Рішення № 34109643, 09.10.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

2/359/1842/2013

359/4359/13ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Д.В.

за участю секретаря Колісник О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_4 про скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 про скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він в липні 2012 року в порядку ст. 118 ЗК України звернувся до Бориспільської районної державної адміністрації з метою безоплатної приватизації земельної ділянки. 26.07.2012 року головою Бориспільської районної державної адміністрації розпорядженням № 2445 йому був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, водночас після виготовлення проекту землеустрою, його погодження з відповідними органами влади та визначення кадастрового номеру земельній ділянці він дізнався, що в листопаді 2012 року розпорядженнями Бориспільської районної державної адміністрації був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки, на яку претендував позивач, іншій особі - ОСОБА_4, а через декілька днів розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області було затверджено проект землеустрою та передано у власність відповідача зазначену земельну ділянку. 25.12.2012 року відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

На думку позивача, Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області було грубо порушено встановлений земельним законодавством порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, внаслідок чого відбулось порушення права та охоронюваного законом інтересу позивача на отримання у встановленому законом порядку земельної ділянки у власність, а тому посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. 17, 155 ЗК України, ст. 16, 21, 316, 328 ЦК України позивач просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 4255 від 16.11.2012 року про надання відповідачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 07.12.2012 року № 4662 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі відповідачу земельної ділянки у власність, а також визнати недійсним виданий їй державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_4 в жодне судове засідання не з'явилась.Представник Бориспільської районної державної адміністрації у судовому засіданні та в письмових поясненнях проти позову заперечив, вважає що оскаржувані розпорядження прийняті у відповідності та у спосіб визначений законом, правові підстави для їх скасування відсутні.

У судовому засіданні представник Бориспільської районної державної адміністрації визнав, що дійсно в липні 2012 року головою Бориспільської районної державної адміністрації надався позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте в кінці листопаду 2012 року після його розроблення було з'ясовано, що відносно земельної ділянки, на яку претендував позивач, видавались дозволи на складання проекту землеустрою іншим особам. Представник Бориспільської районної державної адміністрації неодноразово в судовому засіданні посилався на те, що діюче земельне законодавство України дозволяло державній адміністрації надавати дозволи на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність однієї ж земельної ділянки різним особам, оскільки відповідних заборон закон не встановлював. А тому, оскільки відповідачі швидше за позивача виготовили та погодили проект землеустрою за скороченим порядком на підставі ст. 186-1 ЗК України саме їм і були передані земельні ділянки у власність та видані державні акти на право власності на земельні ділянки. Аналогічна позиція Бориспільської районної державної адміністрації викладена в їх запереченнях на позовну заяву від 02.10.2013 №63/2013. Також, представник відповідача вважає що у позивача відсутнє право на звернення до суду з таким позовом, оскільки в розумінні ст. 152 ЗК України позивач не є власником та користувачем земельної ділянки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.07.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Бориспільської районної державної адміністрації із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації від 26.07.2012 року №2457 йому був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Старівської сільської ради. На підставі зазначеного розпорядження та укладеного між позивачем та ТОВ «Альянсюстиція» договору було розпочато розроблення проекту землеустрою.

Як вбачається із наданого до суду проекту землеустрою позивача, 31.07.2012 року Управління Держкомзему у Бориспільському районі видало довідку про кількісну характеристику земельної ділянки яка відводиться у власність позивача; 09.08.2012 року Управління Держкомзему у Бориспільському районі надало висновок про наявні обмеження на використання, 15.08.2012 року відділ містобудування і архітектури надав свій висновок про наявні обмеження; 10.10.2012 проект був погоджений державним управлінням охорони навколишнього природного середовища; 01.11.12 проект погодило управління культури та туризму в Київській області. Крім того, проект містить матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, кадастровий зовнішніх меж ділянки, акт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, відомість дирекційних і внутрішніх кутів, відстаней між точками повороту меж з контролем, координат та площі землекористування, викопіювання з плану та схему розташування ділянки.

Суд звертає увагу на те, що 09.08.2012 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі було визначено умови відведення земельних ділянок, у тому числі позивача, та надано висновок про наявні обмеження на використання земельних ділянок. При цьому, станом на 09.08.2012 року будь-яких обмежень щодо використання земельної ділянки не існувало, у зв'язку з чим, того ж дня земельній ділянці на яку претендував позивач управлінням Держкомзему у Бориспільському районі визначило кадастровий номер, що підтверджується відміткою про визначення кадастрових номерів, яка міститься на титульній сторінці проекту землеустрою.

У відповідності до вимог Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначення кадастрового номеру земельної ділянки означає, що 09.08.2012 року до автоматизованої системи ДП «Центр державного земельного кадастру» внесено дані обмінного файлу земельної ділянки, тобто файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагенством. Крім того, згідно п. 13 зазначеного Тимчасового порядку, після внесення даних обмінного файла до автоматизованої системи, - у разі відсутності зауважень до обмінного файла адміністратор системи вносить дані про результати перевірки обмінного файла до складеного територіальним органом Держземагентства протоколу проведення перевірки та повертає його через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства.

До матеріалів справи долучений позитивний висновок комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою із підписами та печатками посадових осіб відділу містобудування і архітектури, управління культури та туризму в Київській області головним лікарем санітарно-епідеміологічної станції, без підпису посадової особи державного управління охорони навколишнього природного середовища проте за наявності печатки вказаного органу, без підпису та печатки Управління Держкомзему у Бориспільському районі.

Також, суд встановив, що 14.11.2012 року ОСОБА_4 звернулася до Бориспільської районної державної адміністрації із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації № 4255 від 16.11.2012 року їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Як вбачається із її проекту землеустрою, 04.12.2012 року Управління Держкомзему у Бориспільському районі визначило умови відведення земельних ділянок, видало довідку з державної статистичної звітності про наявність земель, надало висновок про наявні обмеження на використання, 05.12.2012 року відділ містобудування і архітектури надав свій висновок про наявні обмеження; 06.12.2012 року проект землеустрою був погоджений управлінням держкомзему, 07.12.2012 року проект погодив відділ містобудування і архітектури.

В цей же день, 07.12.2012 року, головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області було прийнято розпорядження № 4662 про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність відповідача земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. 25.12.2012 року на підставі розпорядження від 07.12.2012 №4662 вона отримала державний акт на право власності на земельні ділянки.

Обидві сторони у справі визнали ту обставину, що оскаржуваним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка частково накладається на земельну ділянку, яку мала намір отримати позивач, у зв'язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України зазначена обставина не підлягає доказуванню.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Стаття 24 Конституції України передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Порядок набуття і реалізації прав на землю встановлений Розділом IV Земельного кодексу України. Так, відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України встановлений єдиний для всіх послідовний порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, який включає в себе декілька етапів, зокрема, такі як: подання громадянином, який зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності клопотання з необхідним пакетом документів та матеріалів до місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки; розгляд державною адміністрацією даного клопотання та ухвалення рішення щодо надання або відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою) за результатами розгляду такого клопотання місцева державна адміністрація за наявністю відповідних підстав зобов'язана прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу. Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що станом на 16.11.2012 року земельній ділянці на яку претендував позивач, було вже визначено відповідний кадастровий номер, до автоматизованої системи бази даних були внесені дані обмінного файлу зазначеної земельної ділянки, з урахуванням того, що місце розташування земельних ділянок, які мали намір отримати у власність відповідач, не відповідало кадастровому плану земельної ділянки позивача, матеріалам перенесення меж цієї земельної ділянки в натуру, матеріалам геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, правові підстави для прийняття Бориспільською районною державною адміністрацією рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою були відсутні.

За змістом ст. 118 ЗК України (в редакції на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок) єдиною підставою для прийняття рішення про надання земельних ділянок у власність є розроблений та погоджений у відповідності до вимог закону проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, Земельним кодексом України, іншими нормами законодавства України не встановлено змагального принципу отримання громадянами у власність в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок. Також, закон не передбачає передачу земельних ділянок у порядку безоплатної приватизації на конкурентних засадах, торгах, тощо. З огляду на викладене, судом відхиляються доводи представника Бориспільської районної державної адміністрації з приводу того, що державна адміністрація під час прийняття спірного розпорядження виходила з того, що першим розробив проект землеустрою саме відповідач, а тому він і отримав у власність земельну ділянку.

Відповідно до п. 10 - 14 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, який діяв на момент розроблення та затвердження проекту землеустрою відповідачів, територіальний орган Держземагентства після отримання заяви про визначення кадастрового номера земельної ділянки з необхідним пакетом документів повинен провести перевірку документації із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану; за результатами цієї перевірки у разі відповідності таких даних визначити кадастровий номер земельної ділянки, внести до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки; скласти в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла та передати до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.

В свою чергу, адміністратор автоматизованої системи після надходження документів перевіряє обмінний файл, приймає його та вносить дані обмінного файла до автоматизованої системи, після чого вносить дані про результати перевірки обмінного файла до складеного територіальним органом Держземагентства протоколу проведення перевірки та повертає його через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства.

Територіальний орган Держземагентства після отримання від адміністратора автоматизованої системи протоколу проведення перевірки у разі відсутності в протоколі проведення перевірки зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла робить на титульному аркуші документації із землеустрою позначку, в якій зазначаються кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, або повертає заявнику документацію із землеустрою без позначки.

Таким чином, під час здійснення усіх вище перелічених дій щодо визначення та присвоєння земельній ділянці відповідача кадастрового номеру поза увагою посадових осіб територіального органу Держземагентства та ДП "Центр державного земельного кадастру" залишились відомості занесені до системи бази даних про земельну ділянку яку має намір приватизувати позивач, а також проігноровані попередньо прийняті Держземагентством рішення та висновки під час розробки проекту землеустрою позивачем. Зазначені порушення закону унеможливили реалізацію позивачем свого законного права на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації. За таких обставин, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в частині затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання представників відповідача на те, що оскаржуваними розпорядженнями не порушено ніяких прав позивача, тому що в нього ні права користування, ні права власності на землю не виникло, через що позивач не може використовувати способи захисту прав на землю передбачені ст. 152, 155 ЗК України.

Стаття 55 Конституції України проголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 152 ЗК України встановлено способи захисту прав на земельні ділянки. В першій та другій частинах зазначеної норми врегульовані питання захисту прав власників та користувачів земельних ділянок. В свою чергу, у ч. 3 ст. 152 ЗК України перелічені способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, в цій частині закон захищає також права осіб, які не набули у встановленому законом порядку речових прав на землю, водночас права та інтереси яких порушуються протиправними рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Враховуючи приписи ст. 55 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року (справа громадянки ОСОБА_5 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи), ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. 1, 3, 4 ЦПК України, суд вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту порушеного права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" справи за заявами, зокрема, з приводу визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Постановах ВСУ від 26.09.2012, 06.02.2013, 22.05.2013, від 18.09.2013)

Враховуючи те, що оскаржуване розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації було необхідною передумовою виникнення у відповідача права власності на земельну ділянку, виданий їй державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню недійсним.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути солідарно з відповідачів 114,70 грн. судового збору.

Керуючись ст. 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 4255 від 16.11.2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 07.12.2012 року № 4662 «Про передачу у власність земельних ділянок 20 - ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 943838 від 25.12.2012 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 322080001015453 про те, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0000 га, кадастровий номер 3220887600:05:001:0046 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Стягнути солідарно з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 114,70 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Ткаченко