Рішення № 34100580, 07.10.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/561/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого суддіЛеньо С. І.

при секретарі Станько Р.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, який у встановленому законом порядку уточнив, та в кінцевому, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 616,72 грн., а з ОСОБА_4 «СТ «Гарантія» 13 001 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.09.2009р. між АСК «Дністер» та ТзОВ «Лізинговий дім» було укладено договір страхування наземного транспорту № 075-3201/785-09, згідно якого було застраховано автобус марки YUTONG ZK 6831 HE, д.н.з. НОМЕР_1. 12.10.2009р. від лізингоодержувача було отримано повідомлення про те, що 09.10.2009 року близько 10 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Зелена, 109 трапилась ДТП, за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої автомобіль зазнав пошкоджень. З метою зясування обставин ДТП, позивачем було направлено запит в ДАІ, у відповідь на який було надіслано довідку, в якій вказується, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 Згідно постанови Личаківського районного суду м. Львова від 16.11.2009р. останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. На підставі рахунку-фактури № СФ-0000639 ТзОВ «Промтехнол» від 18.11.2009р., рахунку № 02 ФОП «ОСОБА_5 від 16.10.209р. та заяви власника автомобіля про виплату страхового відшкодування, позивачем було складено страховий акт, визнавши тим самим дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, а розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті визначений на рівні 13 511 грн. Оскільки вигодонабувачем за договором страхування є Акціонерний банк «Київська Русь», за його погодженням, 18.12.2010р. частина страхового відшкодування у розмірі 9 611 грн. перерахована на оплату за ремонтні роботи згідно рахунку № 02 ФОП «ОСОБА_5, а інша частина страхового відшкодування в розмірі 3 900 грн. перерахована на оплату за шину згідно рахунку-фактури № СФ-0000639 ТзОВ «Промтехнол». Враховуючи те, що за чинним законодавством, до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування має до особи відповідальної за завдані збитки і такою особою є відповідач ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ЗАТ «СТ «Гарантія», правонаступником якого є ОСОБА_4 «СТ «Гарантія», і останній на момент подання заяви не відшкодував позивачу жодних матеріальних збитків по даному страховому випадку, суму коштів, в розмірі 13 001 просить стягнути з цього відповідача, а з відповідача ОСОБА_3 суму коштів на рівні 616,72 грн., з яких 510 грн. становить франшиза, 83 грн. оплата за довідку ДАІ, 23,72 грн. оплата за телеграми учасникам ДТП.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з наведених вище мотивів. Додатково повідомив, що на момент ДТП, строк експлуатації застрахованого транспортного засобу, який випущений у 2008р., не перевищував 2 років. Оскільки коефіцієнт фізичного зносу, для таких транспортних засобів дорівнює нулю, проведення автотоварознавчої експертизи у звязку з пошкодженням застрахованого автомобіля було недоцільним. Тому вважає, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір суми страхового відшкодування, а враховуючи те, що зобовязання за договором страхування повністю виконано 18.12.2009р., в той час як позов подано 05.12.2012р., звертає увагу, що загальний строк позовної давності тривалістю 3 роки не є пропущеним. З огляду на викладене, позов в цілому вважає обґрунтованим та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 «СТ «Гарантія» згідно належної довіреності від 14.01.2013р. ОСОБА_2 проти обґрунтованості позову заперечив. Першим мотивом заперечення просить вважати той факт, що при визначені розміру страхового відшкодування позивач посилається на рахунки ТОВ «Промтехнолог» та ФОП ОСОБА_5, в той час як законодавством встановлено інший механізм оцінки транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки. Тому вважає, що розмір суми страхового відшкодування позивачем обґрунтовано не належним чином, що виключає можливість задоволення позову. А наступним мотивом свого заперечення є те, що позовна заява подана до суду 05.12.2012р., тоді як сам страховий випадок мав місце 09.10.2009р., тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності. Наслідком пропуску такого строку є відмова в задоволенні позову, про що і просить суд ухвалити рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. За погодженням з учасниками процесу, суд вважає можливим розглянути справу без його участі на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по ній докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові внески та виконувати інші умови договору.

В судовому засіданні встановлено, що 09.09.2009р., між позивачем та ТзОВ «Компанія лізинговий Дім» укладено договір страхування наземного транспорту № 075-3201/785-09 (а.с.5-12), згідно якого було застраховано автобус марки YUTONG ZK 6831 HE, д.н.з. НОМЕР_1. 09.10.2009р. о 10 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Зеленій, 109 відбулась ДТП за участю цього транспортного засобу та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Згідно постанови Личаківського районного суду м. Львова від 16.11.2009р. (а.с.19), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з п. 6.1.3 цього договору, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку і наявності всіх необхідних документів здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у передбачений даним договором строк.

На підставі рахунку рахунку-фактури № СФ-0000639 ТзОВ «Промтехнолог» від 18.11.2009р. (а.с.24), рахунку № 02 ФОП ОСОБА_5 від 16.10.209р. (а.с.25) та заяви власника автомобіля про виплату страхового відшкодування (а.с.26), позивачем складено страховий акт (а.с.27), яким визнано дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, а розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті визначений на рівні 13 511 грн., і згідно платіжних доручень від 18.12.2009р. № № 1694, 1695 (а.с.28) вказана сума коштів позивачем була перерахована.

Відтак, слід вважати встановленим, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання щодо виплати страхового відшкодування та відшкодування завданої шкоди. При цьому, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що розмір страхової суми позивачем належним чином не обґрунтовано, оскільки за правилами п. 11.1 договору страхування, здійснення страхових виплат або виплата страхового відшкодування проводиться, зокрема, після визначення розмірів збитків, підтверджених відповідними документами, передбаченими п. п. 12.1 - 12.3 цього договору, а одним з таких документів, відповідно до п. 12.1.6, є оригінали деталізованих рахунків спеціалізованих авторемонтних організацій або деталізований акт виконаних робіт (при проведені ремонту транспортного засобу), які підтверджують величину збитку, та копії платіжних документів, які підтверджують оплату ремонту транспортного засобу. Оскільки сума збитку визначена на підставі деталізованих розрахунків, що передбачено договором, підстав вважати її необґрунтованою немає.

За правилами ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до полісу № ВС/2719711 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.47), в момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 була застрахована у ОСОБА_4 «СТ «Гарантія».

Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований він на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників ст. 3 цього Закону.

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на момент вчинення ДТП, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третіх осіб. Аналогічний обовязок страховика, також закріплено у ст. ст. 979, 988, 990 ЦК України, та у ст. 20 Закону України «Про страхування».

Згадані вище норми закону щодо виплати страхового відшкодування носять імперативний характер і чітко встановлюють обовязок страховика виплатити суму завданих збитків, і у випадку не проведення такої виплати, така сума може бути стягнута в примусовому порядку.

З огляду на те, що суду не надано доказів, що відповідачем виконано свій обовязок щодо виплати страхового відшкодування, чи то прийняття рішення про відмову у здійсненні такої виплати, що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 «СТ «Гарантія», слід вважати встановленим, що обовязок страховика щодо виплати страхового відшкодування не виконано, і в такому випадку, сума заподіяної шкоди 13001 грн., в порядку регресу, підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_4 «СТ «Гарантія» в примусовому порядку.

Оскільки сума, яку повинен сплатити страховик дорівнює сумі завданих збитків за виключенням франшизи, яка згідно згаданого вище полісу становить 510 грн., цю суму, а також витрати позивача, проведенні за оплату довідки ДАІ в розмірі 83 грн. та витрати понесені останнім за оплату телеграми учасникам ДТП, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.20-23) слід стягнути з особи, винної у вчиненні ДТП, ким в даному випадку є відповідач ОСОБА_3

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, та ухвалює рішення про їх задоволення в повному обсязі. При цьому, не бере до уваги позицію сторони відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності. Як вірно вказує останній, ч. 6 ст. 261 ЦК передбачено, що за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання. Оскільки основне зобовязання позивачем виконано 18.12.2009р., що підтверджується згаданими вище платіжними дорученнями, а позов предявлено 05.12.2012р., трирічний строк позовної давності не є пропущеним.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214,60 грн., що у відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 % від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому подано позов, незважаючи на те, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 223,60 грн. (а.с.33), оскільки стягнення надміру сплаченого судового збору з відповідачів законодавством не передбачено. А саме, з відповідача ОСОБА_4 «СТ «Гарантія» слід стягнути 204,90 грн. судового збору, а з відповідача ОСОБА_3 9,70 грн., що є пропорційним по відношенні до сум коштів, які стягуються з останніх в судовому порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,60,61,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 257, 261, 979-982, 988, 993, 1166 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» (м. Львів, вул. Городоцька, 174, ЄДРПОУ 13800475) грошові кошти в розмірі 616,72 грн. (шістсот шістнадцять грн. сімдесят дві коп.), з яких 510 грн. франшиза, 83 грн. оплата за довідку ДАІ, 23,72 грн. оплата за телеграми учасникам ДТП.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (м. Київ, Печерський узвіз, 3 ЄДРПОУ 14929456) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» 13001 грн. (тринадцять тисяч одна грн.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» 9,70 грн. судового збору.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» 204,90 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя: Леньо С. І.