Рішення № 34103194, 10.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 922/4136/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до ТОВ "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення 17614,07грн. за участю представників сторін:

позивача - Гур*єв В.М., дов. № 1159 від 20.12.2012р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16824,00грн. заборгованості по орендній платі, 510,74грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 224,16грн. пені, 49,39грн. 3% річних та 5,78грн. інфляційних. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 384-19/Є від 16.09.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.09.2011р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 384-19/Є (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлових приміщень (надалі - майно), що розташоване в м. Харкові на 3 поверсі в ЛАЗ Споживачів телефонії 9-ти поверхового будинку № 8 по вул. Нетіченська набережна, загальною площею 4,0 кв.м. технологічних приміщень (з урахуванням зони обслуговування), для розміщення 2-х стійок у 2 ряду, 1,2 місці.

П.2.1 Договору передбачено, що передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням сторонами Акта приймання-передачі майна, що є додатком 1 до Договору. Розмір орендної плати визначений пунктом 3.1. Договору.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, передав відповідачу майно в користування, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.10.2011р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

Згідно з п. 6.1.3. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються відповідачу разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Однак відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань та не оплатив рахунки виставлені позивачем, у зв'язку з чим станом на 02.09.2013р. виникла заборгованість з орендної плати за період з травня по липень 2013 року у сумі 16824,00грн.

Окрім того, пунктом 3.4. Договору встановлено, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.6. Договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на електропостачання за період з травня по липень 2013 року склала 510,74грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 16824,00грн. заборгованості по орендній платі та 510,74грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5,78грн. за період з травня по липень 2013р. та 3% річних в сумі 49,39грн. за період з 28.06.2013р. по 31.08.2013р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 224,16грн. пені за період з 28.06.2013р. по 31.08.2013р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50; код ЄДРПОУ 35074228; в тому числі п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м.Харків, вул.Іванова,7/9; код ЄДРПОУ 25614660; в тому числі п/р 26008898 в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) 16824,00грн. заборгованості по орендній платі, 510,74грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 224,16грн. пені, 49,39грн. 3% річних, 5,78грн. інфляційних та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.