Постанова № 34093037, 11.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2013 р. Справа №805/12372/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Шелех М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області (надалі - відповідач, УПФУ в м. Авдіївці) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 01.08.2013р. №Ф-327, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Позов мотивовано нарахуванням відповідачем позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-червень 2013р., незважаючи на те, що позивач, який зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та у вказаний період був платником єдиного податку, - отримує пенсію за віком.

Позивач у судовому засіданні від 11.10.2013р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку тим, що позивач не досяг встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.

Представник відповідача у судовому засіданні від 11.10.2013р. адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

Позивачем надано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 із терміном дії - з 01.01.2012р.

Також, згідно довідки Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.09.2013р. №486/10/10-013-4 вбачається, що позивач обрав спрощену систему оподаткування, є платником єдиного податку, дата видачі свідоцтва платника єдиного податку - 26.01.2012р.

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із протоколу УПФУ в м. Авдіївці №1067 від 21.03.2006р. вбачається, що ОСОБА_1 з 25.01.2006р. призначена пенсія за віком, умови призначення - робота за Списком №1.

У матеріалах справи наявна копія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_5, виданого 10.04.2006р., із терміном дії - довічно.

01.08.2013р. відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу №Ф-327 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску у розмірі 1 194,03 грн.

Як вбачається з наданих представником відповідача пояснень, із письмових заперечень відповідача, а також картки особового рахунку вбачається, що за спірною вимогою позивач повинен сплатити недоїмку з єдиного внеску за квітень-червень 2013р. (другий квартал 2013р.).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 зазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності - є платниками єдиного внеску.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 вказаного Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

За змістом пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (доповненим згідно із Законом України від 17.11.2005 р. № 3108-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, міститься в розділі II Трудові пенсії. Пенсії за віком.

Таким чином, особи, яким пенсія призначена зі зниженням пенсійного віку (на пільгових умовах), є пенсіонерами за віком.

Слід зазначити, що вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013р. К/9991/58425/12, від 06.06.2013р. К/800/9597/13, від 09.10.2012р. К/9991/49213/12, від 06.06.2013р. К/800/20437/13.

Таким чином, позивач, як фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, та який є пенсіонером за віком за приписами ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати єдиного внеску, а тому спірна вимога, за якою позивач повинен сплатити єдиний внесок за квітень-червень 2013р. є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області від 01 серпня 2013 року №Ф-327.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 14 жовтня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.