Постанова № 34096239, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 рокуСправа №827/1536/13-аОкружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Гавури О.В.,

при секретарі - Ополєвій О.Г.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, директора ПП "Остов", наказ про призначення від 02.06.2008;

представника позивача - Костенко О.М., довіреність №б/н від 26.06.2013, ПП "Остов";

представника відповідача - Ксенза О.М., довіреність № 264/9/10-039 від 09.07.2013, ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів м. Севастополя;

представника відповідача - Головашкіної О.А., довіреність № 115/9/10-039 від 18.01.2013 ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів м. Севастополя;

представника третіх осіб - Демирджяна А.К., директора ПП "Промконтракт-Сев", наказ про призначення від 01.08.2008;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Остов" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Промконтракт-Сев", Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.А.К." про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Остов" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Промконтракт-Сев", Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.А.К.", у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0001022210 від 05 червня 2013 року про збільшення ПП «Остов» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 738 041, 25грн., з якого за основним платежем - 1 392 963,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 345 078,25 грн.; № 0001032210 від 05 червня 2013 року про збільшення ПП «Остов» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 362 541, 25 грн., з якого за основним платежем - 1 088 974,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 273 567, 25грн.; № 0001042210 від 05 червня 2013 року про зменшення ПП «Остов» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 57 100,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним визначенням позивачу грошових зобов'язань, оскільки висновки про порушення ним вимог Податкового кодексу України суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на документах первинного обліку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №827/1536/13-а, підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнення. Уточнивши позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001042210 від 05 червня 2013 року про зменшення ПП «Остов» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 57 100,00 грн., позивач просив визнати зазначене податкове повідомлення-рішення у сумі 23 767,00 грн., у зв'язку з визнанням своєї помилки під час формування податкового кредиту за звітній період серпень 2012 р. у сумі 33 333, 00 грн. по постачальнику БФ Г МОУ «Феодосійський судомеханічний завод».

Зазначив, що витрати та податковий кредит сформовані на підставі наявних належним чином оформлених первинних документів та податкових накладних, які підтверджують придбання робіт та товарів безпосередньо для використання у його господарській діяльності. Товари та послуги дійсно були ним придбані у контрагентів, частина з них була використана у подальшій господарській діяльності з іншими контрагентами, а частина досі використовується в діяльності підриємства, наміру ухилятися від оподаткування у позивача не було. Протилежного відповідачем не встановлено, а тому прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань є протиправним.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме: позивачем порушено податкове законодавство у зв'язку з не підтвердженням реальності проведення господарських відносин (їх вид, обсяг, якість та розрахунки) ПП «Остов» з постачальниками ТОВ «Д.А.К.» , ПП «Промконтракт-Сев», ПП «Акура-Будсервіс», ТОВ «Промметалресурс».

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Остов» зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастоолі 27.08.1998 за № 1 077 120 0000 002648.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС проведено планову перевірку ПП «Остов» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12, за висновками якої складено акт від 21.05.2013 року № 34/22-1/30120929/2668/10.

Перевіркою встановлені порушення платником податків ПП «Остов» вимог чинного законодавства з оподаткування, а саме:

- п.п.5.1, 5.2.1 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР;

- п.п. 139.1.9 .139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року;

- п. п. 4.5 ст. 4, п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6, п. 7.2., п. п.7.4.1, п. п.7.4.4, п. п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість із змінами і доповненнями» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

Як вбачається з Акту позивачем неправомірно занижено податок на прибуток в сумі 1 366 908 грн., за період 2-3 квартал 2011 р. в сумі 5 750 грн., за звітний період 2-4 кв. 2011 р. у сумі 12 650 грн., за 9 місяців 2012 р. у сумі 13 405 грн., за 2012 р. у сумі 13 405 грн., завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 р. у сумі 35 500 грн., за півріччя 2012 р. у сумі 35 500 грн., з постачальниками ТОВ «Д.А.К.» ТА ПП «Промконтракт-Сев», ПП «Акура-Будсервіс», ТОВ «Промметалресурс», занижено ПДВ до сплати до бюджету за жовтень 2010 р., грудень 2010 р., в сумі 1 093 526 грн. за операціями з придбання товарів від ПП «Промконтракт-Сев» та ТОВ «Д.А.К.», завищено ПДВ до сплати до бюджету за вересень 2011 р., липень 2010 р., серпень 2010 р, вересень 2010 р, серпень-грудень 2011 р., січень-лютий 2012 р., березень-липень 2012 р., серпень 2012 р., вересень- грудень 2012 р. з ПП «Акура-Будсервіс» та ТОВ «Промметалресурс».

На підставі встановлених порушень відносно ПП «Остов» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001022210 від 05 червня 2013 року про збільшення ПП «Остов» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 738 041, 25 грн., з якого за основним платежем - 1 392 963,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 345 078,25 грн.;

- № 0001032210 від 05 червня 2013 року про збільшення ПП «Остов» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 362 541, 25 грн., з якого за основним платежем - 1 088 974,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 273 567,25 грн.;

- № 0001042210 від 05 червня 2013 року про зменшення ПП «Остов» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 57 100,00 грн.

Висновки про порушення податкового законодавства зроблені у зв'язку з не підтвердженням реальності проведення господарських відносин (їх вид, обсяг, якість та розрахунки) ПП «Остов» з постачальниками ТОВ «Д.А.К.», ПП «Промконтракт-Сев», ПП «Акура-Будсервис», ТОВ «Промметалресурс» на підставі:

- акту документальної невиїзної перевірки ПП «Промконтракт-Сев» з питань підтвердження показників податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 р. від 02.06.2011 р. № 2366/23-211/34030525/10, акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промконтракт-Сев» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Остов» за травень, липень, листопад 2011 року, лютий 2012 року № 642/22.2-11/34030525/17 від 16.05.2013 р., складеними ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС;

- акту перевірки № 2382/23-211/37076850/11 від 06.06.2011 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Д.А.К.» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ольберс» за грудень 2010р.», довідки зустрічної звірки ТОВ «Д.А.К.» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Остов» за період 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р. від 15.05.2013 року № 638/22.2-11/37076850, складеними ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС;

- матеріалів акту від 18.06.2012 р. № 46/22-1/35060681/3963/10 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Акура-Будсервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та ПДВ по операціям придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, у тому числі з ТОВ «СТС Логістикс Київ», ТОВ «ТД «Оса», ТОВ «Амаранта» та покупцями по подальшому ланцюгу постачання за періоди вересень 2011р., січень 2012 р., лютий 2012 р.;

- матеріалів акту № 27/22-2/35060681 від 10.08.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Акура-Будсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з постачальниками ПП «Леас», ТОВ «НВП Інпол» та покупцями по подальшому ланцюгу постачання за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.»;

- матеріалів акту від 18.06.2012 р. № 42/22-1/35060681/3968/10 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «НВП «ВВС-ФАРМ» та покупцями по подальшому ланцюгу постачання за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.;

- акту перевірки № 003372/2301/32407444 від .30.10.2012 р за липень 2012 р. Криворізької Центральної міжрайонної ДПІ (Саксаганський район) підприємства ТОВ «Промметалресурс».

З відповіді Ленінської ДПІ у м.Севастополі ДПС від 01.06.2013 року за № 78/10/22-1 на заперечення до акту планової виїзної перевірки № 34/22-1/20120929/2668/10 від 21.05.2013 р., документи, які були надані ПП «Остов» в ході проведення перевірки вказують на те, що товарно-матеріальні цінності та послуги, які документально оформлені, як такі, що були набуті ПП «Остов» у вищевказаних контрагентів у подальшому були реалізовані в адресу подальших покупців. Тобто факт наявності постачання товарно-матеріальних цінностей та послуг в адресу позивача не оскаржується.

У частинах 1 та 2 статті 3 Господарського кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 996) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалстерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статті 1 Закону № 996 встановлює, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

28.12.2010 року між ПП «Остов» та ПП «Промконтракт-Сев» укладений договір № 28/Д поставки, згідно якого ПП «Остов» доручає, а ПП «Промконтракт-Сев» приймає на себе зобов'язання по постачанню дизелів М849 для судової дизель-генераторної установки, далі «Виріб» по найменуванню, кількості, строкам постачання, ціні, якості, відповідно до специфікації № 1, узгодженій сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна виробу склала 3 960 756,00 грн., у т.ч. ПДВ 660 126,00 грн. Розрахунок за Договором, згідно п. 4.1. виконувався шляхом попередньої оплати, яка здійснювалася на підставі рахунку ПП «Промконтракт-Сев». Строк дії Договору встановлений п. 5.1. - не пізніше 25.04.2011 р.

Відповідно до специфікації № 1 до Договору № 28/Д від 28.12.2010 р., вказаний виріб: «Дизель М 849 у комплекті з встановленими агрегатами, з комплектом ЗИПа відповідно відомості 849-ЗИ,1 з комплектом інструменту на підставі відомості 849-ЗИ,1, з комплектом пристосувань відповідно відомості 849-ЗИ,3 у кількості 2 шт., по ціні 1 980 378,00 грн. з ПДВ.

30.12.2010 року ПП «Остов» з розрахункового рахунку № 2600025524001 в СФ КБ «Приватбанк» перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок № 260080261601 банку СФ «Фінанси та кредит, МФО 384812) - адресу ПП «Промконтракт-Сев» в сумі 3 960 756,00, з призначенням платежу - «оплата за договором № 28/Д від 28.12.2010 року за дизель М849, у т.ч. ПДВ - 660 126,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 658.

Згідно листа ПП «Промконтракт-Сев» № 14 від 19.04.2011 р., дизеля пропоновані ПП «Остов» не відповідали нормативно-технічній документації, тому грошові кошти, отримані від ПП «Остов» зараховуються у склад передоплати за майбутні матеріали.

У підтвердження наступного постачання матеріалів ПП «Промконтракт-Сев» були надані ПП «Остов» накладні:

1) № ОУ-0000001 від 01.02.2011 р. на суму 960 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 160 000,00 грн.

2) РН-11/5-2 від 11.05.2011 р. на суму 630 624,00 грн., в т.ч. ПДВ - 105 104,00 грн.;

3) РН-20/5-1 від 20.05.2011 р. на суму 18 541,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3 090,20 грн.;

4) РН-26/5-1 від 26.05.2011 р. на суму 12 511,20 грн., в т.ч. ПДВ - 2 085,20 грн.;

5) РН -1/7-1 від 01.07.2011 р. на суму 247 380,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 230,00 грн.;

6) РН-4/7-1 від 04.07.2011 р. на суму 675 807,60 грн., в т.ч. ПДВ - 112 634,60 грн.;

7) РН-7/7-1 від 07.07.2011 р. на суму 512 179,00 грн., в т.ч. ПДВ - 85 363,18 грн.;

8) РН-1/11-1 від 01.11.2011 р. на суму 4 058,88 грн., в т.ч. ПДВ - 676,48 грн.;

9) РН-4/11-1 від 04.11.2011 р. на суму 2 311, 84 грн., в т.ч. ПДВ - 385, 31 грн.;

10) РН-21/11-1 від 21.11.2011 р. на суму 181 132,44 грн., в т.ч. ПДВ - 30 188, 74 грн.;

11) РН-30/11-1 від 30.11.2011 р. на суму 11 722, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 1 953,77 грн.;

12) РН-21/12-1 від 21.12.2011 р. на суму 453 297, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 75 549,60 грн.;

13) РН-1/2-1 від 01.02.2012 р. на суму 11 755, 20 грн., в т.ч. ПДВ - 1 959,20 грн.;

14) РН-2/2-3 від 02.02.2012 р. на суму 1 258 752,00, в т.ч. ПДВ -209 792,00 грн.

Згідно інформації, що міститься в акті перевірки на арк.12, товари, отримані ПП «Промконтракт-Сев» від ПП «Ньютехнолоджі» було передано ПП «Остов». Висновок податкового органу про безтоварність операцій між ПП «Остов» та ПП «Промконтракт-Сев» базується на підставі висновку про безтоварність операцій ПП «Промконтракт-Сев» та ПП «Ньютехнолоджі», у якого згідно наданих ПП «Промконтракт-Сев» податкових накладний був придбаний товар для подальшого продажу ПП «Остов». Але цими актами не підтверджується відсутність товару у ПП «Промконтракт-Сев» та його подальшого продажу ПП «Остов». Тобто не підтверджується безтоварність операцій між ПП «Промконтракт-Сев» та ПП «Остов».

ПП «Промконтракт-Сев» зареєстровано 07.06.2006 року у Гагарінській РДА м.Севастополя, свідоцтво про державну реєстрацію №1076102000000112, має постійне місцезнаходження, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 99000, м. Севастополь, вул.. Марінеско, буд. 27/46, кв. 37.

З 10.03.2006 року зареєстрований як платник ПДВ, свідоцтво № 39854342. Свідоцтво було дійсним на момент здійснення правочину між ПП «Остов» та ПП «Промконтракт-Сев». Основним видом діяльності ПП «Промконтракт-Сев» є будування та ремонт суден (код 35.11.0).

Доводи відповідача про відсутність коригування податкової накладної від ПП «Промконтракт-Сев» в адресу ПП «Остов» є неправомірними, оскільки відповідач посилається на норму закону, яка не діяла на час формування податкового кредиту.

Згідно з вимогами п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №1379 від 01.11.2011 року, обов'язок виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до накладної покладений на постачальника товарів/послуг і тільки у разі коригування сум податків. Таким чином, ПП «Остов» не може нести відповідальність за дії постачальника.

Згідно зі ст.192 Податкового кодексу України, обов'язок по коригуванню настає у постачальника. Коригування проводиться лише у разі зміни суми зобов'язання. Коригування сум податків не відбувалось, так як товар поставлявся на перераховану суму, отже розрахунок коригування кількісних і вартісних показників при цьому не потрібний.

28.12.2010 року між ПП «Остов» та ТОВ «Д.А.К.» укладений договір № 29/ТА про наступне.

Відповідно до п.1.1. Договору - ПП «Остов» доручає, а ТОВ «Д.А.К.» приймає на себе зобов'язання по постачанню, паливної апаратури для ГТУ М7р (4 к-та), далі «Виріб» по найменуванню, кількості, строкам постачання, ціні, якості, відповідно до специфікації № 1, узгодженій сторонами і є невід'ємної частиною наступного Договору».

Пунктом 3.1. Договору встановлено ціну виробу - 1 640 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 273 400,00 грн. Розрахунок виконується шляхом попередньої оплати, згідно з п.4.1 Договору, яка здійснюється на підставі виставленого рахунку. Строк дії договору, згідно з п. 5.1 Договору встановлено не пізніше 25.04.2011 р.

Свої зобов'язання по оплаті товару, згідно з умовами договору № 29/ТА, ПП «Остов» виконало у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, платіжними дорученням від 30.12.2010 р., виписаної на підставі неї податкової накладної № 146 від 30.12.2010 р., та видатковими накладними:

1) РН-7/2-2 від 07.02.2011 р. на суму 563 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 93 866, 67 грн.;

2) РН-26/4-2 від 26.04.2011 р. на суму 1 077 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 179 533,33 грн.

Висновок відповідача про безтоварність операції між ПП «Остов» та ТОВ «Д.А.К.» зроблений на підставі відомостей про безтоварність операцій між ТОВ «Д.А.К.» та ТОВ «Ольберс». Доказів відсутності товару для продажу у ПП «Промконтракт-Сев» та ТОВ «Д.А.К.» під час його продажу ПП «Остов» відповідачем не доведено, тому не доказана фіктивність правовідносин і формування податкового кредиту.

Між ПП «Акура-Будсервіс» та ПП «Остов» 25.01.2012 року укладено договір № 3/12, предметом якого було виконання ізоляційних робіт з?ємних листів і трубопроводів на замовленні «Сагайдачний» в об'ємі замовлення №18 від 21.01.2012 р. Термін виконання робіт встановлено до 10.02.2012 р. Сторони домовились, що для визначення вартості робіт приймається договірна ціна, яка складає 42 600 грн., в т.ч. ПДВ - 7 100 грн.

У підтвердження взаємовідносин з ПП «Акура-Будсервіс» та ПП «Остов» були надані акти № ОУ-0000089 від 27.12.2011 р., № ОУ-0000012 від 10.02.2012 р., видаткові накладні №РН-0000052 від 22.08.2011 р., податкові накладні № 54 від 22.08.2011 р., № 282 від 27.12.2011 р., № 69 від 10.02.2012 р.

Товар та послуги отримані від постачальника ПП «Акура-Будсервіс» відображено у бухгалтерському обліку записом: Д-т рахунок 20.1 «матеріали» К-т рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Д-т рахунок 23 «виробництво» К-т рахунку 37.7 «Розрахунки з іншими дебіторами», Д-т рахунок 644 К-т рахунку 63.1, 37.7-ПДВ, Д-т рахунку 63.1, 37.7 К-т рахунку 31.1 «розрахунковий рахунок у національній валюті» - сплата за придбаний товар. У підтвердження оплати робіт були надані платіжні доручення № 422 від 19.08.2011 р., № 666 від 27.12.2011, № 86 від 10.02.2012 р.

Між ПП «Остов» та ТОВ «Промметалресурс» був укладений договір № 03/07 від 03.07.2012 року, на підставі якого надавались накладні № 1207-2 від 12.07.2012 року, податкова накладна № 36 від 12.07.2012 року, за придбання розпилювача 525-29-601 у кількості 64 шт. на суму 28 333,33 грн., та ПДВ - 5 666, 67 грн.

Розрахунок між суб'єктами здійснювався у безготівковій формі. У рахунок оплати за отримані товари ПП «Остов» здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ «Промметалресурс», відповідно до платіжних доручень № 363 від 12.07.2012 р. на суму 34000 грн.

Відповідно до акту відповідача розбіжності між ПП «Остов» та ТОВ «Промметалресурс» виникли на підставі акту перевірки від 30.10.2012 року за липень 2012 року Криворізької Центральної міжрайонної ДПІ (Саксаганський район), з якого слідує, що ТОВ «Промметалресурс» не мало можливості виконувати свої зобов'язання.

На час виникнення правовідносин сторін, що виникли у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у 2010 року, регулювалися статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відносяться до складу валових витрат - витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

В свою чергу, відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

На правовідносини ПП «Остов» з контрагентами, які виникли у період з січня 2011 року по 31.12.2012 року, розповсюджуються норми Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлює, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати складаються з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг); інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат) крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно з підпунктами 138.4, 138.5 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.1 та підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не відносяться до складу витрат - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пункти 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України визначають, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

За змістом наведених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права валові витрати та на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, яка включена до валових витрат, нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012 по справі № К/9991/29174/12, постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах; №21-42а10 та 21-47а10).

Суд вважає, що навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей та/або надання послуг (виконання робіт), як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару (послуг, робіт) у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається, а роботи можуть виконуватись із залученням найманих працівників та орендованої техніки й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це не виключає фізичної наявності товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт), які можуть виступати предметом купівлі-продажу (підряду). Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт) й їх продажу (надання) іншим суб'єктам господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.

Згідно з пп.36.1, пп.36.5 ст. 36, п.38.1 ст. 38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Крім того, слід відмітити, що безтоварність операції означає відсутність товару. Позивачем по справі надані документи, які доказують, що весь перелічений у накладних товар або мається ще на складі позивача, або був реалізований у адресу наступних контрагентів.

Посилання податкової інспекції на окремі недоліки заповнення бухгалтерських документів не можуть розцінюватися судом як відсутність у позивача права на віднесення сум понесених витрат з придбання товарів (робіт, послуг) та сплати ПДВ до складу податкового кредиту при доведеності реального вчинення правочинів.

Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. На момент здійснення операцій ПП «Промконтракт-Сев», ТОВ «Д.А.К.», ПП «Акура-Будсервіс», ПП «Промметалресурс» знаходилися в держаному реєстрі підприємств, та мали відомості про наявність свідоцтв платників ПДВ.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою слідчого СВ ДПС в м. Севастополі від 25.04.2012 закрита кримінальна справа за результатами перевірок взаємовідносин між ПП «Остов», ПП «Промконтракт-Сев» та ТОВ «Д.А.К.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 року.

Постановою виконуючого обов'язки заступника начальника СВ ДПС у м. Севастополі від 16.11.2012 закрита кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу злочину.

Згідно цієї постанови, директор ПП «Остов» ОСОБА_1, обвинувачувся у тому, що діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, шляхом заниження бази оподаткування, використовуючи документи, виписані від ПП «Промконтракт-Сев» та ТОВ «Д.А.К.», в порушення п. 51 та п.5.3.9, п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не законно сформував валові витрати підприємства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1 425 240, 83 грн., та зменшив суму податку на прибуток у розмірі 1 425 240, 83 грн., а також в порушення п.п. 7.2.1, п. 7.2 та п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сформував незаконний податковий кредит підприємства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, що призвело до заниження та несплаті податку на ПДВ на загальну суму 1 140 192,67 грн., та до відсутності фактичного надходження до бюджету суми 2 565 433, 50 грн.

Відсутність порушень податкового законодавства під час здійснення правовідносин між ПП «Остов» та ПП «Промконтракт-Сев», ТОВ «Д.А.К.» підтверджується висновками акту ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами підряду, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: податковими накладними, актами прийомки виконаних робіт, платіжними дорученнями, доказами необхідності отримання послуг ремонту у власній господарській діяльності, договорами підряду тощо. Усі зазначені документи відповідають поняттю первинних, підписані особами, відповідальними за здійснення господарської операції, та їх підписи засвідчені печатками сторін.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак, для висновку про недійсність угоди необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

В той же час, з первинних документів вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, виконання робіт, придбання товарів, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами.

Отже, акт перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані рішення-повідомлення не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо визнання судом фіктивними (нереальними) правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, або рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсними спірних операції з підстав невідповідності їх вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, або які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому висновки акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому факти, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

За цих обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 09.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0001022210 від 05 червня 2013 року про збільшення Приватному підприємству «Остов» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 738 041, 25грн., з якого за основним платежем - 1 392 963,00грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 345 078,25грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0001032210 від 05 червня 2013 року про збільшення Приватному підприємству «Остов» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 362 541, 25 грн., з якого за основним платежем - 1 088 974, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 273 567, 25 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 05 червня 2013 року № 0001042210 про зменшення ПП «Остов» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 23 767,00грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ЄДРПОУ 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99011, м.Севастополь, вул. Кулакова, 37) на користь ПП «Остов» судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення або складання в повному обсязі (у випадку складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України) апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура