Ухвала суду № 34103093, 08.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.10.2013 р. Справа№ 5015/1763/12

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Чорній Л.З.

розглянув матеріали справи за заявою кредитора: Юрчик І.І., м.Львів

про грошові вимоги до боржника: Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура», м. Львів

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м.Вишневе, Києво-Святошинського р-ну Київської області

про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура», м. Львів

За участю кредиторів (представників кредиторів):

Ініціюючий кредитор ТзОВ «Експансія»: н/з

ТзОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»: Т.Ніштук

ФСС НВВ та ПЗУ у м.Львові: С. Скоробагатова

УПФ України в Личаківському р-ні: Хомяк О.Р.

ТзОВ «Ва-авто»: н/з

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»: н/з

ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче»: н/з

ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС: н/з

від боржника: Кунащук І.В.

розпорядник майна: Босак О.Є.

ВСТАНОВИВ:

04.05.2012 р. господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі № 5015/1763/12 про банкрутство ВАТ „Прикарпатпромарматура", м. Львів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2012р. введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Босака О.Є. та зобов»язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих засобів оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура". Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.12 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.12 р. у справі №5015/1763/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.12 р. касаційну скаргу ВАТ „Прикарпатпромарматура" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.12 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.12 р. у справі №5015/1763/12 залишено без змін. Матеріали справи повернуто до господарського суду Львівської області.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура» опубліковано в газеті «Голос України» №140 (5390) від 02.08.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (тут і далі Закон в редакції від 04.11.2012 р.) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч.3 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Як вбачається з Протоколу від 26.03.2013 р. розгляду заяв кредиторів по справі №5015/1763/12 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура», боржником та розпорядником майна не було знайдено спільної позиції щодо вимог Юрчик І.І.

Зокрема, Боржник в заперечення на заяву кредитора зазначив, що ВАТ «Прикарпатпромарматура» є майновим поручителем за зобов'язаннями третьої особи, а тому відповідає лише переданим в іпотеку майном, у зв'язку із чим у кредитора відсутні до Боржника саме грошові вимоги. Також, зазначив, що іпотечний договір не породжує у іпотекодавця грошового зобов'язання, а визначальною ознакою для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи із визначень ст.1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є наявність зобов'язань, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, саме грошового, фінансового характеру, а не будь-яких інших.

Розпорядник майна проти доводів боржника заперечив вважає, що грошові вимоги кредитора необхідно визнати та включити до реєстру вимог кредиторів. Зазначив, що згідно ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Нормами статей 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В зв'язку з цим вважає, що майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, а іпотекодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Розглядаючи заяву Юрчик І.І., суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що заява Юрчик І.І. про грошові вимоги до боржника Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» в сумі 656150,00 грн. була подана як до іпотекодавця - майнового поручителя позичальника за договором позики Семенець Ю.Г.

До заяви кредитором було долучено копію іпотечного договору від 11.06.2009 р.

11.06.2009 р. між Юрчик І.І. (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Прикарпатпромарматура» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дулик М.Б. та зареєстрований в реєстрі за №1313.

Як вбачається з іпотечного договору від 11.06.2009 року боржник передав в іпотеку Юрчику І.І. (ідент.номер 2449511658) своє нерухоме майно (котельню (літ.«Л-1») загальною площею 511,3 м.кв., що знаходиться за адресою:м.Львів, вул.Б.Хмельницького,176).

Даний договір був укладений в забезпечення виконання зобов'язань Семенець Ю.Г. перед іпотекодержателем згідно договору позики від 11.06.2009 р. згідно якого останній зобов'язувався повернути Юрчик І.І. безвідсоткову позику у сумі 656150,00 грн. терміном до 11.06.2010 р.

В силу ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Як вбачається з матеріалів справи та про це вже було зазначено вище, предметом розгляду в даному випадку є вимоги Юрчик І.І. до боржника, Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура", що випливають з наступних договорів: договору позики від 11.06.2009 р. та іпотечного договору від 11.06.2009 р.

За приписами ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ч.1, ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку": іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи із викладеного системного аналізу норм законодавства, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого, зокрема, іпотекою майна третьої особи, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та майнового поручителя.При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Таким чином, іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок майнового поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) (ст. 590 Цивільного кодексу України), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку. Незаявлення грошових вимог у справі про банкрутство має наслідком їх погашення, внаслідок чого такий кредитор (заставодержатель) втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Аналогічні висновки про тотожний характер зобов'язань основного боржника та майнового поручителя перед позичальником - іпотекодержателем зроблені у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 10/1946.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення заставодержателя.

Статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що забезпечені заставою боржника кредиторські вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів в першу чергу - окремо і задовольняються в першу чергу за рахунок заставного майна.

При цьому частина 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язує внести окремо до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника не лише за їх заявами, в й за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника в сумі 656150,00 грн.

Розглянувши заяву кредитора, заслухавши пояснення боржника, арбітражного керуючого-розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст.1, 5, 13, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Юрчик Івана Івановича (м. Львів, вул. Кульпарківська, 168, кв, 45; ідентифікаційний номер 2449511658) про визнання кредиторських вимог задоволити.

2. Включити грошові вимоги Юрчик Івана Івановича (м. Львів, вул. Кульпарківська, 168, кв, 45; ідентифікаційний номер 2449511658) в розмірі 656150,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Прикарпатпромарматура».

Суддя Чорній Л.З.