Рішення № 34115197, 09.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/11208/2013 Головуючий у першій інстанції - Павленко О.О.

Доповідач - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача БоднараМ.М.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ПАТ «БТА БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 168 349,59 доларів США та 1 787 813 грн. 43 коп. пені, а всього стягнути 3 133 431 грн. 70 коп. та судові витрати, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2013 позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «БТА БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 168 349,59 доларів США та 1 787 813 грн. 43 коп. пені, а всього 3 133 431 грн. 70 коп. Також стягнуто судові витрати - 1 700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 420 грн. витрати, пов'язані з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідача.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2013 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, вказує, що суд першої інстанції неправомірно відновив провадження у справі, яке було зупинено у зв'язку з розглядом іншої справи про визнання недійсним кредитного договору. Також зазначає, що суд в порушення вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, стягнув з нього пеню, розмір якої значно перевищує розмір заборгованості, а також не звернув уваги на те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Більш того, вважає, що у суду не було підстав для стягнення з нього витрат пов'язаних з публікацією оголошення в пресі про його виклик до суду, оскільки місце його реєстрації і проживання було відомо, а виклик через пресу здійснюється лише у разі не можливості встановити місце проживання особи за даними адресного бюро.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за його користування, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача. Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з останнього підлягає стягненню пеня, передбачена договором.

З вказаними висновками суду повністю погодитись не можна, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 07.12.2006 між ПАТ «БТА БАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 029/06к відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.2. та 3.1. якого відповідачу було надано кредит в розмірі 121 000 доларів США, про що свідчить заява на видачу готівки № 385 від 07.12.2006 на ремонт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на строк з 07.12.2006 по 07.12.2021 включно із процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 13 % відсотків річних.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим станом на 01.11.2012 утворилась заборгованість, що складає 168 349,59 дол. США та 1 787 813,43 грн. штрафних санкцій, що еквівалентно всього разом 3 133 431,70 грн., яка включає: строкову заборгованість за кредитом в розмірі - 97 718,65 дол. США, що еквівалентно 781 065,17 грн.; прострочену заборгованість за кредитом в розмірі - 16 242,53 дол. США, що еквівалентно 129 826,54 грн.; строкову заборгованість за сплатою процентів в розмірі - 1 066,73 дол. США, що еквівалентно 8 526,37 грн.; прострочену заборгованість за сплатою процентів в розмірі - 53 321,68 дол. США, що еквівалентно 426 200,19 грн.; пеню нараховану за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 1 757 799,38 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів - 30 014,05.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст.530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи міститься детальний розрахунок суми заборгованості за кредитним договором та нарахованих штрафних санкцій, якій зроблений відповідно до первинних документів, пов'язаних з видачею кредиту відповідачу, заяви відповідача на видачу коштів, та документи про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором. Водночас, відповідач, в односторонньому порядку, відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання щодо вчасного повернення кредиту та сплати процентів, а отже в суді першої інстанції знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та, відповідно, суд цілком правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми кредиту, відсотків за його користування, а також штрафних санкцій, передбачених договором.

Однак суд, постановляючи заочне рішення у відсутність відповідача, не дав належної правової оцінки тому факту, що заявлений позивачем розмір пені значно перевищує розмір заборгованості відповідача по кредиту та відсоткам. На вказану обставину також зверталась увага суду і в заяві відповідача про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача визнав факт правомірності нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, однак просив зменшити її розмір, оскільки пеня в сумі 1 757 799,38 грн. є занадто завищеною порівняно з існуючою заборгованістю. Представник позивача, в свою чергу, проти зменшення стягнутої суми пені заперечував, вказавши, що остання нарахована відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, колегія суддів, перевіривши правомірність нарахування пені в означеній сумі приходить до висновку, що за даних обставин, розмір пені, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 551 ЦК України, підлягає зменшенню до суми заборгованості по кредиту та процентам, а саме до 1 345 618,27 грн., оскільки нарахована позивачем і стягнута судом з відповідача сума пені є значно завищеною порівняно з існуючої заборгованістю відповідача за кредитом та відсотками, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Також є правомірними доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення з відповідача витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, оскільки, оголошення в пресі здійснюється лише якщо місце його проживання є невстановленим за даними адресного бюро, а не при його неявці, коли відоме місце його проживання, так як явка до суду є правом, а не обов'язком сторони у справі (п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009).

Як вбачається з матеріалів справи місце реєстрації та місце проживання відповідача було відоме, тому підстави для його виклику через оголошенні в пресі були відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права є безпідставними та необґрунтованими і не можуть вплинути на правильність по суті і справедливість рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з цим, оскільки резолютивна частина рішення не в повній мірі відповідає вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009, що може призвести до утруднення виконання рішення, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Отже, з огляду на вищевикладене та враховуючи зміст заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, зокрема: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором та процентів за його користування у валюті зобов'язання (долар США); стягнення пені у гривні, що еквівалентно розміру заборгованості по кредиту та відсоткам; стягнення трьох відсотків річних та судових витрат, за виключенням витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 14359845) 168349 (сто шістдесят вісім тисяч триста сорок дев'ять) доларів 59 центів США заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 14359845) 1 345 618 (один мільйон триста сорок п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 27 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 14359845) три відсотки річних у розмірі 30 014 (тридцять тисяч чотирнадцять) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «БТА БАНК» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 14359845) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді