Постанова № 34106899, 10.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 1570/4048/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішин В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби в Одеській області Державної податкової служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо викладення в довідці висновків, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року, Повне товариство «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому з урахуванням уточнень викладених в заяві від 18 лютого 2013 року, остаточно просило:

- визнати протиправними дії ДПС в Одеській області щодо викладення в довідці від 16.05.2012 року № 11740/16-10/31154084 висновку «Всі зазначені факти дають підстави вважати, що директор ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3, ігноруючи вимоги п. 5.19 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.11997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 197.1.2 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та неправомірно отримали кошти Національного банку України (Держскарбниці) у вигляді податку на додану вартість у сумі 3.154.991,21 грн. (сума ПДВ, яка отримана на розрахункові рахунки ломбарду), які в подальшому використали на власну господарську діяльність ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія»;

- визнати протиправними дії ДПС в Одеській області щодо викладення в довідці від 03.05.2012 р. № 92/16-10/31154084 висновку про встановлення операцій здійснених ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» які відповідають критерію 17 «наявність обґрунтованої підозри, що здійснена операція суперечить вимогам законодавства або іншим чином веде до завдання збитків державі, іншим суб'єктам правових відносин» Положення про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції, затверджено наказом від 17.11.2011 № 155.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що довідка від 16.05.2012 року № 11740/16-10/31154084 не містить чіткого викладення змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів; не зазначені первинні документи, на підставі яких податковий орган дійшов висновку щодо порушення законодавства; довідка є службовим документом та носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав письмові пояснення де зазначив, що в ході перевірки ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» відділом фінансових розслідувань та організації роботи з боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС в Одеській області складено довідку від 03.05.2012 р. № 92/16-10/31154084. В ході перевірки встановлено операції які відповідають критеріям, регламентованим «Положенням про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого наказом ДПС України від 17.11.2011 р. № 155. Було встановлено неправомірне отримання коштів Національного банку України у вигляді податку на додану вартість, які в подальшому використали на власну господарську діяльність ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 12 березня 2013 року, адміністративний позов ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової служби в Одеській області щодо викладення в довідці № 92/16-10/31154084 від 03.05.2012 року висновку «Всі зазначені факти дають підстави вважати, що директор ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3, ігноруючи вимоги п. 5.19 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.11997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 197.1.2 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та неправомірно отримали кошти Національного банку України (Держскарбниці) у вигляді податку на додану вартість у сумі 3.154.991,21 грн. (сума ПДВ, яка отримана на розрахункові рахунки ломбарду), які в подальшому використали на власну господарську діяльність ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія»; визнано протиправними дії Державної податкової служби в Одеській області щодо викладення в довідці № 92/16-10/31154084 від 03.05.2012 року висновку про встановлення операцій здійснених ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» які відповідають критерію 17 «наявність обґрунтованої підозри, що здійснена операція суперечить вимогам законодавства або іншим чином веде до завдання збитків державі, іншим суб'єктам правових відносин» Положення про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції, затверджено наказом ДПС України № 155 від 17.11.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Головне управління Міндоходів в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В період з 22 березня 2012 року по 19 квітня 2012 року, працівниками Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби, було проведено планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

За наслідками перевірки було складено Акт № 130/16/22-1008/31154084 від 04 травня 2012 року, в п. 3.10 якого зазначено, що перевірка фінансово-майнових операцій ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом проводилась фахівцями відділу фінансових розслідувань та організації роботи з боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС в Одеській області. За результатами перевірки складено довідку № 92/16-10/31154084 від 03.05.2012 р., яка є додатком № 3.10.1 до акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду, ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» реалізувало на адресу Національного банку України лом дорогоцінних металів на загальну суму 18.929.947,25 грн. в тому числі ПДВ - 33.154.991,25 грн.

При цьому за підписом ОСОБА_2 на адресу Національного банку України виписувались податкові накладні із нарахуванням суми податку на додану вартість на обсяг поставки. сума ПДВ враховувалась підприємством у складі податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних податкових періодів.

У липні-серпні 2011 року, ПТ «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» подало уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виявленням помилок, згідно з якими підприємство самостійно зменшило податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку із здійсненням операцій з реалізації майна фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість, оскільки в силу п. 5.19 ст. 5 ЗУ «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, в заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Враховуючи наведене, в довідці № 92/16-10/31154084 від 03.05.2012 р., податковим органом було зроблено висновок про встановлення операцій, які відповідають критеріям, регламентованим Положенням про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції, затвердженого наказом ДПС України від 17.11.2011 р. № 155.

Суд першої інстанції, розглянувши спір по суті позовних вимог, з чим не може погодитись колегія суддів апеляційного суду, прийняв рішення про неправомірність висновків податкового органу.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про встановлення операцій, які відповідають критеріям, регламентованим Положенням про порядок ведення банку даних про сумнівні фінансові операції, затвердженого наказом ДПС України від 17.11.2011 р. № 155. є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості згідно ст. 159 КАС України.

В силу п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» до Головного управління Міндоходів в Одеській області скасувати та прийняти по справі нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Повного товариства «Ломбард-Сіндікат плюс, ОСОБА_2 та компанія» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо викладення в довідці висновків відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Єщенко О.В.

суддя Димерлій О.О.

суддя Романішин В.Л.