Рішення № 34115337, 07.10.2013, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2/702/264/13

Справа № 702/951/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої -судді: Мазай Н.В.

при секретарі: Мусіч Ю.М.

з участю представника позивача : Гаркавенка А.А.

відповідача : ОСОБА_2

представника відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.12.2007 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) 14.12.2007 року отримав кредит у розмірі 3000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 03.07.2013 року має заборгованість - 23 029,86 грн., яка складається з наступного: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11317,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7140,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина). 1072,85 грн. - штраф (процентна складова). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 23029,86 грн. за кредитним договором № б/н від 14.12.2007 року, судові витрати у розмірі 230,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача Гаркавенко А.А. ( діє на підставі довіреності № 2869-О від 11.09.2012 року) позов підтримав повністю, просить його задоволити та повністю підтримав відзив на заперечення позивача відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зауважує наступне. Підписуючи 14.12.2007 року заяву на видачу кредиту, ОСОБА_2, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір надання банківських послу (далі Договір). Також відповідач своїм підписом підтвердив, що ознайомився та згоден з вище названими Умовами та Тарифами Банку. Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, що є частиною Договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Договір було укладено 14.12.2007 року. Станом на час звернення позивача до суду, заяв від відповідача про припинення дії Договору до позивача не надходило, а отже дія Договору пролонгована, договір чинний і зобов'язання по ньому повинні виконуватись належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до умов Договору строк виконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів не встановлений, щомісячні обов'язкові платежі мали становити не менше суми обумовленої в Пам'ятці клієнта, яку відповідач отримав при видачі кредиту (7 % від суми залишку), зобов'язання тривають до повного погашення. Враховуючи, що Договір не було розірвано, кредитні кошти не повернуто, кінцева дата повернення не встановлена, а отже підстав для застосування строків позовної давності не має. Крім того відповідач помилково і не зрозуміло з яких підстав самостійно визначив собі кінцевий строк повернення кредитних коштів, зазначивши дату 15.12.200В року. Даний вид кредиту наданий у вигляді непоновлювальної кредитної лінії, шляхом надання грошових засобів на умовах платності та повернення. Доступ до кредитних коштів надається клієнту шляхом отримання через касу. Як вбачається з розрахунку заборгованості. Відповідач не здійснив жодного платежу, що свідчить про повне ігнорування добровільно взятих на себе зобов'язань.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав повністю, заперечував проти його задоволення та пояснив, що він кошти не брав. Один раз він їздив в м. Умань та підписував якісь документи. Кошти він не брав, більше в м. Умань не їздив. Підтримав подані ним заперечення проти позову відповідно до яких, згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В обгрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України, Постанову Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ЗУ "Про захист прав споживачів". Слід звернути увагу суду на те, що цивільне право ПАТ "Приватбанк" порушено, але право на звернення до суду у позивача виникло 15.12.2008, а звернення відбулося лише 22.07.2013, тому в позові варто відмовити у зв'язку із спливом позовної давності. Також зауважує, що ПАТ "Приватбанк" про поважність причин пропущення позовної давності жодним чином не зазначив. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факти, що начебто 14.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ним, ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, за яким він отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В подальшому, він як відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 03.07.2013 року йому була нарахована заборгованість з урахуванням штрафів, заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом на загальну суму 23029, 86 грн. В додатках до позовної заяви приєднана копія заяви про виявлення бажання оформити кредит. Хоче зауважити, що дана заява написана не ним, підпис в ній виконаний також не ним. В графі контактна інформація, а саме номер мобільного телефону зазначено номер НОМЕР_2, що начебто належить йому. Однак станом на 2007 рік в нього взагалі ніколи не було мобільних телефонів. В графі «прямий робочий телефон» зазначено номер НОМЕР_3, що начебто також належить йому, проте і це не відповідає дійсності, так як даний номер йому не належить і ніколи не належав. Дата написання заяви зазначена 14.12.2007 року, про те він в цей час знаходився вдома та до жодних установ банку не звертався, зокрема до ПАТ КБ «Приватбанк». Отже, з умовами та правилами надання банківських послуг він не знайомився та не виявляв своєї згоди на укладання договору про надання банківських послуга, а тому кредитного ліміту в сумі 3000 грн. не отримував. Позивач зазначає, що при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, проте не надає суду доказів з даного приводу. Оформлена лише одна заява «САSН-кредит» на його ім'я не може вважатись договором приєднання, так як даний документ не відповідає вимогам, необхідним для укладання договорів такого виду. Посилання в заяві, що він погоджується з тим, що дана заява, разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг є незаконним, оскільки не роз'яснено, які саме послуги буде надавати банк. У випадку, коли банк надає послугу пов'язану з кредитуванням, то повинен в обов'язковому порядку укладатись кредитний договір і виключно в письмовій формі, в якому повинні вказані всі істотні умови такого договору, що в даному випадку є порушенням вимог ст.1055 ЦК України. Разом з цим Позивач не надає суду жодного доказу, який вказував би на момент укладення договору як такого, тобто передача банківської пластикової картки з кредитним лімітом в сумі 3000 грн., чи самі кошти у зазначеній сумі. Реальні договори вважаються укладеними з моменту фактичної передачі відповідного майна або здійснення визначеної дії, а не з моменту підписання договору. А тому, заявлені вимоги позивача про стягнення з нього як з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 23029,86 грн. за кредитним договором №б/н від 14.12.2007 року та стягнення судових витрат у розмірі 230.30 грн. є безпідставними та без будь-якого правового обґрунтування.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ( діє на підставі договору-доручення від 11.09.2013 року) позов не визнав повністю, заперечував проти його задоволення повністю підтримав подані відповідачем заперечення.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Суду належних та допустимих доказів, що відповідач кредит не отримував, доказів того, що підписи в заяві про бажання отримати кредит, квитанції про отримання коштів не належать відповідачу, не надано, клопотання про призначення експертизи не заявлялось, не надано доказів отримання кредитних коштів та використання кредитної картки всупереч волі відповідача іншими особами.

Пояснення сторін та їх представників, не допитаних в якості свідків не є доказом відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір від 14.12.2007 відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредитний ліміт в сумі 3000 грн. ( а.с. 11-12).

Всі умови надання кредиту, передбачені в Умовах та правилах надання банківських послуг, які складають між ОСОБА_2 та банком договір про надання банківських послуг (а.с.13-19).

Всі правила користування платіжною карткою, передбачені в Правилах користування платіжної картки (а.с.13-19).

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг ( а.с. 17) договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 529 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно розрахунку заборгованості за користування кредитом ОСОБА_2, згідно кредитного договору від 14.12.2007 року заборгованість становить 23029,86 грн. з них: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11317,01 грн. - заборгованість за процентам; 7140,00 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 1072,85 грн. штраф (процентна складова) (а.с. 5 - 10).

Суд вважає, що посилання відповідача та представника відповідача на пропуск строку позовної давності спростовуються положеннями Умов та правил надання банківських послуг, які визнав відповідач, підписуючи заяву на отримання кредитного ліміту, оскільки п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг ( а.с. 17) договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін, а з урахуванням положень ст. 529 ЦК України, відповідної до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому суд вважає, що відповідачем строк позовної давності не пропущено, оскільки позивач не заявив про намір розірвати договір і він був пролангований. Станом на день пред»явлення позову відповідач зобов»язання за договором не виконав.

Пояснення відповідача, що оформлена лише одна заява «САSН-кредит» на його ім'я не може вважатись договором приєднання, так як даний документ не відповідає вимогам, необхідним для укладання договорів такого виду, спростовуються безпосередньо вимогами ст. 634 ЦК України та змістом самої заяви про «САSН-кредит» від 14.12.2007 року ( а.с.12-13).

Відповідач доказів суду наявності угоди про відстрочку сплати боргу чи про його погашення суду не надав, а тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягуються пропорційно задоволеним вимогам, а тому підлягають стягненню в повному обсязі із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 10, 11, 14, 57, 88, 158-159, 213-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 530,549-552, 553- 559, 625, 634, 1046-1055 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 ідентифікаційний код № НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок 29092829003111, МФО 305299) заборгованість в сумі 23 029 ( двадцять три тисячі двадцять дев"ять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 ідентифікаційний код № НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок 64993919400001, МФО 305299) судові витрати в сумі 230 ( двісті тридцять) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н. В. Мазай