Рішення № 34100178, 10.10.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

10.10.2013

Справа № 203/4699/13-ц

2/0203/1795/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача - ГунькоТ.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 05 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №BLaЖГА00024692, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 14500 гривень, зобов'язавшись його повернути до 05 квітня 2014 року відповідно до умов кредитного договору, сплативши 15% річних за користування кредитом та інші обов'язкові платежі. Посилаючись на те, що відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконує, позивач просив суд стягнути з відповідача суму кредитної заборгованості, розмір якої станом на 11 липня 2013 року складає 41678,96 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримала, наполягала на їх задоволенні повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості визнав, однак просив суд врахувати наявність на утриманні відповідача трьох неповнолітніх дітей, на підставі чого зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки за невиконання грошового зобов'язання.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 05 квітня 2011 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_4, як позичальником, було укладено договір банківського обслуговування №BLaЖГА00024692, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 14500 гривень, зобов'язавшись їх повернути до 05 квітня 2014 року щомісячними платежами згідно графіку погашення заборгованості, сплативши 15% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. В разі порушення позичальником свого зобов'язання в частині строків повернення кредиту більш ніж на 60 днів, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю штраф в розмірі 25% від суми кредиту. Також договором передбачено право кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом у випадку порушення позичальником строків та порядку повернення кредиту (а.с.12-21).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 11 липня 2013 року складає 41678,96 гривень, з яких 14178,25 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3987,81 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 5582,5 гривень - заборгованість по сплаті комісії, 17930,40 гривень - штраф (а.с.22-25, 30).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є штраф (ст.549 ЦК України).

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором банківського обслуговування №BLaЖГА00024692 від 05 квітня 2011 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідач, на відміну від позивача, свого зобов'язання за даним договором та встановлено наявність у позивача права вимагати в зв'язку із цим дострокове повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, однак частково - шляхом стягнення суми боргу в загальному розмірі 26748,56 гривень.

Підставою для такого рішення суду є застосування судом положень ст.551 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З цього приводу слід відзначити, що відповідно до ст.549 ЦК України різновидом неустойки є штраф, який позивач за даним позовом нарахував відповідачу на суму 17930,40 гривень, в той час як сума боргу за тілом кредиту складає 14178,25 гривень, що менше суми визначеної позивачем неустойки. За таких обставин, а також враховуючи перебування на утриманні відповідача трьох неповнолітніх дітей, статус багатодітності його сім'ї, приймаючи до уваги майновий стан відповідача та оголошення ним в судовому засіданні усної заяви про зменшення з наведених підстав нарахованої позивачем суми неустойки, суд вважає за необхідне зменшити розмір зазначеного штрафу до 3000 гривень, що, в свою чергу, пропорційно зменшує до 26748,56 гривень загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути відповідача на користь позивача понесені ним при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 267,49 гривень (а.с.3).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 551, 610-612, 625, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за договором банківського обслуговування №BLaЖГА00024692 від 05 квітня 2011 року у сумі 26748,56 гривень, з яких 14178,25 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3987,81 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 5582,5 гривень - заборгованість по сплаті комісії, 3000 гривень - штраф за несвоєчасне погашення кредиту, а також стягнути судові витрати у справі в розмірі - 267,49 гривень, а всього - 27016,05 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур