Постанова № 34103226, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 рокуСправа №827/2170/13-а12 год. 51 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Матвєєвої М.С.,

за участю: представника позивача, військово-медичного клінічного центру Кримського регіону, Мазур Любові Борисівни, довіреність № 2657 від 09.07.2013 року;

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, Таточенко Інни Віталіївни, довіреність № 21/9/27-05-10-25 від 29.08.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Військово-медичного клінічного центру Кримського регіону до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002941510 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військово-медичний клінічний центр Кримського регіону є неприбутковою організацією та має право на користування пільгами в оподаткуванні на прибуток, тобто, на думку позивача, він звільнений від подання податкової декларації, як неприбуткова організація. Також зазначає, що податковим органом неправомірно зазначена підстава для винесення цього повідомлення-рішення - податок на прибуток. Крім того, відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення безпідставно нарахована сума штрафу у розмірі 1020,00 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності за 1 квартал 2011 року в порушення вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону зареєстрований Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 28.11.2008 р. та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Встановлено, що 08.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя (далі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя) проведено камеральну перевірку своєчасності подання військово-медичним клінічним центром Кримського регіону податкової звітності.

За результатами перевірки складено акт від 08.11.2011 р. № 5401/15-1/24290698.

Перевіркою встановлені порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасності подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 1 квартал 2011 р. - по терміну подання до 10.05.2011 року, фактично звіт було подано 07.11.2011 року.

На підставі акту від 08.11.2011 р. № 5401/15-1/24290698 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002941510 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення одержане уповноваженою особою 08.11.2011, про що свідчить його підпис на корінці податкового рішення. (а.с. 27).

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як вбачається з матеріалів справи, військово-медичний клінічний центр Кримського регіону є структурним підрозділом Міністерства оборони України. Основною діяльністю є діяльність у сфері оборони. Згідно рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 16/15-173 від 27.03.2009 р. про внесення організації до реєстру неприбуткових організацій (установ), військово-медичний клінічний центр Кримського регіону включений в реєстр неприбуткових організацій 22.08.2003 р.

Пунктом 157.1 статті 157 Податкового кодексу України передбачено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених контролюючими органами в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, Національною академією наук України та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 157.2 статті 157 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивних доходів;

- коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов'язаних з їх основною статутною діяльністю;

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Пунктом 157.12 статті 157 Податкового кодексу України передбачено, що з метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.

Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому законодавством.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Відповідно до пункту 157.14 статті 157 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті "є" пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.01.2011 року № 56 затверджений Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Згідно з пунктом 1.3 зазначеного Порядку податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі - Податковий звіт) складається за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 31.01.2011 № 56, та подається неприбутковою установою, організацією, їх відокремленими підрозділами (далі - неприбуткові організації) за кожний звітний (податковий) період.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачений порядок складання звіту неприбуткових організацій, згідно з яким звіт складається з двох частин. У першій частині Податкового звіту відображаються всі доходи відповідної неприбуткової організації, що звільняються від оподаткування податком на прибуток. У другій частині Податкового звіту наводиться розрахунок податку на прибуток від доходу, отриманого неприбутковою організацією з інших джерел, ніж визначені пунктами 157.2 - 157.9 статті 157 розділу III Кодексу (абзац другий пункту 157.11 статті 157 розділу III Кодексу), що провадиться у звітному періоді.

Доводи позивача в частині обґрунтування вимог щодо зазначення у податковому повідомленні-рішенні підстави податок на прибуток не знайшли свого підтвердження під час судового засідання та спростовуються нормами діючого законодавства, тому що з аналізу наведених норм виходить, що військово-медичний клінічний центр Кримського регіону звільнений від сплати податку на прибуток, але не звільнений від передбаченого законом факту та встановлених строків подання податкової звітності з цього податку.

З наданих під час судового засідання представником відповідача доказів вбачається, що 14.06.2011 р. посадовими особами ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведена камеральна перевірка військово-медичного клінічного центру Кримського регіону з питання своєчасності надання податкової декларації з земельного податку за 2009-2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 14.06.2011 р. № 2518/10/15-316.

Перевіркою встановлені порушення:

- вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з земельного податку за 2009 р., граничний термін надання до 02.02.2009 р. фактично подано 08.04.2011 р.;

- вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з земельного податку за 2010 р., граничний термін надання до 01.02.2010 р. фактично подано 08.04.2011 р.;

- вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з земельного податку за 2011 р., граничний термін надання до 31.01.2011 р. фактично подано 08.04.2011 р.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі акту від 14.06.2011 р. № 2518/10/15-316 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.06.2011 р. № 0001511530 про застосування штрафних (фінансових) санкцій із земельного податку в розмірі 510,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення одержане уповноваженою особою 22.06.2011, про що свідчить його підпис на корінці податкового рішення. (а.с. 33).

Зазначене податкове повідомлення-рішення у адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувалося.

Згідно з вимогами пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами податкових декларацій (розрахунків), вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002941510 податкові органи керувалися вимогами підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію та до нього протягом року було застосовано штрафну санкцію.

Стосовно доводів представника позивача щодо зазначенні у податковому повідомленні - рішенні від 08.11.2011 р. № 0002941510 як підстава нарахування податку на прибуток, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, форма податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002941510 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам Податкового кодексу України та винесено відповідно до норм чинного законодавства.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не засновані на законі, не обґрунтовані, та підстави для задоволення адміністративного позову, відсутні.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 23.09.2013 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько