Рішення № 34108261, 08.10.2013, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/387/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2013 року с.м.т. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі : головуючого судді Ломейко В.В., при секретарі Богдан І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" подано на розгляд суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Із змісту позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що відповідно до укладеного договору № ZРСОRХ05002267 від 12.01.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2790,70 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступном порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25.02.2013р. має заборгованість -50414,15 грн., яка складається з наступного: - 2581,69 грн. - заборгованість за кредитом; - 16891,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 1411,73 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 26652,85 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500грн. штрафу (фіксована частина) та 2376,86 грн. штрафу (процентна складова). Сторони досягли згоди та уклади Договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена, тому просять стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. У заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги, також надав до суду письмові заперечення на заяву про застосування строків позовної давності посилаючись на ч.1 ст. 259 ЦК України якою передбачено, що позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п.5.5 договору сторони домовилися що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється тривалістю у 5 років.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив суд застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ „ ПриватБанк задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір № № ZРСОRХ05002267. Згідно до договору ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти та зобов'язався їх повернути за встановленим графіком. Відповідач взяті на себе зобов'язання по щомісячній сплаті частини кредиту і відсотків за користування ним не виконував.

Згідно зі ст.ст. 530, 631 ЦК України , якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.4,5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом, відповідно п.2.1 кредитного договору Банк зобов'язується надати позичальнику шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству ( ТСП), а позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви, сплачувати відсотки за користування Кредитом .

Встановлено, що позивач із позовом до суду звернувся у травні 2013 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Відповідач подав суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Вимоги про поважність причини пропуску позовної давності та про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом не заявлялися та докази щодо поважності пропуску позивачем позовної давності не надавались.

Окрім того, відповідно до ст. 257, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна (скорочена) позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Кредитний договір між сторонами укладено на строк 24 місяці з 12.01.2007р. по 11.01.2009р. Відповідач зобов'язався повернути кредит до 11.01.2009 року, однак не виконав свого обов'язку. Згідно з приписами ст.ст. 253, 254 ЦК України перебіг позовної давності за вимогою про повернення кредиту почався у січні 2009 року і закінчився у січні 2012 року. В силу ст. 266 ЦК України тоді ж спливла позовна давність і до додаткової вимоги (стягнення штрафу).

Відповідно до п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 31 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Враховуючи обставини викладені вище, суд вважає, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено в зв'язку зі спливом строку позовної давності, оскільки про її застосування заявив представник відповідача.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 261, ст. 267 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-60, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення, Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Ломейко