Ухвала суду № 34111158, 09.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 жовтня 2013 р. Справа № 805/12751/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Дворникова М.С.,

за участі секретаря Воловик Ю.В.,

представника позивача - Бистрицької І.О.,

представника відповідача - Цуріна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до прокуратури Донецької області про звільнення майна з-під арешту шляхом скасування постанови слідчого Краснолиманської транспортної прокуратури Донецької області від 13.04.2012 по кримінальній справі № 010-3581, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") в особі Артемівського відділення ПАТ "Укрсоцбанк", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Донецької області, в якому просив звільнити заставне майно позивача з-під арешту, накладеного слідчим Краснолиманської транспортної прокуратури Донецької області молодшим радником юстиції Диловим Є.А., шляхом скасування його постанови про накладення арешту на майно від 13.04.2012 по кримінальній справі № 010-3581 в частині накладення арешту на транспортні засоби, що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-сервіс", ЄДРПОУ 23473764, і перебувають у заставі у ПАТ "Укросцбанк" на підставі договорів застави, а саме:

- автомобіль марка AUDI модель Q7, реєстраційний номер ВВ4901ВС, номер шасі (кузова, рама) № WAUZZZ4L68D043510, 2008 року випуску;

- транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2705, фургон вантажний, реєстраційний № 03242 АО, колір зелений, шасі (рама) № 0019322, кузов (коляска) № 270500 0050411, 2000 року випуску;

- транспортний засіб марки МАЗ 93971, п/причеп бортовий-Е, реєстраційний № 06631 АМ, колір зелений, шасі № 6896, 1994 року випуску;

- транспортний засіб пасажирський автобус марки IKARUS, модель 256, реєстраційний № 06137 АР, колір червоний, кузов № 2567419892481, 1989 року випуску;

- транспортний засіб легковий седан, марка ВАЗ, модель 21099, реєстраційний № ВВ6364АС, колір сірий, шасі № Y6D21099050012758, 2005 року випуску;

- транспортний засіб марки МАЗ, модель 54323, сідловий тягач вантажний, реєстраційний № 01685 АР, колір сірий, 1994 року випуску;

- транспортний засіб марки КС 4562, модель - на шасі КРАЗ 250, вантажний (автокран 10-20 т), реєстраційний № 09022 АР, колір жовтий, шасі № М0711293, 1991 року випуску;

- транспортний засіб марки КРАЗ, модель 256Б, самоскид вантажний, реєстраційний № 08257 АР, колір жовтий, шасі (рама) № N0727194, 1992 року випуску;

- транспортний засіб марки КРАЗ, модель 256Б1, самоскид вантажний, реєстраційний № 05045 АР, колір жовтий, шасі (рама) № N0735502, 1992 року випуску;

- транспортний засіб марки КРАЗ, модель 256Б1, самоскид вантажний, реєстраційний номер № 04302АР, колір жовтий, шасі № N0734048, 1992 року випуску;

- транспортний засіб марки КРАЗ, модель 6510, самоскид вантажний, реєстраційний № 04305 АР, колір жовтий, шасі № R0777801, кузов (коляска) № X1C006510R0777801, 1994 року випуску (далі за текстом - Майно).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ПАТ "Укрсоцбанк" є першим та єдиним обтяжувачем Майна, переданого в якості забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ "Арм-сервіс". Арешт щодо цього Майна, накладений спірною постановою відповідача від 13.04.2012 у рамках кримінальної справи № 010-3581 як публічне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрований не був, тому, на думку позивача, в силу ч. 2 ст. 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" чинності не набрав і ніякої юридичної сили не має.

При цьому позивач також зазначив, що у вироку, прийнятому у вказаній вище кримінальній справи 06.08.2013, доля Майна як речових доказів вирішена не була, що і явилось підставою для звернення до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю цього спору адміністративній юрисдикції. На думку прокурора всі питання щодо зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінальної справи має вирішуватися в порядку Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Відповідно до п. 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Судом встановлено, що спірну постанову про накладення арешту на майно винесено 13.04.2012, тобто до дня набрання чинності КПК, отже, зміну, скасування чи припинення цього заходу слід здійснювати у порядку, передбаченому КПК 1960 року.

Як вбачається з цієї постанови арешт на майно був накладений слідчим Краснолиманської транспортної прокуратури Донецької області з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на підставі статей 28, 29, 125, 126, 130 КПК України 1960 року (а.с. 15).

Частиною першою статті 125 цього Кодексу передбачено, що слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

Згідно з вимогами частин п'ятої, шостої статті 234 КПК 1960 року дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У статті 234 КПК 1960 року йдеться про оскарження в суді рішень чи дій слідчого, які він постановив чи вчинив уже під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкт, визначений в цій нормі, є носієм спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконує функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.

Згідно з статтею 2 КПК 1960 року завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Системний аналіз зазначених положень КПК 1960 року дає підстави для висновку, що цей Кодекс регламентує діяльність суб'єктів владних кримінально-процесуальних повноважень та унормовує порядок оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності.

Крім того, як вбачається з листа відділу з розкриття злочинів, скоєних членами організованих груп і злочинних організацій слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 29.11.2011 № 4/12004, який наданий представником позивача у судовому засіданні, транспортний засіб марки КРАЗ, модель 6510, реєстраційний № 04305 АР, що входить до переліку спірного майна, долучений до кримінальної справи в якості речового доказу.

Відповідно до ст. 335 КПК 1960 року долю речових доказів у кримінальних справах вирішує суд при винесенні вироку.

Помилки, допущені судами при вирішенні подальшої долі речових доказів, виправляються шляхом винесення постанов відповідно до вимог статей 409, 411 КПК 1960 року (розділ "Дотримання судами вимог закону щодо обліку, зберігання та вирішення долі речових доказів у кримінальних справах" Листа Верховного Суду України "Судова практика щодо вирішення питання про речові докази, передачу в дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було об'єктом злочинних дій" від 17.03.2010; далі - Лист ВСУ від 17.03.2010).

Так, згідно з ст. 409 цього Кодексу питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Таким чином, суди мають право вирішувати питання, що виникають при виконанні вироку, за наявності в ньому недоліків, зокрема, про долю речових доказів, якщо вона не вирішена вироком суду.

Також у Листі ВСУ від 17.03.2010 зазначено, що якщо за судовим рішенням необхідно повернути речові докази, що перебувають на зберіганні поза межами суду, копія судового рішення разом із супровідним листом надсилаються для виконання відповідному органу, установі, підприємству тощо, де перебувають на зберіганні речові докази. Про зазначену дію повідомляється власник.

В тому випадку, коли відносно речових доказів існує спір про право, даний спір вирішується в порядку цивільного судочинства (ч. 2 ст. 81 КПК 1960 року).

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України.

Згідно з п. 2 ч. 3 цієї статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин провадженні у цій справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 160, 165 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 805/12751/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до прокуратури Донецької області про звільнення майна з-під арешту шляхом скасування постанови слідчого Краснолиманської транспортної прокуратури Донецької області від 13.04.2012 по кримінальній справі № 010-3581 - закрити.

Роз'яснити позивачеві, що спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, постановлених чи вчинених під час провадження у кримінальній справі, в тому числі з питань накладення арешту на майно, підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, а спір щодо майнових прав на речові докази, у випадку його наявності - в порядку цивільного судочинства.

Повний текст ухали проголошено в судовому засіданні 09 жовтня 2013 року.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Дворников М.С.