Рішення № 34091983, 08.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.2013 Справа № 901/2705/13За позовом Державного підприємства «Східний експертно-технічний центр»

до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про стягнення 297 196,33 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - Глушаков М.О., юрисконсульт, довіреність № 11/136 від 21.05.2013

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Східний експертно-технічний центр» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 297 196,33 грн., в тому числі 261 298,24 грн. заборгованості, 21 004,08 грн. 3% річних та 14 894,01 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.08.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору, а саме не сплатив вартість наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на статті 525, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем, при розрахунку інфляційних втрат не враховані індекси дефляції, у зв'язку з чим, на думку відповідача розмір інфляційних втрат становить 13 587,12 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.09.2013 оголошена перерва до 08.10.2013. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача в судове засідання 08.10.2013 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином під розпис в бланку про перерву в судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які в повному обсязі характеризують правовідносини, що виникли між сторонами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2009 між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (замовник) та Державним підприємством «Східний експертно-технічний центр» (виконавець) укладено Договір № 2-ЧМ/09/529, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався власними силами та засобами, згідно з технічним завданням замовника надати послуги з позачергового технічного огляду (подовження терміну безпечної експлуатації) обладнання ЛАТ «Чорноморнафтогаз», а замовник прийняти та оплатити надані послуги (а.с. 9-10).

Вартість наданих послуг за цим Договором визначається приблизним зведеним кошторисом, який є невід'ємною частиною цього Договору та складає з ПДВ 480 567,39 грн. (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору строк надання послуг встановлюється календарним графіком, узгодженим сторонами і складає 30 календарних днів з дати отримання від замовника письмового підтвердження про готовність обладнання до позачергового технічного огляду, згідно з технічними вимогами.

Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів здачі-приймання наданої послуги протягом 10 календарних днів від дня підписання вказаних документів (пункт 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що оплата замовником наданої послуги здійснюється як при отриманні позитивного так і негативного результату позачергового технічного огляду.

Пунктом 5.4.1 Договору замовник взяв на себе зобов'язання прийняти надану послугу від виконавця та оплатити її вартість.

З матеріалів справи вбачається, що послуги позивачем надані відповідачу в повному обсязі на загальну суму 429 768,11 грн., останнім отримані, про що свідчать акти про приймання робіт (а.с. 28, 29, 31, 32).

За твердженням позивача, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості наданих послуг, 27.02.2010 між сторонами укладено угоду про розстрочку грошового зобов'язання (а.с. 27), відповідно до умов якої відповідач зобов'язався погасити суму заборгованості згідно з графіком погашення заборгованості до листопада 2010 року.

Проте, заборгованість відповідачем погашена частково, неоплаченою залишилась сума в розмірі 261 298,24 грн.

26.12.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією, в який вимагав погасити заборгованість, а також інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих на суму боргу (а.с. 35).

Як стверджує позивач, претензія була залишена відповідачем без уваги, що й стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням договору про надання послуг та регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання за договором, а саме - надані послуги, а відповідачем прийняті, проте у встановлений договором строк відповідачем не оплачені, що останнім не заперечувалось.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 261 298,24 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 21 004,08 грн. 3% річних та 14 894,01 грн. інфляційних втрат.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховувалися ним за період з 01.12.2010 по 05.08.2013 (а.с. 83).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 21 004,08 грн. - 3% річних.

Разом з цим, суд не може погодитися з розрахунком інфляційних втрат, наданим позивачем, оскільки ним не прийнято до уваги те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись виходячи з індексу інфляції за кожен місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а з огляду на те, що за визначений позивачем період нарахування інфляційних втрат, сукупний індекс інфляції дорівнює сумі, яка менше одиниці, позивач не зазнав жодних збитків від інфляції.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

При проведенні судом перевірки розрахунку інфляційного відшкодування, суд встановив, що сума інфляційного відшкодування заявлена позивачем становить 14 894,01 грн., в той час, як за розрахунком відповідно до норм чинного законодавства, за визначений позивачем період: у 2012 році, лютому-квітні 2013 року, червні-липні 2013 року, мала місце дефляція, а тому, позивачем збитки від інфляційних втрат не понесені, що в свою чергу є підставою для відмови позивачу в позові в частині вимог про стягнення 1 045,20 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 13 848,81 грн. інфляційних втрат.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 08.10.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 14.10.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000, р\р 260020014162 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Сімферополь, МФО 324786, ЄДРПОУ 00153117) на користь Державного підприємства «Східний експертно-технічний центр» (вул. Чернишевська, 72, м. Харків, 61002, р\р 2600600114193 в АК РБ «Регіона-Банк», м. Харків, МФО 351254, ЄДРПОУ 21224850) 261 298,24 грн. заборгованості, 13 848,81 грн. інфляційних втрат, 21 004,08 грн. 3% річних та 5 923,03 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 1 045,20 грн. інфляційних втрат відмовити.

Суддя А.Ю. Пукас