Ухвала суду № 34088249, 10.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2013 р. Справа № 0670/8240/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" серпня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз".

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 20 вересня 2012 року № 000141222 в частині визначення податкового зобов"язання по податку на додану вартість на суму 620757грн. та в частині застосування фінансової санкції на суму 155191грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині нарахування податку на додану вартість та фінансових санкцій за 2010-2011 роки.

В апеляційній скарзі Житомирська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися ті обставини, що контрагент позивача проводив операції які не містять розумних, економічних або інших причин (ділової мети) і тим самим направленої на ухилення від сплати податків. Тому, на думку податкового органу, у позивача були відсутні підстави для врахування вказаних господарських операцій при формуванні податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи убачається, що за результатами позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року, Державною податковою інспекцією у м. Житомирі складено акт від 31.08.2012 року №3050/23-1/03344071/0110 (а.с. 10-117 т.1).

Відповідно до висновків даного акту, товариством було допущено порушення ст. 185, ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у заниженні податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 рік на суму 1079439 грн., в тому числі по періодам: серпень 2009 року -33333грн.; вересень 2009 року - 214305 грн.; жовтень 2009 року - 66667грн.; листопад 2009 року - 306452 грн.; лютий 2010 року -73167 грн.; березень 2010року-153248 грн.; вересень 2010 року - 46667 грн.; жовтень 2010 року -42430 грн.; липень 2011 року - 35875 грн.; листопад 2011 року -35875 грн.; грудень 2011 року - 71420 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов проаналізувавши господарські операції з ПП "Діатом", за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року. На думку податкового органу, у ПП "Діатом" були відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, при дослідженні взаємовідносин з покупцями товарів (робіт, послуг). ПП "Діатом" не доведено фактичні обставини щодо реальності проведених господарських операцій; встановлено, що ПП "Діатом" проводив діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, укладені з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, в тому числі ПАТ "Житомиргаз".

20 вересня 2012 року, на підставі акту перевірки, ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000141222, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 349 299 грн., в тому числі 1 079 439 грн. основного платежу та 269 860 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов"язання по податку на додану вартість на суму 620 757грн. та в частині застосування фінансової санкції на суму 155 191грн., суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії податкового органу суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» .

Так, судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності ПАТ "Житомиргаз" є забезпечення населення та юридичних осіб природним газом вітчизняного та імпортного походження.

Для здійснення господарської діяльності Публічним акціонерним товариством "Житомиргаз" (замовник) укладено договори на виконання будівельно-монтажних робіт з ПП "Діатом" (субпідрядник), а саме, 09 липня 2009 року ПАТ "Житомиргаз" було укладено договір № 7 з ПП "Діатом" на "Будівництво газопроводу високого тиску ІІ категорії від вул. Вересівський шлях до вул. Бугайченка м.Житомира".

На виконання повного комплексу робіт, відповідно до умов договору, вартість робіт визначено в розмірі 5 200 000 грн. ( а.с. 156-157, т.1);

17.09.2009 року позивачем укладено з ПП "Діатом" договір № 18 на "Кільцювння газопроводу високого тиску ІІ категорії від ГГРП с. Садки до ГГРП с. Іванівка Житомирського району.

На виконання повного комплексу робіт, їх вартість визначено в розмірі 7 374 089 грн. (а.с. 172-174, т. І).

Також, 04.07.2011 року з вказаним субпідрядником було укладено договір підряду № 9/11 на "Кільцювання газопроводу низького тиску Д. 219 мм від вул. Піонерської до вул. Західної в м. Житомирі". Відповідно до умов договору, ціна виконання зазначених робіт становить 430497,60 грн. ( а.с. 194-195, т. І).

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі первинних документів до вищевказаних договорів, було здійснено оприбуткування будівельно-монтажних робіт по актам виконаних робіт форми КБ-2в в розмірі 5 397 187,72 грн. та відображено ПДВ по факту виконаних робіт в розмірі 1 079 437,55 грн. Вказані обставини підтверджуються, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3в, актами приймання виконаних робіт по формі КБ -2в, виписками банку, платіжними дорученнями до них, податковими накладними, за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року. В бухгалтерському обліку, вказані операції відображено відповідно до наданих для перевірки бухгалтерських регістрів (Журналів "Головна книга", обіково - сальдових відомостей, журналів-ордерів, карток по контрагенту ПП "Діатом" )

Як під час перевірки так і під час розгляду справи судом першої інстанції, податковий орган не заперечував наявність вказаних первинних документів щодо сплати ПДВ на вище вказану суму в ціні придбання послуг від ПП "Діатом", так само, не зазначав про те, що вказані документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки акт перевірки від 31.08.2012 року не містить посилань на первинні документи бухгалтерського обліку чи встановлені порушення при проведенні господарських операцій з контрагентом ПП "Діатом".

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зі змісту акту перевірки та виходячи з доводів податкового органу, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит в сумі 1 079 439 грн. , оскільки контрагентом позивача - ПП "Діатом" не дотримано вимог податкового законодавства, проте, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що відповідач вказуючи на порушення окремих статей ПК України та Закону України "Про податок на додану вартість" не зазначає, в чому саме вони полягають (зокрема п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України та п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону).

Так, судом першої інстанції правильно зазначено, що правовідносини, які виникли у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту у період 2009-2010 року, регулювались п.п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", від 03.04.1997, № 168/97-ВР ( далі - Закон), та у 2011 році - положеннями ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (який набрав чинності 01.01.2011 року) (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас положеннями пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що факт правомірності формування податкового кредиту позивачем підтверджується первинними документами.

Податковим та іншим законодавством не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, а тому висновки суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість" щодо віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ по операціям з ПП "Діатом" не відповідають обставинам справи та не узгоджуються з приписами зазначених законів.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи податкового органу про те, що господарські зобов'язання між позивачем та ПП "Діатом" вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків є безпідставними та спростовані судом.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Податковим органом, не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. За таких обставин, висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Враховуючи викладене, посилання податкового органу на нікчемність правочину не відповідає матеріалам справи та не узгоджується з приписами ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Посилання податкового органу на те, що у контрагента позивача ПП "Діатом" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то такі висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_5, який пояснив, що до 2010 року працював провідним інженером ПАТ "Житомиргаз" та підтвердив фактичне виконання робіт по вище вказаних договорах та дотримання умов оплати по них як позивачем так і ПП "Діатом".

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що в перевіряємий період працював на підприємстві ПАТ "Житомиргаз" та зазначав, що відповідно до схем газопроводу високого тиску ІІ категорії від ГГРП с. Садки до ГГРП с. Іванівка Житомирського району та від вул. Вересівський шлях до вул. Бугайченко в м. Житомирі, наданих представником позивача в судовому засіданні, зазначені роботи проводились як ПАТ "Житомиргаз", так і ПП "Діатом" ( а.с. 75,77 т. 2).

Окрім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що Житомирським окружним адміністративним судом перевірялися обставини укладення ПП "Діатом" з ПАТ "Житомиргаз" договору №7 від 09.07.2009 року та договору №18 від 17.09.2009 року та їх виконання при розгляді справи №0670/6094/12 за позовом ПП "Діатом" до Державної податкової інспекції м. Житомира про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року, якою вимоги ПП "Діатом" задоволено, залишено без змін судом апеляційної інстанції 29.01.2013 року, а тому відповідно до ст. 72 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Є безпідставними доводи апелянта про те, що наявність ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 (службової особи ПАТ "Житомиргаз") за ст.ст. 212 ч. 1 КК України на підставі ст. 212 ч. 4 КК України, у зв'язку зі сплатою податків та відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою, підтверджує безтоварність операцій з ПП "Діатом" .

При розгляді зазначеної справи, судом першої інстанції прийнято до уваги обставини встановлені в ухвалі Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2013 року, а саме добровільну сплату товариством нарахувань за 2010-2011 роки. Вказані обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення- рішення від 20.09.2012 року на суму 458682,00 грн. основного платежу та фінансових санкцій на суму 114669,00 грн. Також, в ухвалі вказується, що відповідно до платіжних доручень № 1 від 12.03.2013 року на суму 458682,00 грн. та № 3 від 12.03.2013 року на суму 114669,00 грн., ПАТ "Житомиргаз" сплачено на рахунок УДК у м. Житомирі кошти в загальній сумі 573351,50 грн.

Проте, Богунським районним судом м. Житомира при розгляді клопотання по кримінальному провадженні №42013060000000049 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 не встановлено порушень по включенню ним, як посадовою особою ПАТ "Житомиргаз", податку на додану вартість по фінансово-господарським відносинах з ПП "Діатом" за 2009 рік. Так само, не надано доказів про те, що інші посадові особи причетні до формування податкових зобов"язань за вказаний період.

Отже, вказана обставина, не може слугувати підставою для висновку, що з серпня по листопад 2009 року, ПАТ "Житомиргаз" не отримувало від ПП "Діатом" послуг відповідно до договору №7 від 09.07.2009 року та договору №18 від 17.09.2009 року та не має права на визначення податкового зобов"язання по податку на додану вартість на суму 620 757 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог по нарахуванню податку на додану вартість та фінансових санкцій за 2010-2011 роки на суму 573 351,50 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення від 20 вересня 2012 року № 000141222 не оскаржувалося, а тому не було предметом розгляду у суді апеляційної інстанції відповідно до ст.195 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Т.С. Котік А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст судового рішення виготовлено "11" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство"Житомиргаз" вул.Фещенка-Чопівського, 35,м.Житомир,10002

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014