Рішення № 34102858, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 914/3451/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еко", м. Львів,до відповідача:дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Бродівський райавтодор", м. Броди,про: стягнення 2868,83 грн. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Бобанич Т.М. - довіреність від 10.02.2012 р.,відповідача:Ільницький Т.В. - довіреність від 08.08.2013 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еко" до дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Бродівський райавтодор" про стягнення 2868,83 грн. Ухвалою від 09.09.2013 року порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду на 25.09.2013 року. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору про виконання робіт №100716/вп-1 від 16.07.2010 року не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2500,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 218,83 грн. - 3% річних, 150,00 грн. інфляційних втрат.

Позивачем подано заяву про зміну розміру позовних вимог (вх. №41848/13 від 09.10.2013 р.). Згідно з цією заявою просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. основного боргу, 216,16 грн. - 3% річних, 137,50 грн. інфляційних втрат.

Суд розцінює подану позивачем заяву як таку, що спрямована на зменшення позовних вимог. Тому у зв'язку зі зменшенням позовних вимог враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач повністю заперечив проти позову. Зазначив, що відповідно до пункту 3.1 Договору виконання робіт проводиться позивачем протягом місяця з моменту забору проб на аналіз та при наявності підписаного Договору. З огляду на це строк, що сплив від підписання договору до повного виконання позивачем робіт, перевищує один місяць, встановлений договором. При цьому позивачем не надано доказів, що підтверджують дату забору проб та початку виконання робіт. Крім того, подав клопотання про розстрочення виконання рішення суду. Подане клопотання обґрунтовує такими доказами: консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2013 р. ДП "Львівський облавтодор", консолідований звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1-е півріччя 2013 р. ДП "Львівський облавтодор", довідка від 25.09.2013 р. №10-01/1374 про дебіторську заборгованість ДП "Львівський облавтодор" за виконані роботи по прямих угодах та субвенцій них об'єктах станом на 01.09.2013 р., постанови державного виконавця від 03.07.2013 р. ВП №38700535, від 06.08.2013 р. ВП №39142946, від 09,09.2013 р. ВП №39657359 про відкриття виконавчого провадження, рішення господарського суду Львівської області про стягнення на користь відповідача заборгованості у справах №914/1481/13, №914/1740/13. №914/2906/13, №914/2904/13, №914/2315/13.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №100716/вп-1 про виконання робіт від 16.07.2010 року (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобов'язався виконати роботи (надати послуги) з проведення досліджень у джерелах викидів з подальшою видачею протоколів для періодичного контролю ГДВ, за адресою: Львівська область, місто Броди, вулиця Шептицього, 4б, а замовник (відповідач у справі) зобов'язався прийняти надані послуги і провести оплату. Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна вартість робіт становить 2500,00 грн., про що також сторонами складено протокол погодження договірної ціни на виконання разових робіт (надання послуг).

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи на загальну суму 2500,00 грн., а відповідачем їх прийнято, про що сторонами складено приймально-здавальний акт №1 від 07.09.2010 року.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата робіт за Договором здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 30 робочих днів з дня підписання акту здавання-приймання виконаних робіт. Таким чином, оскільки відповідачем прийнято виконані позивачем роботи, у відповідача виник обов'язок з оплати вартості таких робіт, а тому позовні вимоги про стягнення 2500,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому суд не бере до уваги як необґрунтовані заперечення відповідача, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт представниками сторін підписано без зауважень, претензій щодо неналежного виконання зобов'язання не заявлено, доказів протилежного та несвоєчасного виконання зобов'язання відповідачем не надано.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 216,16 грн. - 3% річних та інфляційних збитків, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Суд, провівши перерахунок інфляційних втрат, дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині частково, у сумі 121,62 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції20.10.2010 - 05.09.201325001.049121.622621.62Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального Закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд відхиляє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду. При цьому враховує те, що відповідачем не наведено виняткових обставин, які б робили неможливим виконання рішення суду; сума заборгованості до сплати є незначною; строк розстрочення у відношенні до суми боргу є непропорційним; відсутні будь-які проплати за виконані роботи. Також відповідачем не додано жодних доказів, які би свідчили про неможливість здійснення погашення заборгованості. Таким чином відсутні достатні підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (адреса: вулиця Володимира Великого, будинок 54, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79053; ідентифікаційний код 31978981) в особі філії "Бродівський райавтодор" (адреса: вулиця Шептицького, 4-Б, місто Броди, Львівська область, 80600; ідентифікаційний код 26231257) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еко" (адреса: вулиця Угорська, будинок 14, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79034; ідентифікаційний код 32639930) 2500,00 грн. заборгованості, 121,62 грн. інфляційних втрат, 216,16 грн. - 3% річних, 1710,87 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 14.10.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.