Ухвала суду № 34112533, 09.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"09" жовтня 2013 р. Справа № 817/1436/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Військової частини А0796 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" липня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А0796, Командира військової частини А0796 генерал-лейтенанта Колесника Ігора Івановича про визнання протиправним та скасування наказу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Військової частини А0769, командира військової частини А0796 генерала-лейтенанта Колесника Ігора Івановича про визнання протиправним та скасування наказу від 25.03.2013 року №142 в частині клопотання перед вищим командуванням про накладання дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та в частині притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані положення наказу від 25.03.2013 року №142 винесені без достатньої вмотивованості та законної обґрунтованості, а також без врахування дійсних обставин справи. Вважає, що під час здійснення службового розслідування відповідачами не було зібрано достатніх доказів, які б свідчили про його вину у вчиненні дисциплінарного проступку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ командира військової частини А0796 від 25.03.2013 року №142 в частині клопотання перед вищим командуванням про накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (п.5 Наказу) та в частині притягнення ОСОБА_3 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення (п.39 Наказу).

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням Військова частина А0796 подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Представник військової частини підтримав апеляційну скаргу.

Позивач апеляційну скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників,перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині А 0796.

Відповідно до наказу №ЗОК №62 від 01.04.2006 року починаючи з 01.04.2006 ОСОБА_3 перебував на посаді, що відповідає посаді начальника групи забезпечення паливно-мастильними матеріалами тилу відділу логістики.

25.03.2013 року командиром військової частини А0796 був винесений наказ №142 "Про результати службового розслідування", відповідно до пунктів 5 та 39 якого вирішено клопотати перед вищим командуванням про накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та притягнути ОСОБА_3 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення.

Винесенню такого наказу передувало службове розслідування по факту наявності розбіжностей між обліковими даними служби пального та фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на складі пального та мастильних матеріалів (виявлене порушення у веденні обліку та нестача пального) у військовій частині А1801, згідно висновків якого встановлено неналежне виконання позивачем службових обов'язків, чим спричинено шкоду державі та порушено вимоги пунктів 3.53.2. та 4.1.1. - 4.1.4. "Положення про матеріально-технічне забезпечення управління 13 армійського корпусу" (інвентарний №146 дек військової частини А0796).

Підставою для проведення службового розслідування була довідка-доповідь старшого офіцера відділення відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку майора юстиції від 26 лютого 2013 року прим. №2.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що підставою для внесення клопотання перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на винних осіб є обґрунтовані висновки про винне діяння таких осіб, встановлені за результатами належно проведеного службового розслідування.

Службове розслідування було проведено в порушення Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, в зв"язку з чим позивача було позбавлено, передбачених Інструкцією та Дисциплінарним Статутом, прав давати усні та письмові пояснення і заперечення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, чим, в свою чергу, порушено процедуру проведення службового розслідування.

Так, як наказ командира військової частини А0796 від 25.03.2013 року №142 в частині клопотання перед вищим командуванням про накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (п.5 Наказу) та в частині притягнення останнього до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення (п.39 Наказу) прийнятий на підставі висновків службового розслідування, яке, в свою чергу, проведене з порушенням відповідної процедури проведення службового розслідування, то п. 5 та п. 39 спірного наказу не відповідають вимогам Інструкції та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а позовні вимоги ОСОБА_3 належать до задоволення в повному обсязі.

Оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Обов'язки кожного військовослужбовця визначені статтею 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" до яких відносяться, зокрема, додержання Конституції та законів України, обов'язок поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків тощо.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту визначені дисциплінарні стягнення, які накладаються на молодших та старших офіцерів, а саме: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Пунктом 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. У даному випадку - це Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001 (далі - Положення).

Згідно зі ст. 84 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, що проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини та відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

З аналізу положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вбачається, що клопотання командира перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на винних осіб не є видом дисциплінарного стягнення, однак, за своєю суттю, є рішенням з приводу (щодо) накладення такого стягнення. Разом з тим, такі дії командира, вчинені у передбачених Законом випадках, є невід'ємною частиною процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

При цьому, підставою для внесення клопотання перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на винних осіб є обґрунтовані висновки про винне діяння таких осіб, встановлені за результатами належно проведеного службового розслідування.

Так, підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення встановлені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (далі - Інструкція).

Пунктом 5.3. зазначеної Інструкції визначено, що притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється за вимогами чинного законодавства.

У ст. 86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України визначено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Згідно з п. 2.2. Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Пунктом 2.3. Інструкції передбачено, що у разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Як вбачається з матеріалів справи бесіда щодо неналежного виконання службових обов'язків була проведена з позивачем 12.04.2013 року, тобто після прийняття спірного наказу №142 та ознайомлення з таким наказом ОСОБА_3

Зі змісту проведеної бесіди вбачається, що позивачем було надано заперечення проти його невідповідності із займаною посадою, а також виявлено бажання ознайомитися з матеріалами службового розслідування для надання доповнень та додаткових заперечень.

Однак такі заперечення та клопотання позивача не були та не могли бути взяті відповідачами до уваги, так як 25.03.2013 року був винесений спірний наказ №142.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивача було позбавлено, передбачених Інструкцією та Дисциплінарним Статутом, прав давати усні та письмові пояснення і заперечення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, чим, в свою чергу, порушено процедуру проведення службового розслідування.

Порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно позивача, одночасно свідчить про необґрунтованість отриманих висновків під час проведення такого розслідування та не відповідність п.5 і п.39 спірного наказу вимогам Інструкції та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А0796 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: С.М.Хаюк І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 15.10.2013 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Військова частина А0796 вул.Дубенська, 2,м.Рівне,33000 Командир військової частини А0796 генерал-лейтенант Колесник Ігор Іванович АДРЕСА_2

4- Заявнику апеляційної інстанції Військова частина А0796

5-третій особі

6- Представнику ОСОБА_4 - представник АДРЕСА_2