Рішення № 34107354, 10.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0413/8101/12 22-ц/774/1799/К/13

Справа № 0413/8101/12 Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/1799/К/13 інстанції - Кулігіна Т.Д.

Категорія 24 (4) Доповідач - Савіна Г.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Барильської А.П., Грищенко Н.М.,

при секретарі - Бевзі М.О.,

за участю - представника відповідача ДП «Криворізька теплоцентраль» - Водопянової Юлії Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35», про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (далі - ДП «Криворізька теплоцентраль») про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно ордера на службове приміщення № 156 від 12 травня 2008 року, зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4. 23 лютого 2012 року він отримав свідоцтво НОМЕР_1 на право власності на зазначене житло, а пізніше і витяг про державну реєстрацію прав № 33450951 від 13.03.2012 року. У теперішній час він має намір здійснити відчуження зазначеної квартири, проте при підготовці необхідного пакету документів, необхідного для її продажу виявилося, що за ним нібито існує заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2939 грн. 64 коп. Вважає, що дана заборгованість його не стосується, оскільки виникла під час використання даного приміщення комунальним житловим підприємством № 25, як побутового приміщення для зберігання інвентаря, тому, уточнивши під час розгляду позовні вимоги, просив суд визнати дії відповідача щодо нарахування на його особовий рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2939 грн. 64 коп. незаконними, зобов'язати ДП «Криворізька теплоцентраль» списати вказану заборгованість, а також стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, визнано дії ДП «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування на особовий рахунок ОСОБА_3 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2 939 гривень 64 копійок - незаконними, зобов'язано відповідача списати заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2 939 гривень 64 копійок, нараховану на особистий рахунок громадянина ОСОБА_3, стягнуто з ДП «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_3 судові витрати у відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. та витрати пов'язанні з наданням правової допомоги у розмірі 500 грн.

В апеляційній скарзі ДП «Криворізька теплоцентраль» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не звернув увагу на те, що після розгляду справи по суті позивачем було змінено позовну заяву в частині предмету і підстав позову, а також проведено розгляд справи без фіксації судового засідання технічними засобами. Крім того, копія уточненої позовної заяви була вручена представнику відповідача після постановлення рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ордера на службове приміщення № 156 від 12 травня 2008 року, позивач ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4.

23 лютого 2012 року позивач отримав свідоцтво НОМЕР_1 на право власності на зазначене житло, а пізніше і витяг про державну реєстрацію прав № 33450951 від 13.03.2012 року.

У теперішній час він має намір здійснити відчуження зазначеної квартири, проте при підготовці необхідного пакету документів, необхідного для її продажу виявилося, що за ним існує заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2939 грн. 64 коп.

На підставі рішення Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Ради № 19 від 16.01.2008 року «Про включення житлових приміщень до числа службових», однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була включена до числа службових житлових приміщень.

Згідно листа № 661 від 26 травня 2008 року КЖП № 25, підприємство до 31 грудня 2007 року використовувало вищевказане приміщення як побутове під комору для зберігання інвентарю двірників, тобто як житлова квартира не використовувалось, копія листа мається в матеріалів справи.

За час використання даного приміщення КЖП № 25 заборгувала Державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» оплату за теплову енергію у розмірі 3 040 грн. 30 коп., що підтверджується рахунком № 500 від 16.02.2009 року виставленого до КЖП № 25, та листом служби збуту теплової енергії ДП «Криворізька теплоцентраль» від 16.02.2009 року.

З 6.01.2009 року управителем будинку АДРЕСА_1 є третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство «Житлово- експлуатаційна організація № 35».

У зв'язку з тим, що відповідачем покладено на позивача обов'язок щодо сплати неіснуючої заборгованості за теплову енергію, чим фактично порушується один із принципів цивільно-правових відносин, що закріплені у Житловому Кодексі України та що позбавляє його реалізувати права на відчуження своєї квартири без попереднього погашення ним неіснуючої заборгованості, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України, ст. 319 ЦК України, судом першої інстанції зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам цього закону з огляду на наступне.

Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом позову стала фактично правомірність нарахування відповідачем позивачу заборгованості за теплову енергію в сумі 2939 грн. 64 коп. станом на 25 квітня 2012 року, про яку йому стало відомо із письмової відповіді відповідача за вихідним номером № 2754/42 від 27 квітня 2012 року.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Надана ДП «Криворізька теплоцентраль» 27 квітня 2012 року письмова відповідь на ім'я позивача щодо наявності за його адресою заборгованості за теплову енергію станом на 25 квітня 2012 року в сумі 2939 грн. 64 коп. не встановлює для споживача теплової енергії будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нарахований борг.

Таким чином, оскарження дій відповідача щодо нарахування позивачу вказаної заборгованості не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Зазначений розрахунок може бути визнаний в якості доказу під час вирішення іншого спору, в якому б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими для виконання, зокрема: при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від теплопостачання та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення заборгованості за теплову енергію, вирішуючи які суд зобов'язаний буде дати оцінку щодо наявності (відсутності) нарахованої заборгованості.

Згідно ст. 57 ЦПК України надана довідка про заборгованість за теплову енергію є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Однак ДП «Криворізька теплоцентраль» з позовом до ОСОБА_3 про стягнення нарахованої заборгованості за теплоенергію до суду не зверталося.

Крім того, судом першої інстанції не звернуто увагу та не надано правової оцінки наявному у матеріалах справи рахунку № 500 від 16 лютого 2009 року, направленому ДП «Криворізька теплоцентраль» на адресу КЖП № 25 на оплату заборгованості за теплову енергію за адресою АДРЕСА_2 особовий рахунок 108601900 в сумі 3040,30 грн. та довідці директора КЖП № 25 на ім'я ОСОБА_3 про те, що заборгованість за теплову енергію по адресі АДРЕСА_3 у розмірі 3040,30 грн. є заборгованістю КЖП № 25 перед ДП «Криворізька теплоцентраль».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду щодо наявності між сторонами на час ухвалення рішення суду будь-яких спірних відносин.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», про визнання дій щодо нарахування на його особовий рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2939 грн. 64 коп. незаконними та зобов'язання скасувати вказану заборгованість.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35», про визнання дій Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування на особовий рахунок ОСОБА_3 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2939 грн. 64 коп. незаконними та зобов'язання скасувати вказану заборгованість.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: