Рішення № 34095202, 07.10.2013, Василівський районний суд Запорізької області

0802/3492/2012

07.10.2013

Справа № 2/311/5/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді : Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Давидчук Ю.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про припинення права приватної власності на об'єкти нерухомості, визнання права власності спільної сумісної власності, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_4 про припинення права приватної власності на об'єкти нерухомості, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якому просить припинити право приватної власності відповідача ОСОБА_4 на об'єкти нерухомості, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 торгівельний павільйон, розташований по АДРЕСА_2 визнати право спільної сумісної власності на вказані об'єкти нерухомості та поділити вищезазначене майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя в рівних частках, виділивши ідеальні частки по ? кожному.

В ході судового розгляду ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14.05.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучена приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5.(а.с.88). Ухвалою суду від 08.06.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучена ОСОБА_6 (а.с.110). Ухвалою суду від 20.07.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучене Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (а.с.155).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позивачем ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі ,просить їх задовольнити за підставами викладеними у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнали частково, не заперечують проти поділу спільно нажитого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 в частині визнання спільно нажитим майном та поділу торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 вважають заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають,оскільки даний об'єкт нерухомості був придбаний під час припинення шлюбних відносин між сторонами, торгівельний павільйон відповідач збудував за власні кошти в той час. коли не проживав з позивачкою однією сім»єю. Крім того, вказаний торгівельний павільйон по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2010 року проданий ОСОБА_6, на здійснення продажу якого є згода позивачки ОСОБА_3, тому в цій частині вважають заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просять в їх задоволенні відмовити.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, самостійних вимог на предмет позову не заявлено.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, самостійних вимог на предмет позову не заявлено.

Представник третьої особи ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, самостійних вимог на предмет позову не заявлено.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_4 є його найліпшим знайомим, якого він знає давно. Йому відомо, що ОСОБА_4 з грудня 2007 року з дружиною ОСОБА_3

фактично вже не проживав, оскільки на тривалий період часу він від»їзжав до Греції, де перебував тривалий час, по серпень 2008 року. По приїзду з Греції ОСОБА_4 почав будувати магазин - торгівельний павільйон та він з іншими знайомими ОСОБА_4 допомагали останньому матеріально, проте розписок з нього не брав, так як перебуває з ОСОБА_4 дуже в хороших відносинах.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 надали суду аналогічні свідку ОСОБА_7 показання.

Вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, свідків з боку відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 29.08.2003 року між сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований у Дніпрорудненській міській раді Василівського району Запорізької області, актовий запис № 108, що підтверджується свідоцтвом про одруження, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.23)

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20.10.2009 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.101) та за актовим записом № 228 видано свідоцтво про розірвання шлюбу Василівським відділом РАГСу Запорізької області, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.7).

За час перебування у шлюбі сторонами було спільно придбане майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та торгівельний павільйон, розташований у АДРЕСА_2

Житловий будинок АДРЕСА_1 в період шлюбу подружжям було придбано згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 від 08.02.2006 року (а.с.8,10,11).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 09.02.2006 року Василівським РКП «БТІ» житловий будинок АДРЕСА_1 право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване за ОСОБА_4, відповідачем у справі, про що свідчить реєстраційний запис, здійснений Василівським БТІ 09.02.2006 року за № 173 (а.с.13).

Право приватної власності на торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 216 від 18.08.2009 року, про що також свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий РКП «Василівське БТІ» від 03.09.2009 року (а.с.9,12).

20.02.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - торгівельного павільйону загальною площею 34,5 кв.м., що розташований у АДРЕСА_2 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 313, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 20.02.2010 року (а.с.53,54).

У п.1.5 зазначеного договору купівлі-продажу від 20.02.2010 року вказано, що дружина продавця - ОСОБА_3 знає про намір свого чоловіка продати вищевказане нерухоме майно та не заперечує проти цього продажу по ціні та на умовах, визначених договором, про що є її письмова згода на продаж, посвідчена приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 від20.02.2010 року за реєстровим № 316 і зберігається у справах приватного нотаріуса (а.с.53).

31.05.2010 року ОСОБА_6 зареєструвала право власності на вищевказаний торгівельний павільйон у РКП «Василівське БТІ», що підтверджується витягом РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації» № 26260781 від 31.05.2010 року, в якому зазначено, що власником торгівельного павільйону, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 являється ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.02.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 (а.с.55), про що також свідчить довідка РКП «Василівське БТІ» від 16.05.2012 року № 45 (а.с.95) та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий реєстраційною службою Василівського районного управління юстиції Запорізької області від 12.03.2013 року (а.с.249).

22.02.2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком укладений кредитний договір № 12-433/02-01, згідно умов якого банк надав Позичальнику кредит в сумі 310 000 гривень на придбання житлового будинку, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 29.01.2026 року (а.с.48-50).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 12-433/02-01 від 22.02.2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав в іпотеку належне йому на праві спільної сумісної власності нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п.2.1.7 даного іпотечного договору вказане нерухоме майно знаходиться у спільній сумісній власності та є письмова згода дружини на передачу його в іпотеку (а.с.45-47).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10.02.2011 року в солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 373 838,78 грн. а стягнення заборгованості провести шляхом звернення стягнення на житловий будинок загальною площею 258,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Рішення набрало законної сили (а.с.96-97).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06.11.2012 року,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12.12.2012 року, визнані незаконними дії приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 щодо скасування договору купівлі-продажу нерухомого майна - торгівельного павільйону від 20.02.2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, який діяв від імені ОСОБА_6. Виключений з Державного реєстру правочинів реєстраційний запис щодо скасування договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.02.2010 року, внесений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 20.03.2012 року. Даним рішення суду встановлено факт порушення приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 вимог чинного законодавства при здійсненні нею нотаріальної діяльності (а.с.250-253).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29.03.2013 року ОСОБА_3 в задоволенні її позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу торгівельного павільйону, укладеного 20.02.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_11, відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.08.2013 року рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29.03.2013 року залишено без змін. Даними судовими рішеннями встановлено, що на час оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна - торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яукладеного 20.02.2010 роук. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже не перебували в шлюбі і нотаріальне посвідчення заяви ОСОБА_3 про надання згоди на продаж нерухомого майна не можна віднести до нотаріальних дій, які суперечать вимогам ст.9 Закону України «Про нотаріат» (а.с.254-259)

Відповідно до ч.2 ст.60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожна річ, набута на час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст.61 СК України передбачає, що об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, інші доходи, одержані одним із подружжя. Речі для професійних занять, придбані за час шлюбу для одного з подружжя є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст.69 СК України вказує, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Положення ст.70 СК України також передбачають рівність часток майна чоловіка та дружини у разі поділу.

Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч.2 ст.73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним з подружжя в інтересах сім»ї та те, що було отримано за договором, використано на її потреби.

Стаття 372 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Відповідно до ч.3 вказаної статті у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Частинами 1,3 статті 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, що також передбачається ч.1 ст.60 СК України.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст.364 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_3 в частині припинення права приватної власності ОСОБА_4 взагалі на спірні об'єкти нерухомого майна, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 та торгівельний павільйон, розташований по АДРЕСА_2 оскільки як встановлено в ході судового розгляду справи вищезазначене нерухоме майно було придбано подружжям ОСОБА_3 саме під час їх шлюбу, тому підлягає поділу між сторонами порівну на дві рівні частини. Доказів на підтвердження підстав припинення права приватної власності ОСОБА_4 взагалі на спірні об'єкти нерухомого майна, згідно положень ст.346 ЦК України, позивачем суду не надано та в ході судового розгляду справи в суді не доведено.

Разом з тим, суд вважає необхідним виключити з переліку майна, яке підлягає поділу спільно нажитому під час шлюбу майна - торгівельний павільйон, який розташований по АДРЕСА_2 тих підставі, що на даний час зазначене нерухоме майно відсутнє, воно було відчужене 20.02.2010 року відповідачем ОСОБА_4 іншій особі, за згодою дружини ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 від 20.02.2010 року, який в судовому порядку недійсним не визнаний. Тому заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають та у поділі спільно нажитого під час шлюбу майна подружжя, а саме - торгівельного павільйону, розташованого по АДРЕСА_2 слід відмовити. В іншій частині заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню та суд вважає необхідним поділити спільне нажите майно подружжя, визнати за позивачкою ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку поділу спільно нажитого під час шлюбу майна подружжя та визнати за відповідачем ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя.

Крім того, з урахуванням наявності рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.02.2011 року про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 12-433/02-01 від 22.02.2006 року, яке набрало законної сили, та враховуючи охороняємі законом права та інтереси третьої особи у справі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», суд вважає необхідним, відповідно до положень ч.6 ст.154 ЦПК України, одночасно з ухваленням судового рішення скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 вжиті ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10.04.2012 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 60,61,69,70,71,73 СК України, ст.ст. 355,368.370,372 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60,79, 208-209, 212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права приватної власності на об'єкти нерухомості, визнання права власності спільної сумісної власності, поділ майна,що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю майно, придбане ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу, а саме - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 258,5 кв.м., житловою площею 123,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 вжиті ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10.04.2012 року.

Зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 який належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО