Рішення № 34095201, 11.10.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

11.10.2013

Справа № 335/3251/13-ц 2/335/1356/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 11» жовтня 2013 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Франчук Г.В.

за участю відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ „Дельта Банк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 71-0111005/ФК-08, відповідно до якого надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 15000 грн. з розрахунку 19,5% річних.

Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 71-0111005/2фкпор-08 від 19.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 71-0111005/ФК-08 від 19.05.2008 року. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банку».

Оскільки Позичальником належним чином не виконувалися грошові зобов'язання, передбачені Кредитним договором, утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.03.2013 року складає 20153,22 грн. Зазначену суму Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно у судовому порядку.

В судове засідання представник Позивача не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. До цього у минулих засіданнях представник позивача надавала пояснення, зазначаючи, що дійсно борг є і відповідачі його частково сплачують, але платежі нерегулярні, просив позов задовольнити.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_1 не заперечувала наявність боргу, але не визнає її розміру, зазначаючи, що вони не відмовляються погашати суму боргу, але не у такому розмірі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень на позов суду не надав.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи 19.05.2008 року між Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 71-0111005/ФК-08, відповідно до якого надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 15000 грн. з розрахунку 19,5% річних на строк 24 місяця.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 19.05.2008 року укладено договір поруки № № 71-0111005/ФК-08.

Відповідно до п.п. 2, 3 Договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 2.4, 2.5 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно щомісячно частинами у розмірі не менш як 404,17 гривень по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, наючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту. Шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п.1.5, 2.6, 2,7 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повного повернення Кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги (а у випадку передбаченому п. 4.2.5. - не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Звертаючись до суду з позовом до відповідачів, Позивач ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що 30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк»та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк»на користь АТ «Дельта Банку» та на підставі даного Договору Позивач набув право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і за тими, що укладені між ТОВ «Укрпромбанк» та Відповідачами.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Зазначена обставина передбачена п.4.8.1, 4.8.2 Договором про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку , укладений 30 червня 2010 р між ТОВ «Укрпромбанк»та АТ «Дельта Банк» і Національним банком України, а саме: Дельта Банк та Укрпромбанк зобов'язані письмово повідомити Боржників про передачу Укрпромбанком Дельта Банку відповідних Прав Вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою Дельта Банком та Укрпромбанком в усіх істотних аспектах впродовж 5 робочих днів з дати укладання цього Договору. Повідомлення ,вказані в п4.8.1 цього Договору направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення.

На підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором № 71-0111005/ФК-08 від 19.05.2008 року, Позивач надав суду нотаріально посвідчений витяг з Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ДельтаБанку від 30.06.2010 року з якого встановлено передачу на користь Дельта банку саме кредитного зобов'язання ОСОБА_2, за кредитним договором № 71-0111005/ФК-08 .

З наданого банком суду розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 01.03. 2013 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитом становила 20153,22 грн, з них 11238,40 грн. тіло кредиту і 8914,82 грн, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками -7638,47 грн. Суд вважає наданий розрахунок належним доказом. Заперечення відповідача щодо розмірі заборгованості іншим контррозрахунком не спростовані, належними і допустимими доказами не підтверджені.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності розрахунку заборгованості за кредитним договором, оскільки такі розрахунки містяться в матеріалах справи, а відповідач не надав суду будь - яких доказів, які б спростовували вірність розрахунку заборгованості наданого банком. Розрахунки заборгованості надані суду у вигляді окремого бухгалтерського документу і помилковість їх не спростована. Відповідач, не заперечуючи сам факт наявності заборгованості та вказуючи на неправильність розрахунку, не надав жодних доказів в цій частині, а також не надав свого розрахунку заборгованості.

Таким чином, усі зібрані у справі докази та їх оцінка у сукупності вказують на наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ»Дельта Банк».

Варто зазначити,що відповідачам за їх клопотанням погодженим з позивачем судом надавався строк для врегулювання спору мирним шляхом, розгляд справи з цих причин неодноразово відкладався, при цьому відповідачам банком запропоновані певні пропозиції, від яких відповідачі відмовилися, при цьому у судовому засіданні відповідач знов просила суд надати строк для вирішення спору мирним шляхом.

Разом із тим, не можна погодитися з позовними вимогами ПАТ «ДельтаБанк» про необхідність стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 у солідарному порядку з ОСОБА_2, яка являвся його поручителем на підставі договору поруки від 19.05.2008 року.

Як зазначено у п.10 вказаного договору, він діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем(а.с.13).

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За умовами кредитного договору від 19.05.2008 року(п.п.1.1,1.3), грошові кошти у сумі 15000 гр. надавалися ОСОБА_2 строком до 18 травня 2010 року, за сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 19,5% річних.

Між тим, позов до ОСОБА_1 як поручителя за договором від 19.05.2008 року, заявлений лише у квітні 2013 року, отже після спливу 6 місяців з дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, а тому не може розглядатися як установлення строку дії поруки.

За вказаних обставин заявлені ПАТ „Дельта Банк" вимоги до ОСОБА_1 як поручителя, про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають з підстав припинення поруки, а тому суд відмовляє у позовних вимог до ОСОБА_1

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплачених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає: АДРЕСА_1. на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 71-0111005/ФК 08 від 19.05.2008 року у розмірі 20153,22 грн.(двадцять тисяч сто п'ятдесят три)грн. 22коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 який мешкає: АДРЕСА_1 гурт. на користь АТ „Дельта банк" (р/р 6499100199, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.В.Апаллонова