Рішення № 34103591, 07.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р.Справа № 922/3865/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", м. Богодухів про стягнення 6471,39 грн. за участю представників сторін:

позивача - Феннікова К.В., довіреність № 529/Д від 31.12.2012 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" суму основного боргу у розмірі 6300,00 грн., 3% річних у розмірі 171,39 грн. Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо Договору-заявки № 295 від 18.09.2012 року. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3865/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2013 року.

У судовому засіданні 07 жовтня 2013 року представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причину неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

19 вересня 2012 року на підставі Договору-заявки Товариства з обмеженою відповідальністю " Богодухівський молзавод" (відповідача) № 295 від 18 вересня 2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (позивач), здійснило перевезення вантажу в сполученні Нові Біляри - Богодухів, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18 вересня 2012 року № 02ААА та Актом здачі-приймання робіт від 19 вересня 2012 року № Ком/01-0007347.

Відповідно до п. 7 Договору-заявки № 295, загальна вартість наданих послуг з перевезення вантажу становить 6300,00 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частинами 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач повністю виконав свої обов'язки за договором.

Згідно з пунктом 11 зазначеного вище Договору-заявки, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату протягом 7 днів з дня одержання вантажу, товарно-транспортної накладної та інших підтверджуючих документів, тобто відповідач повинен був сплатити вартість послуг до 27 вересня 2013 року.

16 липня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 1/12 про сплату заборгованості в сумі 6300,00 грн., про що свідчить поштовий чек, проте відповідач борг не сплатив та жодної відповіді на вимогу не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем на момент розгляду справи не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 6300,00 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за Договором-заявкою № 295 від 18 вересня 2012 року 3% річних у розмірі 171,39 грн. за період з 27 вересня 2012 року по 23 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а так само три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі вказанного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 171,39 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 526, ч.1 ст.530, 610, 625, 627, 901, 909 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, провулок Харківський, 6, р/р 26003060712525 ГРУ ПАТ КБ Приватбанк м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, п/р 26007000015675 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 32490244) 6300,00 грн. основного боргу, 171,39 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2013 р.

Суддя Суслова В.В.

справа № 922/3865/13