Ухвала суду № 34110364, 04.10.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 04.10.2013

ЄУ № 420/223/13-ц

Провадження №2/420/126/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.

при секретарі Войтенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 про визнання зобовязання, що виникло з договору поруки, припиненим, та припинення договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати зобовязання, що виникло з договору поруки припиненим з моменту внесення змін до графіку заборгованості за кредитним договором, та припинити договір поруки № 331 від 21.04.2010 року, укладений між нею, КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.04.2010 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 331, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредитну лінію у сумі 17000 грн. на строк 24 місяці від дня отримання зі сплатою 70% річних та зобовязалася повернути кредит і сплатити проценти за його користування. На забезпечення виконання зобовязань за цим договором 21.04.2010 року між нею, КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 укладено договір поруки. В грудні 2012 року, після отримання копії графіку заборгованості за кредитним договором, їй стало відомо про те, що ще у листопаді 2010 року відповідачами без її згоди змінено процентну ставку за користування кредитом з 70% на 140% у відповідності до п. 3.7, 3.8 кредитного договору на підставі рішення Кредитного комітету. Жодного рішення щодо підвищення процентної ставки за користування кредитом вона від кредитної спілки не отримувала, та не укладала додаткових угод з приводу підвищення процентної ставки за користування кредитом. Зі збільшенням процентної ставки за користування кредитом збільшилися її грошові зобовязання, у звязку з чим збільшився обсяг її відповідальності. Таким чином, кредитною спілкою було збільшено проценту ставку за кредитом без її згоди як поручителя, що є порушенням умов договору поруки та є підставою для припинення договору поруки у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги свого довірителя з підстав, викладених в позові, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що надав письмове заперечення. Зазначив, що 21.04.2010 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений договір кредитної лінії № 331. Того ж дня між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір поруки № 331/1, відповідно до якого позивач взяла на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору № 331 від 21.04.2010 року. ОСОБА_2 постійно порушує графік сплати кредиту, не сплачує необхідні суми, у звязку з чим КС «Імперіал ЛТД» неодноразово в судовому порядку стягувала з ОСОБА_2 та позивача суми поточної заборгованості за кредитом. Вважає, що підстави для визнання договору поруки припиненим відсутні, оскільки позивач поручилася за виконання в повному обсязі обовязків боржника за кредитним договором, не тільки існуючих, але і тих, які можуть виникнути в майбутньому. Зазначив, що КС «Імперіал ЛТД» інформував боржників письмово про сплату боргу та підвищення процентної ставки за кредитом, тому вважає, що немає правових підстав вважати договір поруки припиненим. В задоволенні позову просив відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяву про відкладення розгляду справи суду не надала.

Суд, керуючись положеннями ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2, проти чого не заперечували представники позивача та відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача КС «Імперіал ЛТД», дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.04.2010 року між ОСОБА_2 та КС «Імперіал ЛТД» було укладено договір кредитної лінії № 331, за умовами якого кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредитну лінію з лімітом в сумі 17000,00 грн., в межах якого вона може отримувати будь-які суми кредиту, та зобовязується повертати їх на умовах, що передбачені цим договором. Згідно п. 2.1 вказаного договору кредит надається строком на 24 фактичних місяці від дня отримання позивальником усієї суми кредиту або першого траншу за кредитом. Відповідно до п. 3.1 договору за користування кредитом КС «Імперіал ЛТД» щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 70% річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Згідно п. 3.4 договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору.

Для забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитної лінії №331 від 21.04.2010 року між позивачем ОСОБА_1, відповідачами КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 21.04.2010 року №331, за умовами якого позивач зобовязалася перед кредитною спілкою відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобовязання на договором кредитної лінії № 331 від 21.04.2010 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

У чинність ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом вказаних норм матеріального права поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, однак є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Судом встановлено, що у звязку з невиконанням ОСОБА_2 умов договору кредитної лінії № 331 від 21.04.2010 року щодо своєчасного здійснення платежів, погашення кредиту та відсотків, на підставі п. 3.7, 3.8 договору кредитної лінії, рішенням Кредитного комітету КС «Імперіал ЛТД» від 27.11.2010 року кредиту надано статус кредиту з підвищеним ризиком з процентною ставкою у розмірі 140% річних від суми залишку кредиту, про що вирішено повідомити боржника та поручителів.

Таким чином, кредитною спілкою було змінено проценту ставку за кредитом з 70% річних на 140% річних, яка застосовується до всієї суми залишку кредиту, починаючи з 27.11.2010 року, у звязку з чим заборгованість за користування кредитом до 27.11.2010 року нараховувалась за процентною ставкою в розмірі 70%, а після вказаної дати - 140%, що підтверджується графіком заборгованості за кредитним договором.

Внаслідок підвищення процентної ставки за договором кредитної лінії № 331 від 21.04.2010 року до 140 % річних збільшився розмір щомісячних платежів та загальної суми боргу, що спричинило збільшення обсягу відповідальності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вказана норма закону кореспондується з п. 4.4 договору поруки, відповідно до якого порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 Постанови від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до ч.1 ст.559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Проаналізувавши договір поруки, суд приходить до висновку, що він не містить умов, які б передбачали можливість зміни розміру процентів за основним зобовязанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.

Суд також зазначає, що не свідчить про фактичну згоду позивача як поручителя на збільшення розміру її відповідальності у майбутньому положення п. 1.1. договору поруки, оскільки зазначена норма договору не містить конкретних умов, за яких можлива зміна відповідальності поручителя у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед КС «Імперіал ЛТД».

Враховуючи те, що з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука позивача припинилася, оскільки, КС «Імперіал ЛТД» було змінено основне зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26 вересня 2012 року № 6-100цс12, яка відповідно до ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд не приймає до уваги твердження представника КС «Імперіал ЛТД» про те, що КС «Імперіал ЛДТ» направляла повідомлення про підвищення процентної ставки за кредитом на адресу позивача, оскільки надані ним копія листа та копія журналу реєстрації вихідної документації свідчать про направлення позивачу листа про необхідність сплати заборгованості. Крім того, вказані листи датовані 09.08.2010 року, тобто до підвищення процентної ставки за кредитом.

Крім того, пунктом 6.1 договору поруки передбачено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній рамках цього договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення можуть також направлятись по факсу, при цьому такі повідомлення мають попередній характер і повинні бути підтверджені належним чином відповідно до положень цього пункту договору.

Згідно п. 6.4 договору поруки доповнення та зміни умов договору вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами.

У чинність ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України представник відповідача КС «Імперіал ЛТД» не надав належних та допустимих доказів, які би свідчили про те, що позивач була належним чином повідомлена про зміну розміру процентної ставки за основним зобов'язанням, та що вона надавала згоду на таку зміну.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом визнання договору поруки № 331 від 21 квітня 2010 року припиненим з 27 листопада 2010 року.

У чинність ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню понесений при зверненні до суду судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 про визнання зобовязання, що виникло з договору поруки, припиненим, та припинення договору поруки задовольнити повністю.

Визнати припиненим договір поруки № 331 від 21 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_1, Кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2, з 27 листопада 2010 року.

Стягнути з Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (ідентифікаційний код 35520810), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) по 57,35 грн. в рахунок понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: