Постанова № 34111137, 09.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р. Справа № 805/13655/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 25 хвилин

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Мар'їнська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3 імені Миколи Сафоновича Сургая» (далі - відповідач, ДП «ДВЕК» ВП «Ш-та «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая») про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, та є боржником перед бюджетом. Станом на 22.08.2013 року, через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань, має податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень.

Оскільки вказана заборгованість у добровільному порядку сплачена не була, то позивач просить суд стягнути її у судовому порядку.

9 жовтня 2013 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представником позивач надано клопотання про розгляд справи без її участі, в якій додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представником відповідача 4 жовтня 2013 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, надано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без її участі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 2 вересня 2004 року як юридична особа, за номером 1 266 102 0000 000843, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №300816.

Згідно з довідкою АБ №278284 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, відокремлений підрозділ «Шахта «Південнодонбаська №3 імені Миколи Сафоновича Сургая» зареєстрована без права юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 19 липня 2010 року за номером 1 266 107 0120 000843.

Довідкою №15/28-014-18 від 30.07.2010 року про взяття на облік платника податків визначено, що ДП «ДВЕК» ВП «Ш-та «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» з 2 червня 2005 року за № 106 перебуває на податковому обліку в Мар'їнській ОДПІ, правонаступником якої є позивач.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України, передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 262 ПК України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Пунктом 263.1 статті 263 ПК України, визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України, визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідачем до податкового органу надано податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2013 року, яким самостійно визначив податкове зобов'язання в розмірі 542 596,10 гривень.

Станом на 22.08.2013 року через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань відповідач має податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень.

Зазначені дії відповідача суперечать вимогам статті 67 Конституції України, згідно якої кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин підтверджується розрахунком суми податкового боргу.

Згідно зі статтею 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В пункті 95.2 статті 95 ПК України, передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня: надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондам» від 21.12.2000 № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, підприємству була вручена перша податкова вимога №1/30 від 24.08.2005 року на суму 10 410 523,16 гривень та друга податкова вимога №2/62 від 28.09.2005 року на суму 8 476 293,04 гривень, якими попереджено про те. що на активи підприємства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення.

Проте, заходи, вжиті органом податкової служби, не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв'язку з тим, що відповідач постійно має несплачену податкову заборгованість, вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, вставлених цих Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України, визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача станом на 9 жовтня 2013 року існує податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень, який підлягає стягненню з рахунків платника податків у обслуговуючих банках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 59, 95, 262, 263 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596,10 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (адреса: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, б. 63, код ЄДРПОУ 33161769, р/р 26000006568001 у АКБ ТК «Кредит» м. Києва, МФО 322830) у банківських установах на користь Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (адреса: 85600, Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Октябрська, 8, код ЄДРПОУ 38761392, р/р 31411537500293 в УДК у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 542 596 (п'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) гривень 10 копійок.

Постанову складено та підписано 9 вересня 2013 року в порядку письмового провадження.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.