязі заподіяних збитків; перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі його згідно з правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Згідно п. 2.3 договору у випадку виявлення на місцях завантаження-розвантаження яких-небудь ушкоджень вантажу, нестачі комплектуючих вантажу, представники сторін договору зобов'язані на місцях виявлення пошкодження виконати запис у всіх екземплярах товарно-транспортних накладних чи (та) акта приймання-передачі вантажу або скласти акт про втрату або пошкодження вантажу з докладним описом таких ушкоджень або нестач. У випадку, якщо складання акта з якихось причин є неможливим, про це повинен бути зроблений відповідний запис у товарно-транспортній накладній.

Відповідно до ст. 314 ГУ України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (п.1). У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодження вантажу покладається на одержувача або відправника (п.2).

Пункт 3 ст. 314 ГУ України передбачає, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, в тому числі, за пошкодження вантажу - в розмірі суми на яку зменшилась його вартість.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників.

Відповідно до п. 13.6 Правил в разі, якщо при виявлені недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза, в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.

Однак, всупереч п. 2.3 договору записів про виявлення та фіксування пошкоджень вантажу до актів прийому-передачі №631/2012, №696/2012, №637/2012, №612/2012, №584/2012 підписаних та скріплених печаткою сторін та товарно-транспортних накладних сторонами внесено не було, акт про втрату або пошкодження вантажу з докладним описом таких ушкоджень або нестач, складений не був, запис про неможливість складання такого акту у товарно-транспортних накладних відсутній.

Окрім того, всупереч п. 13.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні відповідна експертиза в бюро товарних експертиз або інших компетентних організаціях чи фізичними особами проведена не була.

Додані до справи позивачем за зустрічним позовом претензії №№ 103, 104, 105,106,107,108 не є належними доказами нанесення відповідачем за зустрічним позовом пошкоджень під час перевезення вантажу за договором №01412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу від 01.06.2012 року.

Інших доказів, які б свідчили про нанесення відповідачем за зустрічним позовом пошкоджень під час перевезення вантажу зокрема, таких як, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні з відповідними записами про пошкодження вантажу, висновок експертизи, суду не надано.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до частини другої ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог.

Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Судовий збір, що сплачений позивачем за зустрічним позовом при поданні зустрічного позову у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 75, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Групп» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 34710276) на користь Фізичної особи-підприємця Голубкової Ірини Валеріївни (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 117, кв. 136, ідентифікаційний номер 2880519246) 18 900 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 35 коп. 3% річних, 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 51 коп. пені, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

На підставі даного рішення повернути Фізичній особі-підприємцю Голубковій Ірині Валеріївні (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 117, кв. 136, ідентифікаційний номер 2880519246) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 825 від 21.06.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 825 від 21.06.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 910/12481/13.

У зустрічному позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак