Рішення № 34092641, 05.09.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1426/13-ц

2/264/689/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 07.10.2012 року о 15:30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21011», державний померний знак НОМЕР_1 не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, під його керуванням на перехресті вулиць 40 років Жовтня та Савхозної у сел.Талаківка в м.Маріуполі і допустив зіткнення. Причиною ДТП є порушення водієм ОСОБА_3 п.16.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення пошкоджено передню ліву частину автомобілю марки «Сузукі» та понесені матеріальни витрати: втрата товарної вартості автомобіля у розмірі 1634,75грн., судовий збір в розмірі 229,40грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 600,00грн., шкода (франшиза) у суммі 500,00 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 750,00 грн. Також йому завдано моральну шкоду яку оцінює у 2500,00 грн., полягає у психічних переживаннях, перенесених під час ДТП, порушення звичайного стану життя, у зв'язку з відсутністю автомобіля на протязі його ремонту, незручності у зв'язку з вирішенням спору у судовому порядку. Відповідач у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду відмовився, внаслідок чого позивач змушений звертатись до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 3494,75грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2500,00грн. моральної шкоди та витрати по судовому збору у розмірі 229,41 грн., а всього 6224,16 грн.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 15.04.2013р. в якості належних співвідповідачів до участі у справі залучені Страхова компанія «Український страховий дім» та ОСОБА_3.

В ході судового розгляду позивач подав заяву про уточненя позовних вимог та просить стягнути з ОСОБА_3 суму у розмірі 6224,16 грн., до складу якої входять: витрати товарної вартості автомобіля у розмірі 1634,75 грн., судові витрати у розмірі 229,40грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 600,00 грн., франшиза у розмірі 510,00 грн. витрати на юридичну допомогу в розмірі 750,00 грн. та суму завданної моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн., стягнути з СК «Український страховий дім» суму в розмірі 279087,72 грн., до складу якої входять: витрати за послуги евакуатора у розмірі 540,00 грн., вартість матеріального збитку, заподіяного йому, як власнику автомобіля у розмірі 25770, 59 грн., згідно належного висновку експертного автотоварчого дослідження, пеня за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який вона нараховується у сумі 1598,13 грн. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному об'ємі. Поянив, що автомобіль придбав для транспортування батька, який є інвалідом першої групи, на теперішній час змушений нести додаткові витрати. Автомобіль після ДТП не відремонтував, оскільки не було грошових коштів, та на початку року його продав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечував проти стягнення з нього суми затраченої на проведення експертного дослідження, оскільки вважає що не було необхідності в його проведенні, витрати на юридичну допомогу, оскільки на товарному чеку відсутня печатка та суму завданної моральної шкоди, бо вважає, що її відшкодовує страхова компанія.

Представник відповідача ПАТ«Український страховий дім» ОСОБА_4 в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги визнала частково в сумі 20106,47 грн., у зв'язку з тим, що позивачем не надано ніяких документів щодо підтвердження проведення відновлюваного ремонту пошкодженного транспортного засобу, то сума регламентної виплати повинна бути зменшена на 20% ПДВ. Також вважає необхідним відмовити в частині позовних вимог, щодо стягнення пені за період прострочення виконання зобов'язання, оскільки необхідні для здійснення виплат документи надійшли до страхової компанії лише 30.11.2012р., тому виплату відповідач повинен був здійснити не пізніше 01.03.2013р., однак позивач ще до закінчення данного терміну звернувся до суду. 05.09.2013р. до судового засідання не з'явилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, знаходить позов обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню через наступне.

Стаття 22 ЦК України передбачає право особи, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, в тому числі витрат, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням, утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від наявності вини заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що 07.10.2012р. о 15:30год. сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_3, у порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, рухаючись по другорядній дорозі по вул.Совхозній в м.Маріуполі не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на перехрестя з вул.40 років Жовтня м.Маріуполя не надав переваги у русі автомобілю НОМЕР_4 і допустив зіткнення.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 24.10.2013р. ОСОБА_3 визнано винним в порушенні п.16.11 Правил дорожнього руху України, скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення.

Згідно поліса №АВ/9376403 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу «ВАЗ 21011» державний номер НОМЕР_3, була застрахована ПрАТ «Український страховий дім», строк дії поліса з 03.10.2012р. по 02.10.2013р. включно тобто ДТП 07.10.2012р. за участю забезпеченого транспортного засобу сталося під час дії цього полісу.

Судом також встановлено, що страхувальник ОСОБА_3 09.10.2012р. повідомив страховика ПрАТ «Український страховий дім» про страховий випадок, а позивач ОСОБА_1 23.11.2012р. подав до Страховика заяву про виплату страхового відшкодування, а також повідомлення про страховий випадок.

Згідно звіту оцінки вартості матеріального збитку від 14 листопада 2012 року, яка здійснювалась за замовленням ПрАТ «Український страховий дім», вартість відновлювального ремонту з урахуванням зношеності автомобіля НОМЕР_5 внаслідок ДТП на час проведення дослідження складає 25770,59 грн.

В зв'язку з тривалою невизначеністю страхової компанії щодо визнання страхового випадку та невиплати страхового відшкодування, ОСОБА_1 зазнав витрат на проведення експертного дослідження у сумі 600,00грн., що підтверджуються квитанцією про сплату послуги з експертної оцінки майна №000344 від 01.12.12р. та Договором про надання послуг з оцінки майна від 01.12.2012р.

Згідно висновку №1/12-12 автотоварознавчої експертизи щодо визначення матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Сузукі» державний номер НОМЕР_6, вартість матеріальної шкоди на час проведення дослідження з урахуванням строку його експлуатації на момент його пошкодження, тобто на 07.10.2012р. складає 27405,34грн.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вина ОСОБА_3 в заподіянні позивачу шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, доведена, настає його цивільно-правова відповідальність.

Відповідно до роз'яснень п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4, відповідно до статті 3 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого

Статтею 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» роз'яснено обов'язок щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Згідно п.9 ст.7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.988 ЦК України та ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої

настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу «ВАЗ 21011» державний номер НОМЕР_3, була застрахована ПрАТ «Український страховий дім», станом на 07.10.2012 року, суд приходить до висновку про те, що 07.10.2012р. настав страховий випадок і відносини, що виникли між позивачем та відповідачем - ПрАТ «Український страховий дім» регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З матеріалів справи встановлено, що про страховий випадок Страховик, яким є відповідач по справі - ПрАТ «Український страховий дім», був повідомлений і Страхувальником ОСОБА_3 і потерпілим ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що ніким зі сторін не оспорюється.

Згідно ст.36 зазначеного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

З матеріалів справи встановлено та визнається відповідачем - ПрАТ «Український страховий дім», що позивач ОСОБА_1 подав до страхової компанії заяву про виплату йому страхового відшкодування та всі необхідні документи лише 30.11.2012р., а 22.02.2013р. звернувся з позовом до суду, у зв'язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму

визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Оскільки позивачем не надано ніяких документів щодо підтвердження проведення відновлюваного ремонту пошкодженного транспортного засобу, то сума регламентної виплати повинна бути зменшена на 20% ПДВ, та стягненню підлягає 20616,47грн.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження його транспортного засобу під час ДТП, та стягнення такої шкоди саме з відповідача - ПрАТ «Український страховий дім», оскільки відповідачем ОСОБА_3 були виконані всі необхідні дії щодо повідомлення про страховий випадок, а позивачем ОСОБА_1- дії щодо надання транспортного засобу для огляду, подання заяви про виплату страхового відшкодування, що є підставою для виплати страхового відшкодування.

Суд вважає, що звіт оцінки вартості матеріального збитку від 14 листопада 2012 року, який здійснювався за замовленням ПрАТ «Український страховий дім», проведений відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, є обґрунтованим, та висновки якої є не спростованими, проведеною повноважним експертом, попередженим про кримінальну відповідальність.

Крім того, до розміру шкоди, відповідно до ст.29 Закону, необхідно додати також витрати на евакуацію транспортного засобу позивача з місця ДТП в сумі 540,00 грн. та визнаються ПрАТ «Український страховий дім».

Оскільки вина ОСОБА_3 в заподіянні позивачу шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, доведена, настала його цивільно-правова відповідальність, яка була застрахована, Страховик, тобто відповідач, зобов'язаний відшкодувати оцінену шкоду, яка була заподіяна позивачу у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9376403 від 03.10.2012 року ліміт відповідальності страховика складає 50 000 грн., тобто матеріальна шкода, завдана пошкодженням автомобіля позивача не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9376403 від 03.10.2012 року франшиза складає 510,00 грн.

Позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, позивач ОСОБА_1 свої вимоги про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що у результаті пошкодження автомобіля він на тривалий час втратив можливість вільно пересуватися, що вплинуло на оперативність вирішення ним своїх робочих та особистих справ, вимушений з метою захисту своїх інтересів звертатися до суду та витрачати свій час і кошти, чим було порушено його нормальні життєві зв'язки, психологічний зрив через пошкодження його автомобілю, завдають йому душевний біль і страждання, автомобіль придбав для транспортування батька, який є інвалідом першої групи, на теперішній час змушений нести додаткові витрати.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК батько позивача ОСОБА_5 є інвалідом першої групи загального захворювання.

Як вбачається зі змісту ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3, суд, враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 700,00 грн.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України - до судових витрат відносяться і витрати на правову допомогу. Згідно ст.84 ЦПК Українивитрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується товарним чеком від 21.12.2012р. позивачем понесено витрати у розмірі 750,00грн. на отримання юридичних послуг.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача витрати за надання юридичної допомоги в сумі 750,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.22, 23, 979, 988, 1166, 11677, 1187 ЦК України, ст.ст.3, 6,12.1, 29, 33, 36, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.7, 20 Закону України «Про страхування», п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4, п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4, ст.ст.10,11,60, 61, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

-Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Страхової компанії «Український страховий дім», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завдвнної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 1634,75 грн., франшизу у розмірі 510,00 грн., суму завданної моральної шкоди у розмірі 700,00 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 375,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,20грн., а всього 3251,95грн.

Стягнути з Страхової компанії «Український страховий дім» (01023, м.Київ, пл.Спортивна, 3, р/р 265040515980 ПАТ «Укрбізнесбанк» м.Донецьк, МФО 334969, ЄДРПОУ 32556540 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати за послуги евакуатора у розмірі 540,00 грн., вартість матеріального збитку у розмірі 20106,47 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 375,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 210,20грн., а всього 21231,67грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т. В. Пустовойт