Рішення № 34102918, 07.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2013 р.Справа № 921/826/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 5А; код ЄДРПОУ 35578237

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1

про стягнення боргу в сумі 41 643,79 грн.

За участю представників:

Позивача: не прибув;

Відповідача: не прибув.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Борщів Тернопільської області 41 643,79 грн. - заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення; з якої: 29 750,00 грн. - основного боргу; 1 169,15 грн. - 3% від простроченої суми; 5 915,14 грн. штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 1 089,00 грн. сума індексації, відшкодування витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача; стягнути з відповідача на його користь витрати з надання правових послуг адвоката в сумі 2 000.00 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує умовами договору суборенди б/н, укладеного між сторонами 01 вересня 2009 року, а саме частини фасаду нежитлового приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2, невиконанням відповідачем зобов'язань в частині сплати орендної плати з листопада 2010 року по липень 2013 року.

Посилається на приписи статей 526,527,530,549,610,612,623,651,625,692,759,762 ЦК України.

Ухвалою суду від 08 серпня 2013 року судове засідання по справі призначене о 11 год. 15 хвилин 23 серпня 2013 року.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 23 серпня 2013 року представника відповідача, в порядку статті 77 ГПК України, справу слуханням було відкладено до 10 годин 10 хвилин 06 вересня 2013 року, до 10 годин 30 хвилин 27 вересня 2013 року; до 15 годин 07 жовтня 2013 року.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Ухвала про порушення провадження у справі № 921/826/13-г/10 та ухвали про відкладення розгляду справи надіслані судом на адресу позивача, вказану ним у позовній заяві, а саме: м. Київ бульвар Л.Українки, 5А повернулись до суду із відміткою пошти "за закінченим терміну зберігання".

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу як позивача так і відповідача, які зазначені у позовній заяві.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення позивача та відповідача про судові засідання.

Беручи до уваги, що явка представника позивача та відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, закінченням строку вирішення спору, а тому справа розглядається без участі представників сторін, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право зверну тися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та ви значає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений дого вором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль" місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Л. Українки, 5А, зареєстроване у встановленому законом порядку Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 21.06.2013 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 35578237, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ Державної реєстраційної служби України серія АГ № 023007, виданого Державним реєстратором Савенковою О.В. (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ визначило предметом позову стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Борщів боргу в сумі - 41 643,79 грн., з яких 29 750 грн. основного боргу; 1 169,15 грн. три проценти річних від простроченої суми; 5 915,14 грн. штраф; 1 089.00 грн. - сума індексації.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, місце проживання якого АДРЕСА_1 приватне підприємство "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ вважає, що зазначений нею підприємець порушив його права.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 01 вересня 2009 року між приватним підприємством "Д" Торговий дім", м. Тернопіль (надалі суборендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - суборендар) укладено договір суборенди б/н відповідно до умов якого (п.1.1. суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування, а суборендар приймає частину фасаду нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 для розміщення рекламних щитів в кількості трьох штук, розмірами: 6м х 3м (в кількості однієї штуки) 12м х 3м (в кількості двох штук).

Об'єкт суборенди буде використовуватися суборендарем для розміщення рекламних щитів (п. 1.2. договору).

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено догово ром (ч. 5. ст. 762 ЦК України).

Пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору регламентується цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до цих правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, за своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором най му (оренди) і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, в тому числі і по платі за кори стування приміщенням.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосову ються відповідні положення Цивільного Кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Пунктом 3.1. Договору суборенди сторони погодили, що Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату за місяць користування об'єктом оренди, що становить 1 500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень) з урахуванням ПДВ. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном, електроенергією і т.п., які відшкодовуються суборендодавцю окремо від орендної плати відповідно до виставлених рахунків не пізніше десятого числа кожного місяця за попередній.

Орендна плата вноситься шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок суборендодавця суми коштів у гривнях, або внесення в касу підприємства. (п. 3.2. договору); суборендар починає нараховувати і вносити орендну плату з дня підписання цього договору суборенди. Орендна плата нараховується до дня припинення відносин за цим договором (пункт 3.4 договору).

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

03.12.2012 року позивачем претензію за №132 було повідомлено відповідача про допущену заборгованість, яка становила на той час 17 750 грн. та попереджено про відповідальність за невиконання істотної умови Договору; претензією від 25 травня 2011 року відповідача було повідомлено, що його борг становить 10 170,48 грн..

Позивач стверджує, що станом на час подання позову до господарського суду заборгованість по орендній платі відповідача становить 29 750.00 грн. і борг не погашений.

Статтею 774 Цивільного кодексу України визначено, що передавання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Аналогічна норма закріплена і в Закону України "Про оренду державного та комунального майна (ч. 2 статті 22 Закону) і згідно якої Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення,тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Положеннями ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що предметом доказування в даній справі є обставини щодо існування між сторонами спору суборенди у вказаний період і, відповідно обставин щодо існування у цей же період правовідносин оренди між позивачем: приватним підприємством "Д" Торговий дім Тернопіль" та іншою особою.

З метою дослідження обставин укладання договору оренди приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, встановлення прав ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" на укладання договору суборенди; наявність згоди власника на укладання договору суборенди господарський суд своїми ухвалами від 23 серпня 2013 року, 06 вересня 2013 року та 27 вересня 2013 року витребовував у позивача договір оренди приміщення за адресою АДРЕСА_2.

Представник позивача у судові засідання не прибував, витребуваний судом договір оренди приміщення по АДРЕСА_2 суду не надав.

Отже, встановити будь-які обставини щодо договору оренди приміщення , що став підставою для укладання сторонами договору суборенди 01.09.2009 року (сторони по договору; дата його укладання, строк дії, предмет оренди, права та обов'язки сторін, хто є власником приміщення тощо) у суду немає можливості у зв'язку з неподанням позивачем самого договору оренди.

Судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 525, 526, 759, 760, 761,762 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180, 283, 343 Господарського України, статтям 1,2,22,29,33,44,49, 82, 84, 116,117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2013 року.

Суддя М.Є. Півторак