Рішення № 34103003, 07.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15820/13 07.10.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛНЕС МЕДІКАЛ"

до: Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ"

про: стягнення 204.669,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Домашенко О.Є. - за довіреністю від 25.07.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛНЕС МЕДІКАЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 204.669,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами спору договору купівлі-продажу від 29.03.2013 № 33/13, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕЛНЕС МЕДІКАЛ" поставило, а підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" отримало товар на суму 199.722,46 грн, проте відповідач, в порушення умов вказаного договору та майнових прав позивача, останньому звіти про реалізацію товар не надав, вартість отриманого товару не сплатив.

Таким чином, на підставі викладеного вище, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача суму основної заборгованості в сумі 199.722,46 грн, а також неустойку у вигляді пені в розмірі 4.076,52 грн та 3 відсотка річних в сумі 870,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15820/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженому представнику відповідача поштових відправлень суду.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНЕС МЕДІКАЛ», як продавцем, (далі - позивач) та підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 29.03.2013 № 33/13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач передає у власність відповідача вироби медичного призначення (далі - товар), а відповідач зобов'язується приймати його та оплачувати в порядку та строки визначені Договором.

Згідно п. 1.2 Договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються сторонами у видаткових або товарно-транспортних накладних (актах приймання-передачі) та вважаються погодженими з моменту їх підписання уповноваженими представниками обох сторін Договору. Ціна товару включає вартість тари, упаковки і маркування.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний сплачувати позивачеві вартість поставленого за Договором товару не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту його подальшої реалізації відповідачем, для чого останній зобов'язаний до 5 (п'ятого) числа кожного місяця, що слідує за звітним надавати позивачеві відповідний звіт про реалізацію товару у зв'язному періоді (місяці). Позивач має право перевіряти наявність нереалізованого товару зазначеного у звіті відповідача. У випадку ненадання (несвоєчасного надання) відповідачем такого звіту, не допуску позивача до перевірки звіту відповідача або непред'явлення заявлених відповідачем залишків товару позивачеві, відповідач зобов'язаний негайно сплатити позивачеві повну вартість за весь поставлений та раніше неоплачений товар. В будь-якому випадку, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві повну вартість поставленого товару не пізніше 180 днів з дати його поставки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 199.722,46 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується такими видатковими накладними: від 12.04.2013 № ВФ-0001465, від 22.04.2013 № ВФ-0001783, від 29.04.2013 № ВФ-0001986, від 15.05.2013 № ВФ-0002210, від 22.05.2013 № ВФ-0002433 (засвідчені копії вказаних первинних бухгалтерських документів містяться в матеріалах даної справи). Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача його уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними видатковими накладними особами та скріплені штамом підприємства відповідача. Засвідчені копії довіреностей виданих відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей містяться в матеріалах даної справи, а саме: від 15.04.2013 № 000249, від 23.04.2013 № 000268, від 30.04.2013 № 000284, від 16.05.2013 № 000301, від 23.05.2013 № 000311.

Частиною 1 ст. 692 унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в строк встановлений п. 3.1 Договору, не надав позивачеві звіти про реалізацію отриманого товару, відтак, відповідач, згідно вказаного пункту Договору, зобов'язаний оплатити товар негайно, тобто товар отриманий за видатковими накладними від 12.04.2013 № ВФ-0001465, від 22.04.2013 № ВФ-0001783, від 29.04.2013 № ВФ-0001986 відповідач зобов'язаний був оплатити 06.05.2013, а товар отриманий за від 15.05.2013 № ВФ-0002210, від 22.05.2013 № ВФ-0002433 - 06.06.2013.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо вчасного надання відповідачем позивачеві звітів про реалізацію товарів або оплати відповідачем отриманого ним товару сторонами даного спору до суду не подано.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню повністю, а саме в розмірі 199.722,46 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що позивач, у випадку прострочення оплати відповідачем товару має право вимагати від останнього оплати подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення, а також зупинити виконання своїх зобов'язань до здійснення відповідачем повного розрахунку.

Таким чином, у зв'язку з простроченням з боку відповідача зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за період з 06.06.2013 по 29.07.2013 в сумі 4.076,52 грн та три відсотка річних в сумі 870,02 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з викладеного, вимоги позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 06.06.2013 по 29.07.2013 в сумі 4.076,52 грн, а також про стягнення з відповідача 3 відсотків річних за порушення ним грошового зобов'язання за Договором в сумі 870,02 грн підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Тулузи, буд. 3-Б; ідентифікаційний код 21568905, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНЕС МЕДІКАЛ» (02160, м. Київ, Дніпровський район, вул. Фанерна, буд. 4; ідентифікаційний код 38134017, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 199.722,46 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять дві) грн 46 коп. - основного боргу; 4.076,52 (чотири тисячі сімдесят шість) грн 52 коп. - пені; 870,02 (вісімсот сімдесят) грн 02 коп. - 3 % річних; 4.093,38 (чотири тисячі дев'яносто три) грн. 38 коп. - витрат по сплаті удового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац