Постанова № 34111325, 03.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року № 813/5256/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

суддів Мричко Н.І., Коморного О.І.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Критовича І.М.,

представника відповідача Міністерства доходів і зборів України Парпан Л.М.,

відповідач голова Державної податкової служби України Клименко О.В. не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сивака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» до Міністерства доходів і зборів України, голови Державної податкової служби України Клименко О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державна податкова інспекція у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

Спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева» (далі - СП ТзОВ «Студія лева», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач 1), голови Державної податкової служби України Клименко О.В. (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, третя особа), з наступними вимогами:

- Визнати рішення ДПС України №5326/6/10-2215 від 11.11.2011 року про результати розгляду повторної скарги таким, що не відповідає вимогам ст. 40 Конституції України та Податковому кодексу України (далі - ПК України) (п. 83.1 ст. 83 ПК України);

- Визнати дії голови Державної податкової служби України Клименко О.В. щодо неприйняття до уваги при розгляді звернення позивача в порядку ст. 56 ПК України експертного висновку такими, що не відповідають вимогам ст. 40 Конституції України та Податковому кодексу України (п. 83.1 ст. 83 ПК України);

- Скасувати рішення ДПС України №5326/6/10-2215 від 11.11.2011 року про результати розгляду повторної скарги;

- Зобов'язати відповідача Міністерство доходів і зборів України надати згідно ст. 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», та Податкового кодексу України повну, достовірну та обґрунтовану відповідь на всі запитання і аргументи, які містить звернення позивача (в порядку ст. 56 ПК України) №186 від 20.10.2011 року із врахуванням в т.ч. п. 83.1 ст. 83 ПК України та всіх додатків до такого звернення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було скеровано голові ДПС України звернення в порядку ст. 56 ПК України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» за № 186 від 20.10.2011 року, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.11.2011 року №5326/6/10-2215. Вважає, що оскаржуваним рішенням були порушені його права, а саме: при прийнятті такого рішення всупереч положенням п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК України не взято до уваги експертний висновок, який був додатком до звернення, рішення не містить згадки і жодних обґрунтувань про експертний висновок. Крім того, всупереч ст. 40 Конституції України, оскаржуване рішення не містить обґрунтованої відповіді на всі вказані у зверненні аргументи та запитання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Міністерства доходів і зборів України в судовому засіданні з позовними вимогами СП ТзОВ «Студія лева» не погодилась з підстав, викладених у письмових запереченнях. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач голова Державної податкової служби України Клименко О.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.

Представник третьої особи ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні позовні вимоги СП ТзОВ «Студія Лева» заперечив повністю з підстав, наведених представником відповідача 1. В задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

За результатами проведеної камеральної перевірки СП ТзОВ «Студія лева» ДПІ у Галицькому районі м.Львова складено акт від 06.07.2011 року №2068/1186/1511/04957350 «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності», на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0019011511, за яким збільшено суму грошового зобов'язання СП ТзОВ «Студія лева» за порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 1020 грн.

Позивач скористався адміністративною процедурою оскарження такого податкового повідомлення-рішення, тобто досудовим порядком вирішення спору.

За наслідками розгляду первинної скарги СП ТзОВ «Студія лева» на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 25.07.2011 року №0019011511 прийнято рішення ДПА у Львівській області від 07.10.2011 року №26727/10/25-005/2188, відповідно до якого рішення суб'єкта владних повноважень залишено без змін, а скаргу без задоволення.

20.10.2011 року СП ТзОВ «Студія лева» скерувало повторну скаргу - звернення № 186 голові ДПС України в порядку ст. 56 ПК України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В зазначеному зверненні позивач просить:

1) Скасувати/анулювати акт від 06.07.2011 року №2068/1186/1511/04957350 «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності»,

2) Скасувати податкове повідомлення-рішення №0019011511 від 25.07.2011 року;

3) Скасувати рішення про результати розгляду первинної скарги №26727/10/25-005/2188 від 07.10.2011 року;

4) Письмово (на виконання ст. 40 Конституції України та чинного антикорупційного законодавства) повідомити щодо подальшого добровільного виконання ДПІ та її посадовими особами чинних судових рішень, зокрема ухвали місцевого суду Галицького району м. Львова від 19.06.2002 року, ухвали Конституційного Суду України про закриття провадження по справі за зверненням СП ТзОВ «Студія лева» №1-4/99 (№4-уп/99) від 05.10.1999 року та надати інформацію на наступні запитання, що мають безпосереднє відношення до суті даної справи: а саме

- Чи може ДПІ не приймати до уваги (не виконувати) ст. 83.1 та 17.1.8 ПК України?

- Чи може система оподаткування (та пов'язані із нею питання) встановлюватися кодексом, а не законом (всупереч ст. 92 Конституції України)?

- Чи є камеральною перевірка, яка здійснена не на підставі даних, зазначених в податковій декларації (при відсутності подання податкової декларації ст. 75.1.1 ПК України)?

- Чи може здійснюватися перевірка з порушенням терміну на її проведення (ст. 200.10 ПК України)?

- Чи може податковий інспектор без наслідків нехтувати стількома (7) нормами Конституції України?

- Чи можливо при наданні обґрунтованої відповіді (ст. 40 Конституції України) нехтувати аргументами заявника?

- Чи створення державою більш сприятливого (відносно національного) режиму іноземного інвестування є порушенням її зобов'язання щодо створення режиму, який є не менш сприятливим ніж національний?

- Чи угода між Україною і Канадою говорить про повний захист «пільг» чи «прав, наданих згідно з законом»?

- Чи може ДПІ використовувати будь-які санкції при застосуванні підприємством свого конституційного права на захист (ст. 55 Конституції України)?

5) Надати вичерпну інформацію на дане звернення на підставі саме чинного законодавства, а не скасованого (такого, яке втратило чинність - як це ДПІ безпідставно вчинено у відповіді).

6) При наданні інформації та прийнятті рішення по даній справі прийняти до уваги положення чинного Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» №3206-VІ від 07.04.2011 року (зокрема ст. 16, в частині ненадання чи неповноти наданої інформації).

7) Письмово повідомити про вчинені по даному зверненню дії та прийняті рішення.

За результатами розгляду звернення СП ТзОВ «Студія лева» № 186 від 20.10.2011 року ДПС України 11.11.2011 року в порядку ст. 56 ПК України винесла рішення про результати розгляду повторної скарги за №5326/6/10-2215, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 25.07.2011 року №0019011511, рішення ДПА у Львівській області від 07.10.2011 року №26727/10/25-005/2188, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу СП ТзОВ «Студія лева» без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок подання та розгляду органами податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби врегульовано нормами ст. 56 ПК України та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року за №10/18748 (далі - Положення).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.10 ст. 56 ПК України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п. 14 Положення, орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби та приймає одне з таких рішень:

- Залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

- Скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;

- Скасовує податкове-повідомлення рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

- Збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

- Залишає скаргу без розгляду та повертає автору.

При цьому слід зауважити, що згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 56.19 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

В даному випадку процедура адміністративного оскарження закінчилась днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади (п.п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

Виходячи з аналізу зазначених норм ПК України, суд дійшов до висновку, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, однак в даному випадку рішення ДПС України №5326/6/10-2215 від 11.11.2011 року про результати розгляду повторної скарги, яке оскаржує позивач, не є податковим повідомленням-рішенням та не є рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, оскільки таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивачу не здійснено нарахування грошового зобов'язання, а залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 25.07.2011 року №0019011511 та рішення ДПА у Львівській області від 07.10.2011 року №26727/10/25-005/2188, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу СП ТзОВ «Студія лева» без задоволення.

Суд звертає увагу позивача на те, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зважаючи на наведене, суд дійшов до висновку, що рішення ДПС України №5326/6/10-2215 від 11.11.2011 року про результати розгляду повторної скарги не породжує для позивача жодних правових наслідків.

В даному випадку рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 25.07.2011 року №0019011511, яке і є тим правовим актом індивідуальної дії, який може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Щодо твердження представника позивача про те, що рішення ДПС України №5326/6/10-2215 від 11.11.2011 року про результати розгляду повторної скарги не відповідає вимогам, передбаченим ст. 40 Конституції України суд зазначає, що зазначена норма Конституції України є загальною, а в даному випадку спірні правовідносини склались з приводу оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, які врегульовані нормами ст. 56 ПК України та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року за №10/18748, як було вже зазначено судом вище.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача на помилковість зазначення як на одну з підстав обґрунтування позовних вимог порушення відповідачем 1 Закону України «Про звернення громадян» при ненаданні відповідей поставлених у зверненні СП ТзОВ «Студія лева» за № 186 від 20.10.2011 року.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, як зазначено у самій назві, не розповсюджується на юридичних осіб. Це підтверджує і його преамбула, відповідно до якої цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Зважаючи на зазначене, на таке звернення СП ТзОВ «Студія лева» чинність Закону України «Про звернення громадян» щодо строків і порядку розгляду не поширюється, оскільки позивач не є суб'єктом правовідносин, які врегульовані Законом України «Про звернення громадян».

Крім того, виходячи з аналізу норм Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» даними законодавчими актами врегульована процедура отримання загальнодоступної інформації, а не порядок вирішення скарг органами податкової служби.

Вирішуючи питання позовних вимог в частині визнання дій голови Державної податкової служби України Клименко О.В. щодо неприйняття до уваги при розгляді звернення позивача в порядку ст. 56 ПК України експертного висновку такими, що не відповідають вимогам ст. 40 Конституції України та Податковому кодексу України (п. 83.1 ст. 83 ПК України) суд вважає, що підстав до визнання неправомірними дій відповідача 2 немає, оскільки в даному випадку, підписавши спірне рішення, дана особа діяла від імені органу ДПС України і особисто жодних неправомірних дій чи бездіяльності щодо позивача не вчиняв.

Поряд з цим слід зазначити, що твердження про неприйняття до уваги при розгляді звернення позивача експертного висновку, то такі не відповідають обставинам справи, оскільки у рішенні ДПС України від 11.11.2011 року зазначено, що «для розгляду скарги були використані ксерокопії, зокрема, акта перевірки від 06.07.2011 року №2068/1186/1511/04957350, податкового повідомлення-рішення, рішення ДПА України у Львівській області від 07.10.2011 року №26727/25-005/2188, прийняте за розглядом первинної скарги, поштового повідомлення про вручення та інших документів, що свідчать про обставини справи».

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог СП ТзОВ «Студія лева» слід відмовити за безпідставність та необґрунтованістю таких.

Вирішуючи питання судових витрат, то такі в силу ст. 94 КАС України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 08.10.2013 року.

Головуючий суддя Сидор Н.Т.

Суддя Мричко Н.І.

Суддя Коморний О.І.