Постанова № 34115446, 04.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3078/13-а

04 жовтня 2013 року 16год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідачів: представники не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області Управління Державної казначейської служби України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення коштів, -ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення коштів.

З урахуванням уточнень позовних вимог від 17.09.2013 (а.с.33) та від 02.10.2013 (а.с.56), позивач просить:

дії Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області по встановленню обмежень, не передбачених законодавством, щодо звільнення підприємця - пенсіонера за віком ОСОБА_1, який здійснює свою діяльність по спрощеній системі оподаткування, від сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, та по відмові від звільнення по сплаті єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування підприємця-пенсіонера за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відсутності таких норм права в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", - визнати протиправними;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області звільнити від обов'язкової сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування підприємця-пенсіонера за віком ОСОБА_1, починаючи з дати виходу на пенсію за віком - 28.06.2011;

списати зайво нарахований єдиний соціальний внесок підприємця-пенсіонера за віком ОСОБА_1 за період з 28.06.2011 по червень 2013 року включно в сумі 8586,28 грн. та застосовані в зв'язку з безпідставним нарахуванням єдиного соціального внеску пеню в сумі 445,51 грн. і штрафи в сумі 154,48 грн.;

стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області зайво сплачений єдиний соціальний внесок в сумі 2214,44 грн., пеню в сумі 221,10 грн. та штрафи в сумі 89,86 грн.

Обгрунтовуючи позов, вказує, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування; з 28.06.2011 позивач отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. У зв'язку з зазначеним, позивач з жовтня 2011 року (починаючи з платежу за вересень 2011 року) припинив добровільну сплату єдиного внеску. 20 лютого 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі винесено вимогу про сплату недоїмки № 27/01 на суму 4572,42 грн., яку надіслано до відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції. 20 травня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі позивачу надіслано вимогу про сплату недоїмки № Ф27/03 на суму 6122,71 грн. Дії органу пенсійного фонду щодо нарахування та примусового стягнення за рахунок пенсії з позивача єдиного внеску позивач вважає неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Одночасно просив суд про повний захист прав та законних інтересів позивача, з приводу яких пред'явлено адміністративний позов. В судове засідання, призначене на 04.10.2013, представник позивача не прибув, подав клопотання, в якому проти закінчення судового розгляду справи за його відсутності не заперечив.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області адміністративний позов не визнав та подав письмове заперечення (а.с.34-37). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, подавши до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі заяву від 05 квітня 2013 року, відповідь на яку надано 17 квітня 2013 року. Позов до суду подано 29 серпня 2013 року, а тому відповідно до ч.4 ст.99 КАС України, ст.100 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду. Також зазначає, що в частині позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі звільнити ОСОБА_1 від обов'язкової сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 28 червня 2011 року, позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч.2 ст.99, ст.100 КАС України, оскільки першу вимогу про сплату недоїмки ОСОБА_1 отримано ще в лютому 2012 року. Крім цього, вказує на безпідставність позовної вимоги про зобов'язання звільнити від сплати єдиного внеску з дати виходу на пенсію з 28.06.2011, оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", яким було передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, набрав чинності з 06.08.2011.

Відповідач вказує на відсутність підстав для списання пені, штрафів, застосованих до позивача, а також для стягнення зайво нарахованого єдиного внеску. Зазначає, що згідно з ч.13 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України. Доводи позивача про звільнення від сплати єдиного внеску відповідач вважає необгрунтовними, оскільки умови призначення пенсії за віком визначені ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. ОСОБА_1 народилась 27.06.1962, отримує пільгову пенсію зі зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На думку відповідача, звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб (у т.ч. позивача), які отримують інші види пенсійних виплат відповідно до законів України і не досягли пенсійного віку відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що дає право на пенсію за віком. Для таких осіб сплата єдиного внеску залишається обов'язковою.

З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявною у позивача недоїмкою по єдиному внеску за вересень-грудень 2011 року, 2012 рік, І та ІІ квартали 2013 року представник відповідача вважає правомірним направлення позивачу вимог про сплату недоїмки та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) єдиного внеску. В задоволенні адміністративного позову представник відповідача просив відмовити повністю. В судове засідання, призначене на 04.10.2013, представник відповідача не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.91).

Враховуючи пред'явлену позивачем вимогу про стягнення зайво сплаченого єдиного внеску, безпідставно сплачених штрафів та пені, у зв'язку з тим, що Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі перебуває на казначейському обслуговуванні, ухвалою суду від 17 вересня 2013 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Управління Державної казначейської служби України в Дубровицькому районі Рівненської області.

Відповідач-2 участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.55), в якому висловив заперечення проти позову. Одночасно вказав, що безспірне списання коштів з рахунків боржника органами Казначейства здійснюється у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі Порядок). Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку. На ім'я відповідача-1 в органі Казначейства відкрито рахунок 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування". Згідно з пунктом 2.1 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2011 № 1077 та постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2011 № 23-1 (далі Положення про рух коштів), Пенсійний фонд України та його територіальні органи відкривають в органах Державної казначейської служби України небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119, для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій. Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуються на цілі, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач-2 зазначив, що фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного фонду України проводиться не через рахунки, відкриті в органах Казначейства, а через рахунки, відкриті в банках.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання 04.10.2013 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком з 28.06.2011, що стверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 16.05.2012 та довідкою Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області від 11.07.2013 № 786/05 (а.с.15,16). За даними відповідача-1, ОСОБА_1 є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, яка станом на 1 січня 1993 року проживала в зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, у зв'язку з чим відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 пенсію за віком призначено зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені обставини сторонами визнаються.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.11.1998 (а.с.20) та є платником єдиного податку (а.с.21,85).

Матеріалами справи стверджено і сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_1 добровільно сплатила єдиний внесок в серпні 2011р. (за липень 2011р.) в сумі 333,12 грн., в вересні 2011р. (за серпень 2011р.) в сумі 333,12 грн., в подальшому в добровільному порядку єдиний внесок не сплачувала.

Судом встановлено, що органом пенсійного фонду по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 20.01.2012 нараховано до сплати єдиний внесок в сумі 1365,11 грн. за вересень-грудень 2011р. (а.с.38) та сформовано вимогу про сплату недоїмки в сумі 1365,11 грн. від 10.02.2012 № Ф66/01У, яку вручено позивачу 10.03.2012 (а.с.60,61).

Позовну заяву в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за вересень-грудень 2011 року та стягнення неправомірно нарахованого єдиного внеску за вересень-грудень 2011 року в сумі 1365,11 грн. залишено без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.155, ч.3 ст.162 КАС України ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2013.

Також судом встановлено, що станом на 03.01.2013 по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.39) облікована недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2012р. в сумі 4677,55 грн., а також штраф в сумі 89,86 грн. та пеня в сумі 221,10 грн., які виникли на підставі рішень про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.08.2012 № 02-13/375, від 10.09.2012 №02-13/416, від 17.10.2012 № 02-13/455, від 14.11.2012 № 02-13/484, від 10.12.2012 № 02-13/492, що були надіслані позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручені особисто під підпис відповідно до змісту поштових повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.92-106).

З урахуванням наведеного 20.02.2013 органом пенсійного фонду сформовано вимогу про сплату недоїмки №Ф27/01У на суму боргу 4988,51 грн., у тому числі недоїмка 4677,55 грн., штрафи 89,86 грн., пеня 221,10 грн., яку вручено позивачу 28.02.2013 (а.с.62,63).

Органом пенсійного фонду по особовій картці позивачу нараховано до сплати єдиний внесок за 1 квартал 2013р. в сумі 1194,03 грн., за 2 квартал 2013р. в сумі 1194,03 грн.

Також органом пенсійного фонду прийняті рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 30.01.2013 № 02-13/34 на суму 151,92 грн., від 30.01.2013 № 02-13/37 на суму 84,76 грн., від 27.02.2013 № 02-13/90 на суму 52,35 грн., від 10.06.2013 № 02-13/267 на суму 18,82 грн., від 11.07.2013 № 02-13/331 на суму 43,41 грн., які були надіслані позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручені особисто під підпис відповідно до змісту поштових повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.107-120).

Органом пенсійного фонду з урахуванням часткової сплати сформовано вимогу про сплату недоїмки від 13.05.2013 № Ф27/03У на суму 6122,71 грн., у тому числі недоїмка 5766,45 грн., штрафи 81,14 грн., пеня 275,12 грн., яку позивачу вручено 28.05.2013 (а.с.64,65); вимогу про сплату недоїмки від 05.08.2013 №Ф27/04У на суму 1194,03 грн., у тому числі недоїмка 1194,03 грн., яку вручено представнику позивача під підпис 07.08.2013 (а.с.66).

Зазначені вище вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій та пені позивачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались та набули статусу узгоджених, що сторонами визнається.

Вимоги про сплату недоїмки № Ф27/01У від 20.02.2013, №Ф27/03У від 13.05.2013 були направлені для виконання до органу державної виконавчої служби відповідно 25.03.2013 та 12.06.2013 (а.с.67-69) та були частково виконані внаслідок звернення стягнення на пенсію позивача.

Також судом встановлено, що 05.04.2013 позивач подала до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області заяву, якою просила, зокрема, звільнити її надалі від сплати єдиного соціального внеску, починаючи з серпня 2011р.; вжити заходів щодо припинення примусового відрахування з пенсії коштів в оплату єдиного внеску, штрафу та пені; повернути на її пенсійний рахунок кошти, безпідставно відраховані в оплату єдиного соціального внеску, штрафу та пені; провести списання сум фінансових санкцій (штрафу, пені) (а.с.70). Орган пенсійного фонду у відповіді від 17.04.2013 № 10/02 повідомив заявнику про відсутність підстав для її звільнення від сплати єдиного внеску та відсутність підстав для списання нарахованих фінансових санкцій (а.с.9-10).

Вище вказані встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачу ОСОБА_1 про дії Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування їй до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік стало відомо з 28.02.2013, а саме з моменту одержання позивачем вимоги про сплату недоїмки від 20.02.2013 №Ф27/01У; за 1 квартал 2013р. - з 28.05.2013, а саме з моменту одержання вимоги про сплату недоїмки від 13.05.2013 № Ф27/03У; за 2 квартал 2013 - з 07.08.2013, а саме з моменту одержання вимоги про сплату недоїмки від 05.08.2013 №Ф27/04У.

Дата відправлення адміністративного позову відповідно до відтиску поштового штемпеля 29.08.2013 (а.с.24).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за 2012 рік, І та ІІ квартали 2013 року позивачем подано до адміністративного суду в межах шестимісячного строку звернення, встановленого ч.2 ст.99 КАС України. При цьому, заява ОСОБА_1, що подана до органу пенсійного фонду 05.04.2013, не є за своїм змістом оскарженням неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень в адміністративному порядку, а тому не може бути врахована як доказ досудового врегулювання спору.

Також судом встановлено, що примусове стягнення нарахованого єдиного соціального внеску за 2012 рік, І квартал 2013р. було здійснене на підставі виконавчих документів - вимог Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі від 20.02.2013 №Ф27/01У, від 13.05.2013 № Ф27/03У. Вимога про сплату недоїмки від 05.08.2013 №Ф27/04У (за ІІ квартал 2013р.) до органу державної виконавчої служби на час судового розгляду адміністративного спору не направлялась.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Враховуючи, що позивачем не заявлено позовних вимог про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких позивачем здійснено часткову сплату єдиного внеску за вищевказані періоди, штрафних санкцій та пені, та з урахуванням висловленого стороною позивача клопотання про повний захист порушених прав, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд вважає необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та дослідити правомірність вимог про сплату недоїмки від 20.02.2013 №Ф27/01У, від 13.05.2013 №Ф27/03У, від 05.08.2013 №Ф27/04У та рішень про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.08.2012 № 02-13/375, від 10.09.2012 №02-13/416, від 17.10.2012 № 02-13/455, від 14.11.2012 № 02-13/484, від 10.12.2012 № 02-13/492, від 30.01.2013 № 02-13/34, від 30.01.2013 № 02-13/37, від 27.02.2013 № 02-13/90, від 10.06.2013 № 02-13/267, від 11.07.2013 № 02-13/331.

Відповідно до ч.5 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлено місячний строк.

Разом з тим, законодавець визначив, що строк звернення до суду за захистом порушеного права може бути пропущено, як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин, проте у кожному випадку потреба у зверненні до суду не зникає, відтак виникає необхідність у поновленні строків. З точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд дійшов до висновку про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду з позовом поважними.

Оцінюючи правомірність дій органу пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу до сплати єдиного внеску за 2012, І та ІІ квартали 2013 року, суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону № 2464, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011р.

Та обставина, що позивач не досяг загального пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не дає підстав для незастосування в даному випадку ч.4 ст.4 Закону № 2464, оскільки вказана норма закону не ставить в залежність можливість звільнення особи від сплати єдиного внеску від призначення особі пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Визначальним є те, що така особа є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію. Вказаним критеріям позивач відповідає. Призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не змінює соціального змісту та призначення таких виплат: пенсія за віком.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зібраними у справі доказами стверджено, що позивач отримує пенсію за віком, при цьому є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює діяльність за спрощеною системою оподаткування. Відтак суд вважає, що з 06.08.2011 позивач звільнена законом від сплати єдиного внеску, позаяк будь-які відомості щодо її добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідачем не надані, а судом не встановлені.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача-1 були відсутніми законні підстави для нарахування позивачу єдиного внеску за 2012 рік та І-ІІ квартали 2013 року, відтак позовна вимога в частині визнання таких дій протиправними грунтується на законі, відповідає встановленим судом обставинам справи, а тому підлягає до задоволення.

Оскільки неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування по особовому рахунку позивача єдиного внеску за 2012 рік та І-ІІ квартали 2013 року були передумовою прийняття вимог про сплату недоїмки та рішень про застосування штрафних санкцій та пені, суд вважає, що вимоги про сплату недоїмки від 20.02.2013 №Ф27/01У, від 13.05.2013 №Ф27/03У, від 05.08.2013 №Ф27/04У та рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.08.2012 № 02-13/375, від 10.09.2012 №02-13/416, від 17.10.2012 № 02-13/455, від 14.11.2012 № 02-13/484, від 10.12.2012 № 02-13/492, від 30.01.2013 № 02-13/34, від 30.01.2013 № 02-13/37, від 27.02.2013 № 02-13/90, від 10.06.2013 № 02-13/267, від 11.07.2013 № 02-13/33 не грунтуються на матеріальному законі, не відповідають критеріям правомірності, установленим в статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають до скасування.

При цьому суд враховує, що на виконання вищевказаних рішень суб'єкта владних повноважень зазначені в них суми нарахувань були частково стягнуті з позивача примусово, за відсутності встановлених законом підстав.

Предметом даного адміністративного спору є, зокрема, вимога про стягнення на користь позивача зайво сплаченого єдиного соціального внеску, пені та штрафів.

З розрахунку сплачених позивачем єдиного внеску, штрафних санкцій та пені за період з червня 2011 року по вересень 2013 року (а.с.71) судом встановлено:

- в вересні 2011 року позивач добровільно сплатила єдиного внеску в сумі 333,12 грн.;

- в період з липня 2012р. по лютий 2013р. було стягнено з позивача за рахунок пенсії суму 1365,11 грн. єдиного внеску за вересень-грудень 2011р., в зазначеній частині позовну вимогу залишено без розгляду ухвалою суду від 04.10.2013;

- з березня 2013р. по вересень 2013р. включно стягнуто з позивача на підставі вимог про сплату недоїмки від 20.02.2013 №Ф27/01У, від 13.05.2013 №Ф27/03У, тобто за 2012 рік та І квартал 2013р., єдиного внеску в сумі 782,07 грн., штрафних санкцій в сумі 89,86 грн., пені в сумі 221,10 грн.

Питання про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845. Відповідно до п.16 вказаного Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків та зборів.

Судом встановлено, що між Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі та Управлінням Державної казначейської служби в Дубровицькому районі укладено договір № 38 від 11.12.2012 на здійснення розрахунково-касового обслуговування (а.с.72-73).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума безпідставно сплачених позивачем до Пенсійного фонду сум на підставі неправомірних рішень в сумі 1093,03 грн. (782,07+89,86+221,10) підлягає поверненню позивачу з рахунків Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі в органі Державної казначейської служби.

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач самостійно сплатив на рахунок відповідача-1 в вересні 2011р. (за серпень 2011р.) суму 333,12 грн. за наявності законодавчого звільнення від сплати єдиного внеску з 06.08.2011, суд зазначає, що згідно з ч.13 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Оскільки ОСОБА_1 не зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі з заявою про повернення помилково сплачених коштів в сумі 333,12 грн., в зазначеній частині права позивача суб'єктом владних повноважень не порушено, а відтак підстави для їх судового захисту відсутні.

Крім цього, відповідно до ч.7 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску. Таким чином, законодавством визначені випадки списання недоїмки, серед яких не зазначено такого випадку, як безпідставне нарахування єдиного соціального внеску по особовому рахунку. За таких обставин позовна вимога в частині зобов'язання відповідача-1 списати безпідставно нарахований єдиний внесок, пеню, штрафи, - до задоволення не підлягає. При цьому порушені права позивача поновлюються в повному обсязі внаслідок скасування неправомірних рішень суб'єкта владних повноважень, якими безпідставно нараховані єдиний внесок, штрафні санкції та пеня.

Підстави для звільнення платників єдиного внеску від обов'язкової сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються виключно нормами законодавства та не можуть бути встановлені чи змінені судовим рішенням. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", яким було передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, набрав чинності з 06.08.2011.

Відповідно до положень статті 6 КАС України лише у разі порушення охоронюваних законом прав та інтересів спірні правовідносини можуть стати предметом розгляду адміністративного суду за правилами цього Кодексу. Таким чином, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача. Встановлення ж обов'язків на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені шляхом внесення відповідних змін до законів, є безпідставним, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

З огляду на наведене, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача-1 звільнити позивача від обов'язкової сплати єдиного внеску з 28.06.2011 з дати виходу на пенсію, - до задоволення не підлягає.

З огляду на вищенаведене, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Дії Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за 2012 рік, І-ІІ квартали 2013 року - визнати протиправними.

Вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області про сплату недоїмки від 20.02.2013 №Ф27/01У, від 13.05.2013 №Ф27/03У, від 05.08.2013 №Ф27/04У - визнати протиправними та скасувати.

Рішення Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.08.2012 № 02-13/375, від 10.09.2012 №02-13/416, від 17.10.2012 № 02-13/455, від 14.11.2012 № 02-13/484, від 10.12.2012 № 02-13/492, від 30.01.2013 № 02-13/34, від 30.01.2013 № 02-13/37, від 27.02.2013 № 02-13/90, від 10.06.2013 № 02-13/267, від 11.07.2013 № 02-13/331 - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 22553395) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) безпідставно утриманий єдиний соціальний внесок в сумі 782,07 грн., пеню в сумі 221,10 грн., штрафні санкції 89,86 грн., всього в сумі 1093,03 грн.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 45,34 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.