ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року Справа № 5023/10324/11
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргудочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалугосподарського суду Харківської області від 09.07.2013 р.та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р.у справі № 5023/10324/11 господарського суду Харківської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доХарківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"простягнення 18 927 308,58 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Яковенко П.А. (дов. від 14.12.2012р. №265/10);
відповідача: Закаблуков А.С. (дов. від 08.01.2013р.), Радигін Є.С. (дов. від 01.06.2013р.),
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Ковальчук Л.В.) від 09.07.2013р. у справі №5023/10324/11 заяву Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2013р. задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2013р. у справі №5023/10324/11 - до 01 лютого 2014 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. (головуючий суддя: Лакіза В.В., судді: Бородіна Л.І., Пуль О.А.), апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2013р. у справі №5023/10324/11 залишено без змін.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №5023/10324/11 та відмовити боржнику у задоволенні заяви про надання відстрочки.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Відповідач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2013 року позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ задоволено частково, стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" заборгованість в сумі 16 683 598,73 грн., пеню - 129 750,65 грн., інфляційні витрати - 379 595,69 грн., 3% річних - 315 064,10 грн., а також судовий збір 50 376,21 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року рішення господарського суду Харківської області залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2013 року рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду також залишено без змін.
У липні 2013 року відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення суду по справі № 5023/10324/11 до 01.04.2014р.
Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач є комунальним підприємством. Підприємство не уповноважене самостійно встановлювати тарифи на теплопостачання. На підприємстві склалась складна фінансова ситуація, яка виникла у зв'язку із збитковістю послуг теплопостачання. Однією із причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами населення та бюджетних установ. Субвенції, які надаються державою, не мають постійного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідач звертаючись з заявою про відстрочку виконання рішення суду посилається на те, що знаходиться у такому становищі, коли відсутня можливість виконання в повному обсязі усіх зобов'язань перед кредиторами. Зазначена ситуація виникла не з вини підприємства, а у зв'язку з певними об'єктивними обставинами. Однією з них є визнаний на державному рівні факт невідповідності тарифів, діючих в минулі роки, встановлених для підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення, їх фактичній вартості. Діючі тарифи для населення на послуги з теплопостачання, які надає Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", відшкодовують лише на 47% витрат на їх виробництво. Крім того заборгованість держави перед відповідачем збільшилась, сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію надану населенню за період з 2009-2013 рік склала понад 42 млн.грн.
Згідно із ст.14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено, що у 2013 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 20.03.13 р. "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", якою передбачено погашення існуючої заборгованості підприємства теплової енергії, водопостачання та водовідведення перед енергопостачальником, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості, шляхом проведення розрахунків за рахунок коштів Держбюджету.
Згідно п.3п.4 зазначеної постанови перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості. Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.
Як вбачається з довідки Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської Облдержадміністрації № 05-201/1892, наданої відповідачем, як розпорядник державних коштів, відповідач у 2013 році по цей час субвенції з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 167 на погашення збитків, які виникли у Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання населенню не надходило. Згідно наданої довідки орієнтовані строки надходження субвенцій з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 167 на погашення збитків,які виникли у Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання населенню - жовтень-грудень 2013 року.
Таким чином, оскільки на державному рівні прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість підприємств теплопостачання перед енергопостачальниками має бути погашеною шляхом проведення заліків за рахунок коштів Державного бюджету через виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, є всі підстави для надання відстрочки виконання рішення суду.
Крім того, на підтвердження складного фінансового стану відповідачем надані, зокрема, копії розрахунків обсягу заборгованості за 2009-2012 роки з різниці в тарифах на теплову енергію, копії розрахунків обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01.06.2013р., копії декларацій з податку на прибуток починаючи з 1кварталу 2012 року по 4 квартал 2012 року, копії звітів про фінансовий стан за 9 місяців 2012 року, за 1 квартал 2013 року.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Враховуючи диспозитивність норм Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень суду при відстроченні виконання рішення, наявність реальних доказів, що підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача та їх виключний характер, наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення, а також те, що виконання даного рішення приведе до негативних наслідків для боржника - припинення діяльності його підприємства, і як наслідок унеможливить виконання рішення взагалі, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними висновками судів попередніх інстанцій щодо відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2013р. у справі №5023/10324/11 до 01.02.2014р.
Згідно з приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. у справі № 5023/10324/11 залишити без змін.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Студенець В.І.
Судове рішення № 34090355, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 09.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/10324/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: