Постанова № 34096044, 26.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 р. Справа №801/8488/13-а

(13:17) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О. за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

до ОСОБА_1

про стягнення 59 019,78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

відповідач - ОСОБА_1, паспорт.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з переплати пенсії у сумі 59 019,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 102, 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі- Закон України № 1058) встановлено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закону України № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 93 Закону України № 1788 соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію:

- інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи;

- особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;

- дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37);

- дітям-інвалідам віком до 16 років.

З 05.10.2004 року ОСОБА_1 на підставі Заяви від 05.10.2004 р. про призначення пенсії по інвалідності та Витягу із акту огляду у МСЕК № 019863 від 05.10.2004 р. УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим було призначено соціальну пенсію по інвалідності.

Відповідно до зобов'язання від 11.10.2004 р., копія якого наявна в матеріалах справи, відповідачем було прийнято зобов'язання у всіх випадках працевлаштування (тимчасово або постійно) терміново повідомлювати про це позивача для зміни розміру пенсії.

Відповідно до п. 7) ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

15.03.005 р. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстровано у якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з Довідкою Сімферопольської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим про доходи ОСОБА_1 відповідачем згідно наданої звітності за період з 15.03.2005 р. по 31.12.2012 р., зокрема Звіту платника єдиного податку від 02.10.2006 р. отримано дохід у ІІІ кварталі 2006 р. у сумі 3055 грн.

Розпорядженням позивача від 02.07.2013 р. ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 01.08.2013 р.

Рішенням УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим від 26.07.2013 р. була встановлена переплата пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з працевлаштуванням у сумі 59019,78 грн. за період з березня 2005 р. по липень 2013 р.

Відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Ч. 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством .

Згідно з п.3 зазначеного Порядку передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

В порушення вимог, вказаних у ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідачем не було повідомлено позивача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, зокрема, про реєстрацію його у якості фізичної особи - підприємця під час перебування у статусі пенсіонера та отримання відповідної соціальної пенсії по інвалідності, що є підставою для повернення позивачу надміру виплаченої пенсії.

Докази припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до довідки - розрахунку, наданої позивачем, сума переплати пенсії ОСОБА_1 за період березень 2005 р. - липень 2013 р. складає 59 019,78 грн., тобто за період, з якого відповідач став суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідач у порядку ст. 71 КАС України не надав суду доказів сплати ним заборгованості з переплати пенсії у сумі 59 019,78 грн.

Відсутність доходу не звільняє відповідача від обов'язку повернути переплату пенсії, оскільки факт реєстрації в якості фізичної особи- підприємця виключає його з категорії непрацюючих осіб; відповідач відноситься до зайнятого населення відповідно до ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI , отже не має права на соціальну пенсію.

З урахуванням вищенаведеного, мають місце правові підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 30.09.2013 р.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (ЄДРПОУ 22259661) заборгованість з переплати пенсії за період березень 2005 р. - липень 2013 р. у сумі 59 019,78 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятнадцять гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.