Постанова № 34111545, 10.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 жовтня 2013 р. № 820/5724/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представників позивача - Поліщук С.Й.,

представника відповідача - Гиря В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби: № 00010042305 від 21.12.2012р., 00010032305 від 21.12.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення № 00010042305 від 21.12.2012р. позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 153858,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 148787,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5071,50 грн.). Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00010032305 від 21.12.2012р. позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14490,0 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС ) правонаступником якого на час розгляду справи є ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області) проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Константа строй-інвест» (код ЄДРПОУ 36006578) за квітень 2011 року та з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (код ЄДРПОУ 35698428) за серпень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760 (а.с. 204-219 том 2), згідно висновків якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання будівельних робіт від ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за серпень 2012 року та, в подальшому, ніби-то надання будівельних робіт замовникам в тлумаченні Податкового кодексу України, що вплинуло на: завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді: серпень 2012 року в розмірі 209703,80 грн. внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів»; завищення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у серпні-вересні 2012 року в розмірі 200 043,80 грн. внаслідок взаємовідносин позивача з контрагентами та замовниками будівельних робіт; завищення сум витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 651 319, 00 грн., у тому числі згідно показників декларації за ІІ квартал 2011 року на суму 602 800,00 грн. та згідно показників декларації за 9 місяців 2012 року на суму 1 048519,00 грн.; завищення суми доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток 1000219,00 грн. згідно показників декларації за 9 місяців 2012 року.

Крім того, встановлено порушення п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого сталося заниження суми податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року та под. декларації за 9 місяців 2012 року, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 148787,00 грн., в тому числі по періодах: ІІ квартал 2011 року в сумі 138644,00 грн., за 9 місяців 2012 року в сумі 10 143,00 грн.; порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого сталося заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 130 220, 00 грн., в тому числі: червень 2011 року - 120560,00 грн. (дане порушення було встановлено актом перевірки № 4183/2305/22646760 від 01.09.2011р. та, відповідно, за його наслідками прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004402305 від 20.09.2011р., яким донараховано суму основного платежу з ПДВ в розмірі 120 560,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.), серпень 2012 року - 9 660,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення : № 00010042305 від 21.12.2012р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 153858,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 148787,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5071,50 грн.), № 00010032305 від 21.12.2012р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14490,0 грн.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, а також необхідність визначення позивачу сум податкового зобов'язання та штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що згідно акту № 281/36006578 від 06.03.2012р.ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про неможливість зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Константа Строй-Інвест» (код ЄДРПОУ 36006578) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.09.2009р. по 31.10.2011р. встановлено відсутність з моменту реєстрації матеріальної бази, складських, виробничих приміщень, устаткування, автотранспортних засобів, що робить фактичне виконання умов господарських угод неможливим. Крім того, за наявною в податкових органах інформацією, ПП «Константа Строй-Інвест» було задіяно в ланцюгу операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків, про що свідчать, на думку відповідача, матеріали невиїзних документальних перевірок контрагентів - постачальників.

Також відповідачем було встановлено, що в серпні 2012 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів». При цьому, відповідач виходив з того, по зазначених правовідносинах позивач виступав посередником між фактичним виконавцем будівельних робіт та замовниками, фактично мінімізуючи свої зобов'язання по сплаті в бюджет ПДВ та податку на прибуток за рахунок вартості виконаних ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» робіт. За наявними даними ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» має стан « 9» - до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а згідно висновків ВПМ ДПІ в Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за місцезнаходженням підприємства, наявність 1 основного працівника та 6 за сумісництвом.

Підсумовуючи зібрану інформацію, відповідач дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення позивачем господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток в частині отримання будівельних робіт від ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за серпень 2012 року.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується, беручи до уваги наступне.

Так, судом встановлено, що 18.06.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 31/П (а.с. 91-92 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи з утеплення стін цеху за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Пархоменка, 2.

18.06.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 32/П (а.с. 77-78 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення АТ «ОТП банк» за адресою: м. Харків, пров. Банний,1.

12.07.2012 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 37/П (а.с. 73-74 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в нежитлових приміщеннях будівлі ПАТ «Креди Агриколь Банк» за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. К. Маркса, 12.

19.07.2012р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» (підрядник) укладено договір № 40/П на виконання будівельних робіт (а.с. 49-50 том 1), згідно умов якого підрядник виконує ремонт приміщень за адресою:м. Харків, в-д Балакирева, 1.

15.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 41/П (а.с. 58-59 том 1), згідно умов якого підрядник виконує власними силами будівельні роботи з постачання ацетилену та кислороду 4-х постів на ділянці форми та оснастки на підприємстві ТОВ «Мереф'янська скляна компанія» за адресою: м. Мерефа Харківської області, вул. Леонівська, 84-а, здає об'єкт в експлуатацію замовникові.

15.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 49/П (а.с. 68-69 том 1), згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт в нежитлових приміщеннях відділення банку за адресою: м. Суми, вул. Горького, 25.

16.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір № 50/П на виконання будівельних робіт (а.с. 63-64 том 1), згідно умов якого підрядник виконує роботи з облаштування дипозитарію в нежитлових приміщеннях банку за адресою: м. Суми, вул. Горького, 25 та здає об'єкт в експлуатацію замовникові.

Крім того, 14.08.2012р. між тими самими сторонами укладено договір на виконання електровимірювальних робіт № 97/П (а.с. 95-96 том 1), відповідно до якого підрядник виконує власними силами електровимірювальні роботи в приміщеннях. За всіма договорами позивач виступає як генеральний підрядник.

Щодо правовідносин позивача з ПП «Константа Строй-Инвест» судом встановлено, що між ними 05.04.2011р. було укладено договір № 172 (а.с. 113-114 том 1), відповідно до якого ПП «Константа Строй-Инвест» (підрядник) зобов'язався виконати власними силами будівельні роботи по вул. Плитковій, 15 в м. Харкові та здати їх замовникові.

06.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 174 (а.с. 124-125 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» як підрядник зобов'язується виконати ремонтні та будівельні роботи в нежитловому приміщенні банку за адресою: м. Суми, вул. Горького,25, здати об'єкт в експлуатацію позивачу як замовникові.

11.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 175 (а.с. 129-130 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» як підрядник зобов'язувався виконати власними силами будівельні роботи з монтажу/демонтажу сценічного обладнання на стадіоні «Донбасс-Арена».

27.04.2011р. між тими самими сторонами укладено договір № 183 (а.с. 120-121 том 1), відповідно до умов якого ПП «Константа Строй-Инвест» зобов'язується як підрядник виконати власними силами будівельні роботи з установлення вхідної алюмінієвої групи в нежитловому приміщенні банка за адресою: м. Суми, вул. Горького ,25 та здати виконані роботи позивачу як замовнику.

Позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії перелічених вище договорів, які викладено у формі письмових документів, підписано сторонами та скріплено печатками. Підстав щодо сумнівів у наявності та належному оформленні договорів у суду не виникає, а сторонами процесу їх фактична наявність не заперечується. Крім того, матеріали справи містять копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних робіт, які документально підтверджують їх фактичне виконання, а також копії належним чином складених податкових накладних, виписаних в зв'язку з наявністю господарських операцій.

Також судом за матеріалами справи встановлено, що виконані підрядниками роботи сплачено позивачем грошовими коштами шляхом перерахування у безготівковому вигляді на рахунки підрядників.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення спірних господарських операцій з посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача - виконавця робіт не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, які б вказували на фіктивний характер укладених господарських угод. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем прийнято від його контрагентів роботи за укладеними угодами, також одержано належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг виконаних робіт , які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Так само в зв'язку з вищенаведеним необґрунтованими суд вважає доводи податкового органу про завищення сум витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Суд зауважує, що відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Оскільки висновки відповідача щодо відсутності реального характеру угод, за якими позивачем сформовано витрати, передбачені ст. 138 ПК України спростовано доказами, зібраними у справі, відсутніми є підстави вважати необґрунтованим формування позивачем вказаних витрат. Інших доводів, крім наведених, відповідач на обґрунтування своєї правової позиції не наводить.

Також суд враховує, що порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого, на думку податкового органу, сталося заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 130 220, 00 грн., в тому числі: червень 2011 року - 120560,00 грн. було раніше встановлено актом перевірки № 41835/2305/22646760 від 01.09.2011р. (згідно акту перевірки від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760 номер акту перевірки від 01.09.2011р. зазначено як « 4183/2305/22646760») та, відповідно, за його наслідками прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004402305 від 19.09.2011р.(згідно акту перевірки від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760 дату податкового повідомлення-рішення зазначено 20.09.2011р.), яким донараховано суму основного платежу з ПДВ в розмірі 120 560,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.), серпень 2012 року - 9 660,00 грн.

Згідно Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р., по справі № 2а-1818/12/2070, яка набрала законної сили, податкове повідомлення - рішення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0004402305 від 19.09.2011р. скасовано. Крім того, судом згідно зазначеної постанови встановлено фактичну наявність господарських правовідносин між позивачем та ПП «Константа Строй-Инвест», які податковий при проведенні перевірки та складанні акту за її наслідками від 01.09.2011р. № 41835/2305/22646760, вважав відсутніми.

Крім того, згідно постанови Дзержинського районного суду від 03.04.2013р. № 2а/638/212/13 визнано неправомірними дії посадової особи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, щодо складання акту перевірки від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує зазначені судові рішення при вирішенні даної справи в сукупності з дослідженими доказами, які спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 07.12.2012р. № 5574/2305/22646760, за наслідками розгляду якого прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Дерхавної податкової служби № 00010042305 від 21.12.2012р.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Дерхавної податкової служби № 00010032305 від 21.12.2012р.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Науково-виробничого підприємства «АСПО-1» ТОВ(код ЄДРПОУ 08680841) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 15 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Архіпова