Постанова № 34115407, 30.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 р. Справа № 804/11839/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представника відповідача Чабана В.А. Постольник О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконструкція" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудконструкція» звернулося до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №0001551502 від 24 травня 2013 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 52 669,29 грн. та 26 334,65 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в результаті перевірки ТОВ «Спецбудконструкція» відповідач прийшов до висновку, що правовідносини між «Спецбудконструкція» та його контрагентами, а саме ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є недійсними, посилаючись на те, що у вказаних підприємств встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності. Укладення правочинів, як зазначено відповідачем у Акті, завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

Вищевказані висновки зафіксовані в Акті перевірки №1882/224/32571045, на підставі якого відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Із вказаними висновками позивач не погоджується, зазначає, що недійсність правочину встановлюється актами цивільного законодавства та в окремих випадках може встановлюватися недійсним судом, а ніяк не органами податкової служби. Правочини, що укладалися, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, досягнуті сторонами шляхом вчинення дій, передбачених умовами договорів, тобто є дійсними, що підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення, та додатково пояснив, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецбудконструкція» з питань взаємовідносин з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь, ПП «Транс-Атлантика Сервіс» та відображення у податковому обліку за 2012 рік. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Спецбудконструкція», в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.7, п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 52 669,29 грн. у тому числі за травень 2012 р. - 19 920,00 грн., липень 2012 р. - 12 093,33 грн., серпень 2012 р. - 20 655,96 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс», які не направлені на реальне настання правових наслідків.

Зазначене, призвело до заниження податку на додану вартість у відповідних податкових періодах на загальну суму 52 669,29 грн.

ТОВ «Спецбудконструкція» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс». Між позивачем та вказаними підприємствами укладалися договори поставки. В підтвердження виконання умов договорів на перевірку були надані податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт. Будь-які інші документи на підтвердження виконання вказаних договорів підприємством до перевірки не надані.

Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська отримала від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Акт № 7250/224/34656476 про результати перевірки ТОВ «Лігран», №7208/224/33906299 про результати перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», №7204/224/3269/32694389 про результати перевірки ПП «Транс-Атлантика Сервіс». Відповідно до вказаних Актів, зазначені підприємства не знаходяться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірки ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс» не встановлено фактів поставок товарів від їх контрагентів. Виходячи з викладеного, перевіряючими зроблено висновок про здійснення ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс» діяльності, що спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, стосовно ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс» Головним слідчим управлінням ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 15 січня 2013 року №32013180000000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (за фактом вчинення фіктивного підприємництва) та кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами низки підприємств, у тому числі і ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс»). Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені підприємства фактично є «транзитними» підприємствами, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість для інших суб'єктів господарювання.

З урахуванням викладеного, відповідач прийшов до висновку про заниження ТОВ «Спецбудконструкція» податку на додану вартість на загальну суму 52 669,29 грн. за рахунок здійснення операцій з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Транс - Атлантика Сервіс», які не направлені на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про задоволення позову, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що на підставі наказу №398 від 04.04.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецбудконструкція» з питань взаємовідносин з ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299), ПП «Транс-Атлантика Сервіс» (код ЄДРПОУ 32694389) та відображення у податковому обліку за 2012 рік.

За результатами перевірки складено Акт №1882/224/32571045 від 25.04.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецбудконструкція» (код ЄДРПОУ 32571045) з питань взаємовідносин з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП "Транс-Атлантика Сервіс" та відображення у податковому обліку за 2012 рік."

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач порушив ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; порушення п. 198.2, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) - завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у травні 2012 р. від ТОВ «Лігран» на суму ПДВ 19920 грн., у липні 2012 р. від ТОВ «Ангстрем Континенталь» на суму ПДВ 1265 грн., від ПП «Транс-Атлантика Сервіс» на суму ПДВ 10828,33 грн., у серпні 2012 р. від ТОВ «Ангстрем Континенталь» на суму ПДВ 73,33 грн. та ПП «Транс-Атлантика Сервіс» на суму ПДВ 20582,63 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 52 669,29 грн.

Відповідач отримав від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Акти перевірок: №7250/224/34656476 про результати перевірки ТОВ «Лігран», №7208/224/33906299 про результати перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», №7204/224/32694389 про результати перевірки ПП «Транс-Атлантика Сервіс».

Згідно висновків вказаних Актів товариства не знаходяться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірок ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» не встановлено фактів поставок товарів від їх контрагентів. Виходячи з викладеного перевіряючими зроблено висновок про здійснення вищевказаними підприємствами діяльності, яка спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

30 травня 2013 року позивач отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, з якого за основним платежем сума грошового зобов'язання становить 52 669,29 грн. та 26 334,65 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Не погодившись з винесеним рішенням, керуючись вищенаведеною нормою ПК України, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до органів вищого рівня.

Рішенням від 01.08.2013 р. №1522/10/10-25 Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишило рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Міністерство доходів і зборів України також винесло рішення, яким відмовило позивачу в задоволенні його скарги.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Лігран» було укладено договір поставки №25/04-12-2 від 25.04.2012 року .

За умовами договору Постачальник (ТОВ «Лігран») зобов'язуються передати покупцю (ТОВ «Спецбудконструкція» - позивач) Alpolik 305 (PE) M9177 Champagne Metallic G 30% 1575*2100*3 mm, а покупець прийняти такий товар та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору ціна продажу товару складає 119 520,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 920,00 грн.

ТОВ «Лігран» виписано наступні податкові накладні: податкова накладна №539 від 14.05.2012 р. на суму 36 000 грн., податкова накладна №597 від 15.05.2012 р. на суму 83 520 грн., всього 119520 грн.

Позивач та ТОВ «Ангстрем Континенталь уклали договір поставки №12-189 від 16.07.2012 р. Згідно договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по експлуатації техніки, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити за них оплату.

Виконавець направляє кожну одиницю техніки в супроводі робітника, який володіє навичками по керуванню технікою.

ТОВ «Ангстрем Континенталь» виписано податкові накладні, а саме: податкова накладна №749 від 24.07.2012 р. на суму 7 590 грн., податкова накладна №399 від 02.08.2012 р. на суму 440 грн., разом 8 030 грн.

Також між позивачем та ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс» було укладено договір №211-08/12 від 21.08.2012 р. та договір №202-06/12 від 22.06.2012 р.

Згідно договору №211-08/12 від 21.08.2012 р. постачальник зобов'язується передати у володіння покупця товар, згідно специфікації №1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах встановлених договором.

Згідно п. 2.1 договору сума договору складає 123 495,80 грн.

ПП «Транс-Атлантика Сервіс» оформила податкову накладну №1079 від 23.08.2012 року на суму 123 495,80 грн.

Згідно накладної постачальник передав плінтус Пл1 у кількості 450 п.м., плінтус Пл2 у кількості 226 п.м., радіаторні решітки у кількості 23.5 п.м., склопакети у кількості 16 м2 , штапик декоративний 200 п.м.

Матеріали, які були придбані у ТОВ «ЛІГРАН» використані при виготовленні продукції, яка була встановлена при будівельно-монтажних роботах на АЗС ПАТ «УКРНАФТА» за період липень-грудень 2012 року.

Матеріали, що були придбані у ТОВ «Ангстрем Континенталь» фактично були виконані при будівництві ангару (м. Дніпропетровськ, Аеропорт) та відображені у Акті виконаних робіт за жовтень 2012 року ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», що підтверджується підписами та печатками Сторін.

При реконструкції будівлі за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Карла Лібкнехта, 11, придбані у ПП «Транс-Атлантика Сервіс» матеріали встановлені у вищезазначеній будівлі, підтвердженням цьому є підписаний Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року з ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків є злочином, відповідальність за який встановлена КК України, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Таким чином, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Посилання відповідача на укладення правочинів з метою, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, здійснені за відсутності будь-яких доказів, є лише суб'єктивною думкою перевіряючих. Тому вказане припущення не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях позивача та його контрагентів ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» мети, що суперечить інтересам держави та суспільства та укладанні правочину, який порушує ст.228 ЦК України.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України і являють собою: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Акт перевірки не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилань і на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідачем лише зазначено що у ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції вказаних підприємств не є господарською діяльністю підприємства.

Посилання відповідача у Акті перевірки на ст.203, 215 Цивільного кодексу України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, реальні правові наслідки за правочинами, що перелічені перевіряючими в Акті, були досягнуті сторонами шляхом вчинення ними дій з виконання умов договорів та здійснення розрахунків за ними, тобто дії сторін були спрямовані на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків відповідно до ст. 202 ЦК України, що в повній мірі відповідає положенням ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

У відповідності до ст.216 ЦК України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як встановлено судом, правочини, що укладалися між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантика Сервіс» фактично не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена в адміністративному судочинстві чи в іншому судовому або поза судовому порядку. Жодна із сторін не заперечує дійсність правочину.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вищенаведених норм та зі змісту наявних первинних документів, що долучені позивачем до матеріалів справи, можна зробити висновок, що всі первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність носить індивідуальний характер, тобто особа не може відповідати за правочини своїх контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції (якщо такі взагалі мали місце) за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач протягом розгляду справи не довів правомірність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року № 0001551502.

На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 790,03 грн.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року № 0001551502.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконструкція" судові витрати у розмірі 790,03 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 07 жовтня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник