Справа № 127/14342/13-ц
Провадження № 2/127/4724/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Овсюк Є. М.,
при секретарі Драчук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення спадкоємців від права на спадкування, одержання права на спадкування та встановлення факту прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення спадкоємців від права на спадкування, одержання права на спадкування та встановлення факту прийняття спадщини.
Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29 серпня 1998 року, де хазяйкою квартири є ОСОБА_3 родом з села Бондурівка, Немирівського району, Вінницької області. До неї часто приходила в гості племінниця ОСОБА_4, яка також родом з села Бондурівка, Немирівського району, Вінницької області. Коли ОСОБА_4 отримала квартиру у м. Вінниці, по вул.. Пушкіна, 21/21, то за провчила ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на новосілля, з тих під і здружилися ОСОБА_4 і ОСОБА_1 В 1997 році в селі Бондурівка помер батько ОСОБА_4, вона переїхала жити до батьківського дому в село, де і проживала без реєстрації до самої смерті. В 1999 році ОСОБА_4 пішла на пенсію і відділення в якому вона отримувала пенсію знаходилось у м. Вінниці, а саме на Главпоштампі. Доки ОСОБА_4 ВА. ОСОБА_3 ще молодша, то вона встигала сама платити комунальні послуги, відвідувати ЖЕК, вирішувати питання, а в 2001 році вона звернулась до ОСОБА_1 з приводу догляду за нею, а саме сплачувати за неї розрахункові послуги. В цьому з році ОСОБА_4 запросила ОСОБА_1 в село доглядати по господарству. В 2010 році здоровя ОСОБА_4 значно погіршилось і вона вирішила зробити доручення на ОСОБА_1 З того часу він займався майже усіма справами. В квітні 2010 року ОСОБА_4 знову звернулась до ОСОБА_1 за допомогою в ремонті квартири по вую Пушкіна , 21/21 у м. Вінниці, з тих мотивів, що вона не довіряє своїм родичам, і тому просить допомоги у ОСОБА_1 Ремонт, який зробив ОСОБА_1 дуже сподобався ОСОБА_4, і вона запропонувала знайти квартирантів на рік або два, щоб заробити кошти для полегшення її старості, що і було зроблено ОСОБА_1 Кожний місяць ОСОБА_1 отримував пенсію та оплату за квартиру з квартирантів, також сплачував комунальні платежі. Отримані кошти ОСОБА_1 щомісячно відвозив у село Бондурівку, та допомагав по господарству, купляв їй речі та лікарські препарати тощо. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини. 11 грудня йому стало відомо, що був написаний заповіт на ОСОБА_2. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 О вимоги по позову підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, послався на докази викладені в позові, просив суд позов задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не відповідають дійсності , суду пояснила, що ще за життя ОСОБА_4 розпорядилася своїм майном та склала заповіт на імя ОСОБА_2. І. В., в якому заповіла йому квартиру під номером 21, розташована по вул.. Пушкіна 21, у м. Вінниці. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за № 1459. У заповіті ОСОБА_4, окрім власноручного підпису та власноручного напису свого прізвища, імені та по батькові, міститься також власноручний напис Заповідача, що: Текст заповіту мною ОСОБА_4 особисто в голос його зміст і умови відповідають моїм дійсним намірам,- враховуючи рукописний текст (почерк) Заповідача у заповіті, а також порівнявши інші зразки почерку Заповідача, можна встановити, що особа, яка здійснила підпис та написи у заповіті не перебувала у незвичайному стані. Не має сумніву, що спадкодавець у момент складення заповіту усвідомлював значення своїх дій щодо призначення своїм спадкоємцем, ОСОБА_2, а також могла керувати цими діями, окрім цього волевиявлення Заповідача) було вільним і відповідало його внутрішній волі. Факти, які виклав ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не відповідають дійсності, є перекрученими. У ОСОБА_4 не було своїх дітей, і тому вона завжди ОСОБА_2 та його рідних вважала своєю сімєю. Адже, сім'я, дім це те місце, те коло особистісно значимих людей, де кожного з нас чекають, люблять, готові зрозуміти і допомогти, де є однодумці, друзі, де панують взаємоповага, взаємна моральна і правова відповідальність. Всі свята вони святкували разом. Дуже часто Відповідач із своїми батьками та тіткою їздили у м. Вінницю, доглядали за квартирою, яка знаходиться у. м. Вінниці, по вул.. Пушкіна, 21/21. Декілька років назад вони зробили ремонт.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що вони є родичами ОСОБА_4 Перед смертю так і протягом життя ОСОБА_4 дійсно потребувала догляду, сімейного тепла та затишку. Вони постійно її оберігали, зігрівали, адже вона для них була дуже рідною та близькою людиною. Пояснили суду що ОСОБА_1 вони не знають, лише їм відомо те, що він хотів заволодіти майном ОСОБА_4 Квартиру, яку заповіла ОСОБА_4 ОСОБА_2 було її волею.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_4 були близькими подругами та сусідами. Також пояснила суду що ОСОБА_4 завжди доглядали її родичі. Вони разом ми вели домашнє господарство, працювали біля дому та на городі. Всі свята святкували разом. Позивача по даній справі бачила два рази, коли він приїжджав у село до ОСОБА_4 Ще за життя ОСОБА_4 говорила їй що хоче свою квартиру переписати на ОСОБА_2, якого вона дуже сильно любила.
В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.
29 жовтня 2012 року померла ОСОБА_4. Похованням займались батьки відповідача ОСОБА_8 та мати ОСОБА_9. Перед смертю так і протягом життя ОСОБА_4 дійсно потребувала догляду, сімейного тепла та затишку, все це ОСОБА_4 отримувала від Відповідача та його сімї.
Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить квартира під номером 21, розташована по вул.. Пушкіна 21, у м. Вінниці, яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Виконкомом Вінницької міської ради 12 рудня 1998 року.
Як було встановлено в ході розгляду справи 10 жовтня 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт на ОСОБА_2, в якому заповіла Відповідачу Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за № 1459. Даний заповіт не скасований і не відмінений
Згідно копії свідоцтва про смерть виданого Виконкомом Бондурівської сільської ради Немирівського району, Вінницької області ОСОБА_4, померла 29 жовтня 2012 року, про що 30 жовтня 2012 року складено відповідний актовий запис №7.
12 червня 2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з цілої квартири під номером 21 (двадцять першим), розташованої в м. Вінниці по вулиці Пушкіна в будинку під номером 21(двадцять один).
Відповідно до витягу № 4747848 від 12.06.2013 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира під номером 21 (двадцять першим), розташована в м. Вінниці по вулиці Пушкіна в будинку під номером 21(двадцять один) належить на праві власності в цілому ОСОБА_2.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення спадкоємців від права на спадкування, одержання права на спадкування та встановлення факту прийняття спадщини задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Відповідно до ст. 44 Закону України Про нотаріат обовязком нотаріуса, є перевірити чи усвідомлює особа у момент підписання правочину, в тому числі, заповіту значення своїх дій та (або) чи може особа керувати своїми діями. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону України Про нотаріат (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Вирішення питання щодо усунення права на спадкування з підстав, передбачених ст.1224 ЦК України, можливо за умови , якщо таке право на спадкування існує.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Частина 2 ст. 1259 ЦК України встановлює, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Оскільки усунення відповідача від спадкування не породжує для позивача пов'язаних із спадкуванням прав та обов'язків, то він не може і ставити питання про усунення відповідача від спадкування.
Виходячи із дійсних обставин справи, позивачу слід відмовляти в позові з тих підстав, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, що він не вправі ставити питання про усунення відповідача від спадкування і доводити в судовому порядку факти ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві і знаходження спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво (ч.5 ст.1224 ЦК України).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 О
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1258,1259 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 209, 212, 215- 219 ЦПК України, ,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення спадкоємців від права на спадкування, одержання права на спадкування та встановлення факту прийняття спадщини - відмовити.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не була подана апеляційна скарга.
СУДДЯ:
Судове рішення № 34105452, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 02.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/14342/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: