Справа № 638/14486/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Хайкіна В.М.
при секретарі Шептуха В.М.
з участю судового розпорядника Мірошниченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа на стороні відповідача комунальне підприємство «Жилкомсервіс», квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, про визнання права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач у вересні 2013 року звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею право користування двома кімнатами, житловою площею 25,1 м. кв., в комунальній кв. АДРЕСА_1, визнавши її наймачем вказаних кімнат. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що вона являється вдовою померлого ветерана військової служби полковника ОСОБА_4, постійно проживає і зареєстрована в вказаній комунальній квартирі, в якій займає дві кімнати житловою площею 25,1 м.кв. Зазначене житлове приміщення, яке на той час належало КЕВ м. Харкова, її сім'ї надано згідно рішення начальника гарнізону Харківською КЕЧ району на підставі спеціального ордеру № 80 від 22.08.06 р. на ім'я її чоловіка полковника запасу-ветерана військової служби ОСОБА_4 на склад сім'ї: він, дружина ОСОБА_2 Просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення, в якому проти позову заперечував та просив розглянути справу у його відсутність. Своє заперечення представник відповідача обґрунтував тим, що виданий свого часу КЕВ м. Харкова ордер не може слугувати підставою для визнання особи наймачем, оскільки, спірне житлове приміщення на той час не являлось гуртожитком і відповідно ст.ст. 51, 58 ЖК України, ордер повинен був видаватись виконкомом Дзержинської районної в м. Харкові ради.
Представник третьої особи КЕВ м. Харкова в судове засідання не з'явився, надав відзив, в якому зазначив, що відповідно облікових даних спірне житлове приміщення, яке на той час належало КЕВ м. Харкова, 01.04.2000 р. надано сім'ї полковника ОСОБА_4 на склад сім'ї: він, дружина, на підставі рішення начальника гарнізону та тимчасового ордеру, у зв'язку з проходженням військової служби. Оскільки, на момент видачі вказаного тимчасового ордеру на спірне житло, відповідно вимог ст. 58 ЖК України, не було законодавчо врегульовано в Харківському гарнізоні, Харківська КЕЧ району, при видачі вказаного тимчасового ордеру, керувалась Положенням «Про порядок заселення житлової площі в РА і ВМФ» затвердженим Головним квартирно-експлуатаційним Управлінням МО СРСР від 04.10.78 р. № 147/15/35060 та наказом МО СРСР № 285, 1975 року і Інструкцією «Про порядок заселення житлової площі МО СРСР», 1979 р. Відповідно п.п. 1, 2 розділу I вказаної Інструкції, оформлення ордерів на заселення житлової площі в будинках МО в т. ч. на житлові приміщення в будинках місцевих Рад народних депутатів, міністерств і відомств, закріплених за МО, здійснюється тільки через КЕЧ району (гарнізону). На підставі вказаного тимчасового ордеру, який був зданий на зберігання до будинкоуправління, Будинкоуправлінням № 3 КЕВ м. Харкова на надане житло було відкрито особовий рахунок на ім'я ОСОБА_4 на який він сплачував комунальні послуги та укладено з Будинкоуправлінням № 3 відповідний договір найму. У зв'язку з передачею 22.11.06 р. будинку до комунальної власності та ліквідацією в 2009 році Будинкоуправління № 3 КЕВ м. Харкова вказаний тимчасовий ордер на імя ОСОБА_4 в КЕВ м. Харкова не зберігся. У зв'язку з розірванням шлюбу та укладенням другого шлюбу з позивачкою ОСОБА_2, вона з дозволу КЕВ м. Харкова 26.11.2003 р. була зареєстрована у вказаному житлі. Незважаючи на те, що будинок АДРЕСА_1, що розташований на території колишнього військового містечка Будинкоуправління №3 Харківської КЕЧ району, не мав офіційного статусу гуртожитку та не обліковувався в такому статусі, Харківська КЕЧ району (КЕВ м. Харкова) використовувала всі будинки на території військового містечка в якості гуртожитків для заселення сімей військовослужбовців. У зв'язку з звільненням 03.03.2004 року з військової служби полковника ОСОБА_4 за станом здоров'я та відсутності можливості забезпечити його сім'ю ізольованою квартирою в термін, відповідно до статусу ветерана військової служби, з його згоди, на нього КЕВ м. Харкова було оформлено спеціальний ордер № 80 від 22.08.06 р. на склад сім'ї: він, дружина ОСОБА_2 За таких обставин, КЕВ м. Харкова вважає користування позивачкою наданим житлом правомірним, проти позову не заперечує та просив розглянути справу без участі представника КЕВ м. Харкова.
Представник третьої особи КП «Жилкомсервіс» в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 являється вдовою померлого ветерана військової служби ОСОБА_4, постійно проживає і зареєстрована в комунальній квартирі АДРЕСА_1, в якій займає дві кімнати житловою площею 25,1 м. кв. Зазначене житлове приміщення, яке на той час належало КЕВ м. Харкова, сімї її чоловіка надано 01.04.2000 р., на підставі рішення начальника гарнізону та тимчасового ордеру, у зв'язку з проходженням військової служби. Оскільки, на момент видачі вказаного тимчасового ордеру на спірне житло, відповідно вимог ст. 58 ЖК України, не було законодавчо врегульовано в Харківському гарнізоні, Харківська КЕЧ району, при видачі вказаного тимчасового ордеру, керувалась Положенням «Про порядок заселення житлової площі в РА і ВМФ» затвердженим Головним квартирно-експлуатаційним Управлінням МО СРСР від 04.10.78 р. № 147/15/35060 та наказом МО СРСР № 285, 1975 року і Інструкцією «Про порядок заселення житлової площі МО СРСР», 1979 р. Відповідно п.п. 1, 2 розділу I вказаної Інструкції, оформлення ордерів на заселення житлової площі в будинках МО в т. ч. на житлові приміщення в будинках місцевих Рад народних депутатів, міністерств і відомств, закріплених за МО, здійснюється тільки через КЕЧ району (гарнізону). На підставі вказаного тимчасового ордеру, який був зданий на зберігання до будинкоуправління, Будинкоуправлінням № 3 КЕВ м. Харкова на надане житло було відкрито особовий рахунок на ім'я ОСОБА_4 на який він сплачував комунальні послуги та укладено з Будинкоуправлінням № 3 відповідний договір найму. У зв'язку з передачею 22.11.06 р. будинку до комунальної власності та ліквідацією в 2009 році Будинкоуправління № 3 КЕВ м. Харкова вказаний тимчасовий ордер на імя ОСОБА_4 в КЕВ м. Харкова не зберігся. У зв'язку з розірванням шлюбу та укладенням другого шлюбу з позивачкою ОСОБА_2, вона з дозволу КЕВ м. Харкова 26.11.2003 р. була зареєстрована у вказаному житлі. Незважаючи на те, що будинок АДРЕСА_1, що розташований на території колишнього військового містечка Будинкоуправління №3 Харківської КЕЧ району, не мав офіційного статусу гуртожитку та не обліковувався в такому статусі, Харківська КЕЧ району використовувала всі будинки на території військового містечка в якості гуртожитків для заселення сімей військовослужбовців. У зв'язку з звільненням 03.03.2004 року з військової служби полковника ОСОБА_4 за станом здоров'я та відсутності можливості забезпечити його сім'ю ізольованою квартирою в термін, відповідно до статусу ветерана військової служби, з його згоди, на нього КЕВ м. Харкова було оформлено спеціальний ордер № 80 від 22.08.06 р. на склад сім'ї: він, дружина ОСОБА_2
На підставі рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.06 р. № 151/6 будинок АДРЕСА_1 передано до комунальної власності міста.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер не дочекавшись від Міністерства оборони України ізольованої квартири. У зв'язку з цим, Харківським обласним військовим комісаріатом їй видана довідка № В-1260 від 01.04.2013 р., що вона являється вдовою ветерана військової служби та має відповідні пільги встановлені п.6-9 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист». Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради 11.04.2013 р. позивачці видано довідку № 310 про реєстрацію її як вдови ветерана військової служби в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають пільги по Дзержинському району.
Але, після передачі будинку до комунальної власності, сподіваючись отримати ізольовану квартиру від Міністерства оборони, її померлий чоловік за життя не потурбувався про узаконення житла у нового власника Харківської міської ради, у зв'язку з тим, що ордер КЕВ м. Харкова не може слугувати підставою для визнання особи наймачем, оскільки, видача ордерів на житлові приміщення здійснюється виконавчими комітетами міської або районної ради.
У зв'язку з необхідністю переоформлення на себе особового рахунку та зміни договору найму на особистому прийомі в квартирному управлінні Харківської міської ради вона зверталась з проханням закріпити за нею вказане житло та 19.06.2013 р. надала заяву встановленої форми та необхідні документи з проханням визнати її наймачем зазначеного житла, але відповіді до цього часу не отримала. Відсутність рішення виконкому Харківської міської ради про визнання її наймачем вказаного житла обмежує її житлові права, що передбачені чинним законодавством, в тому числі і можливість приватизувати це житло та самостійно вирішити свою житлову проблему. Видача сім'ї позивачки спеціального ордеру та вселення в вказане житлове приміщення, яке не мало правового статусу гуртожитку і знаходилось в житловому будинку МО України, здійснено в порядку визначеному для поселення в гуртожитки з наданням спочатку тимчасового, а після звільнення з військової служби, спеціального ордеру, відповідно до ст.ст. 128, 129 ЖК України. Але, фактично, правовідносини між сім'єю позивачки і КЕВ м. Харкова щодо користування наданим житловим приміщенням регулювались сторонами нормами Гл. 2 ЖК України, щодо користування житловим приміщенням в будинках державного і комунального житлового фонду. Таким чином, конклюдентними діями сторін було фактично укладено договір найму вказаного житлового приміщення. Відповідно ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються всіма правами та несуть всі обов'язки, що витікають з договору найму, нарівні з наймачем. Якщо вказані особи перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, вони мають ті ж права і обов'язки, що і наймач. За обставин фактичного укладення договору найму наданого житлового приміщення є підстави для визнання права користування вказаним житловим приміщенням та укладення договору найму з новим власником будинку в особі відповідача.
Згідно статті 58 ЖК України, ордер на жиле приміщення надається (є правовою підставою) для вселення в надане житлове приміщення. Відповідно ст. 59 ЖК України, ордер на житлове приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючим дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. До цього часу відповідач не звертався до суду з питання про визнання незаконним виданого свого часу сім»ї позивача Харківською КЕЧ ордеру на зайняття вказаного житлового приміщення. Правомірність проживання та користування наданим за цим ордером житлом ніким не оспорювалася.
Відповідно до статті 814 ЦК України, у разі зміни власника житла, переданого у найом, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця.
Згідно статті 106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі зі згоди наймача і інших членів сім'ї вимагати визнання його наймачем по раніше укладеному договору найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право, в разі смерті наймача чи втрати ним права на житло належить любому члену сім'ї наймача.
Згідно статті 47 Конституції України, статті 1 ЖК України, кожний має право на житло. Відповідно до статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Відповідно статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовці мають право на отримання житла для постійного проживання. Згідно ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», ветерани військової служби та члени сімей померлих ветеранів позачергово забезпечуються житлом та мають право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сім'ї житла незалежно від його загальної площі в будинках державного житлового фонду.
Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на наведені норми та враховуючи те, що чинним житловим законодавством не передбачено будь-яке обмеження в користуванні наданим раніше житлом, у зв'язку з смертю чи вибуттям одного з членів сім»ї наймача є підстави для задоволення позову.
Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст. ст.1, 9, 58, 59, 64, 106 ЖК України, ст. 814 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа на стороні відповідача комунальне підприємство «Жилкомсервіс», квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право користування двома кімнатами, житловою площею 25,1 м. кв. та приміщеннями загального користування в комунальній квартирі АДРЕСА_1, визнавши її наймачем вказаних кімнат.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Судове рішення № 34106189, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/14486/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: