Ухвала суду № 34090260, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-38111/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кіт О.С.,

за участю:

представника відповідача - Яфонкіна Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року

у справі № 2а-12679/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року № 0006532308/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006532308/0 від 02 жовтня 2009 року, прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агама-Трейд» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Агама-Трейд» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Салком-2007» за період березень - листопад 2008 року, за результатами якої складений акт № 1676/23-08/32984664 від 18 вересня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно, до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 11070792,00 грн., у тому числі по періодах: травень 2008 року - 300544,00 грн., червень 2008 року - 2360615,00 грн., липень 2008 року - 2603251,00 грн., серпень 2008 року - 1444677,00 грн., вересень 2008 року - 206513,00 грн., жовтень 2008 року - 1355641,00 грн., листопад 2008 року - 2799551,00 грн., та до завищення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації за травень 2008 року на 3889334,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Салком-2007» згідно договору на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року, оскільки постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2009 року у справі № 1-119/09 було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили умисні дії, які виразились у скоєнні фіктивного підприємництва, а саме - створенні ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, і ТОВ «Салком-2007», з метою прикриття незаконної діяльності. Крім іншого, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 травня 2009 року у справі № 24/506-б ТОВ було ліквідовано «Салком-2007» у зв'язку з банкрутством. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про нікчемність договору на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року, укладеного між ТОВ «Агама-Трейд» та ТОВ «Салком-2007».

02 жовтня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006532308/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Агама-Трейд» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 16606188,00 грн., у тому числі: 11070792,00 грн. - за основним платежем, 5535396,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Салком-2007» на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, з урахуванням того, що в межах кримінальної справи № 1-119/09 Вишгородського районного суду не досліджувалась наявність у ТОВ «Агама-Трейд» та ТОВ «Салком-2007» протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави та суспільства, при укладенні договору на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року, з урахуванням того, щ о на момент укладення та виконання оспорюваного договору ТОВ «Салком-2007» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та перебувало на податковому обліку.

Однак з такими висновками судів колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з фактичного виконання зобов'язань сторонами за укладеним договором на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: накладними, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання.

При цьому, з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (т.1 арк. справи 145-182) вбачається, що грошові кошти за цими платіжними документами були перераховані ТОВ «Фудмайстер» (платник) на рахунок ТОВ «Кварто-Центр» (отримувач), які не являються сторонами договору на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року, в рахунок оплати за прибирання приміщень та за виготовлення та розповсюдження рекламної продукції. Згідно графи «призначення платежу» решти платіжних доручень (т.1 арк. справи 183-189) ТОВ «Фудмайстер» (платник) перерахувало на рахунок ТОВ «Салком-2007» (отримувач) грошові кошти в рахунок плати за посуд. Інших платіжних доручень матеріали справи не містять.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції відзначає, що наявність у покупця (замовника) належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту за такими операціями, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення з підстав фіктивності фінансових операцій між позивачем та ТОВ «Салком-2007», податковий орган посилався на обставини кримінальної справи № 1-119/09, встановлені у постанові Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2009 року, відносно ОСОБА_2 (за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України) та ОСОБА_3 (за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205, частинами 1, 3 статті 358 Кримінального кодексу України), які вчинили умисні дії, які виразились у скоєнні фіктивного підприємництва, а саме - створенні ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, і ТОВ «Салком-2007», з метою прикриття незаконної діяльності.

Суди попередніх інстанцій, скасовуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, виходили з того, що в межах кримінальної справи № 1-119/09 Вишгородського районного суду не досліджувалась наявність у ТОВ «Агама-Трейд» та ТОВ «Салком-2007» протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави та суспільства, при укладенні договору на постачання товару № 10/07-10-2 від 10 жовтня 2007 року.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки обставинам, які слугували приводами та підставами для порушення кримінальної справи № 1-119/09.

Також, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки протоколу виїмки та огляду від 03 лютого 2009 року (т.1 арк. справи 97-98), в якому вказано перелік документів, які за результатами виїмки були вилучені та оглянуті, з урахуванням листа ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 23 березня 2009 року № 661/7/26-09 (арк. справи 87), скерованого начальнику ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, стосовно того, що 03 лютого 2009 року в з ході розслідування кримінальної справи № 78-1143 документи ТОВ «Агама-Трейд», які засвідчують взаємовідносини з ТОВ «Салком-2007» та ТОВ «Кий-торг-центр» за період з 01 січня 2008 року по 01 червня 2009 року не вилучалися

Не надано належної правової оцінки судами попередніх інстанцій і постанові від 16 жовтня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ «Агама-Трейд» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (т.1 арк. справи 99-100).

Разом з цим, зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обов'язковому встановленню судом.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суди повинні також врахувати, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна