Рішення № 34094831, 02.10.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/19970/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Пугач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариства «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В обґрунтування позову зазначається, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та постійно користуються тепловою енергією, яку виробляє ПАТ «Дніпроенерго». Проте, відповідно до ст. 68 ЖК України, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі будучи зобов'язані своєчасно вносити плату за використану теплову енергію розрахунки проводили несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.11.2009 року в розмірі 7310,82, в тому числі: за період з 01.01.2002 року по 31.03.2009 року в розмірі 6762,18 грн., за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року в розмірі 548,64 грн.

Пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем вноситься відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або (за відсутності таких) згідно затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа (абонентської книжки). Відповідно до п. 21 зазначених Правил у разі відсутності в квартирі засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання:

- з централізованого постачання гарячої води - розрахунку на одну особу;

- з централізованого опалення - з розрахунку на 1 м2 опалюваної площі квартири.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 2569 від 19.10.2000 року встановлені таки тарифи для підприємств усіх форм власності, що надають населенню послуги:

- за опалення 1 м2 загальної площі в місяць протягом року - 0,78 грн. (з ПДВ);

- з гарячого водопостачання на одного мешканця в місяць (підігрів) - 9,80 грн. (з ПДВ).

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 3712 від 16.10.2006 року для ВАТ «Дніпроенерго» на відпуск теплової енергії населенню встановлені тарифи в розмірі - 171,00 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до Порядку оплати населенням за послуги з теплопостачання, затвердженого Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 2016 від 16.05.2005 року оплата за теплопостачання проводитиметься населенням за фактично отримані послуги з теплопостачання, тобто за опалення не протягом року, а лише в опалювальний період.

Тобто, 0,144 Гкал х 171,00 грн. = 24,62 грн. на рік за опалення 1 м2, де 0,144 Гкал - питома норма витрат теплової енергії на опалення 1 м2 житла (затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 2569 від 19.10.2000 року) 24,62/175х30,4=4,28 грн. вартість опалення 1 м2 житла у місяць. Вартість підігріву холодної води з 16.10.2006 року складає 26,91 грн. на одну особу. Вартість підігріву холодної води з 01.04.2008 року складає 28,96 грн. на одну особу. Згідно рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 27.10.2008 року № 3363, встановлені тарифи на теплову енергію виробництва ПАТ «Дніпроенерго». Вартість підігріву холодної води з 01.11.2008 року складає 37,78 грн. на одну особу.

Відповідно до довідки житлової організації за вищевказаної адресою зареєстровано два мешканці, опалювана площа складає 47,80 м2, відповідно до розрахунку загальна заборгованість складає 7310,82 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, заявою сповістила про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, проти ухвалення заочного рішення заперечень не зазначила.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. У заяві про перегляд заочного рішення у справі заперечували проти позову та просили суд врахувати строки позовної давності до вимог позивача.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідачі належним чином повідомлялися про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у неприватизованій квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою житлової організації та відомостями адресно-довідкового сектору ВГІРФО, опалювана площа якої складає 47,80 м2 та користуються послугами позивача з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 що підтверджується, зокрема карткою квартиронаймача, а також відкритим особистим рахунком № 752980.

Отже, між сторонами фактично існують договірні правовідносини з приводу надання позивачем послуг з постачання гарячої воли та опалення жилого приміщення.

Також судом встановлено, що відповідачі вчасно та у належному обсязі не вносять позивачу плату за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 7310,82 грн.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 26 червня 2004 року порядок надання житлово-комунальних послуг їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пункт 1 частини 3 ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачає обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. З змісту даного закону випливає, що наявність письмового договору щодо комунальних послуг не обов'язкова, проте наявність фактичних договірних відносин є обов'язковою умовою щодо виникнення прав та обов'язків сторін такого правочину.

Зважаючи на доведеність факту отримання відповідачами послуг позивача постачання гарячої води та опалення, при визначенні розміру заборгованості споживачів суд бере за основу картку квартиронаймача по квартирі АДРЕСА_1 та наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно яких станом на 01.11.2009 року заборгованість по вказаній квартирі складає 7310,82 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним з точки зору застосованої методики нарахування розміру заборгованості, оскільки позивач виходив із кількості зареєстрованих у квартирі осіб та відсутності відповідних лічильників, розміру опалювальної площі квартири, встановлених тарифів, наявності у споживачів пільг та керувався Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, з відповідними змінами та доповненнями.

Разом із тим, як зазначив у позові позивач, система опалення приміщення відповідачів є невід'ємною частиною системи опалення будинку АДРЕСА_1 Відключення приміщення, яке займає відповідач, від централізованої системи опалення неможливе за відсутності технічних умов та узгодженої проектної документації, оскільки проведення таких робіт може призвести до зміни показників вологості, температури як в квартирі, так і в суміжних з ним житлових приміщеннях та вплинути не технологічну цілісність конструкцій житлового будинку.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку заборгованості позивачем враховано відсутність у відповідачів права на знижку по оплаті комунальних послуг.

Заява відповідача в частині застосування судом строку позовної давності заслуговує на увагу. Разом із тим, суд враховує, що в квітні 2012 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення зазначеної заборгованості, про що судом видавався судовий наказ, який за заявою відповідачів Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був скасований.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, в квітні 2012 року позивач скористався своїм правом та звернувся до суду із відповідною заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому ст.ст. 95-104 ЦПК України, що свідчить про переривання позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що борг підлягає стягненню в межах трирічного строку позовної давності, тобто з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року, та заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 548,64 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із викладених, встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача заборгованість за теплову енергію за період 01.04.2009 року по 31.10.2009 року у сумі 548,64 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з кожного з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 81, 88, 197, 208, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, р/р 26001301583823 у філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 00130872) заборгованість за теплову енергію за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року у сумі 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, р/р 26001301583823 у філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 00130872) судовий збір в сумі 08 (вісім) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, р/р 26001301583823 у філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 00130872) судовий збір в сумі 08 (вісім) грн. 05 коп.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повторне заочне рішення відповідачі можуть оскаржити в загальному порядку.

Суддя: Д.С. Шклярук